Ухвала суду № 139032971, 17.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/5225/26

Провадження №1-кп/523/1370/26

УХВАЛА

17 серпня 2026 року м. Одеса

Колегія суддів Пересипського районного суду міста Одеси в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000709 від 30 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Одеса, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Пересипським районним судом міста Одеси здійснюється підготовче судове провадження у вказаному кримінальному провадженні.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, мотивоване тим, що він обвинувачуються у вчинення особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, тому зважаючи на тяжкість покарання, обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі та документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта в цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, Крім того, на думку прокурора, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти те, в якому обвинувачується.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, проси його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказав на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, зауважив, що обвинувачений перебуває під вартою майже рік, тому навіть при наявності ризиків на початку досудового розслідування зі спливом часу вони зменшилися, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що перебуває під вартою з 22 вересня 2025 року, що порушує його права, передбачені Конституцією України та міжнародними договорами, ратифікованими Україною. Вказав на відсутність доказів щодо наявності ризиків, зазначених прокурором, а також зауважив, що не має наміру переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти кримінальні правопорушення. Просив застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави або обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження строку дії стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України.

Ухвалою слідчого судді від 24 вересня 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який у подальшому продовжувався, останній раз до 24 серпня 2026 року включно.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином проти основ Національної безпеки України, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим (позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна), колегія суддів вважає, що з метою уникнення відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, сховати або спотворити будь-які речі та документи, що стосуються обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а саме, маючи доступ до власного облікового запису в застосунку «Телеграм», ОСОБА_5 може за допомогою будь-якого пристрою видалити відповідні дані, які мають значення в кримінальному провадженні.

Також, колегія суддів вважає, що, перебуваючи на волі, обвинувачений буде мати можливість незаконно впливати на експерта в цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти те, в якому обвинувачується.

Застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку колегії суддів, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ Національної безпеки України та щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши в сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, колегія суддів вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Водночас, з огляду на норми, передбачені в абз. 3 ч. 4 ст.183 КК України, та у зв`язку з тим, що в Україні діє воєнний стан, колегія суддів не визначає ОСОБА_5 розмір застави.

За таких обставин клопотання прокурора підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, до 15 жовтня 2026 року включно з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без права внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3