Рішення № 139030877, 07.08.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/843/2026

Справа № 679/683/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

07 серпня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

сторін:

представника позивача Гучинського П.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

АТ «Хмельницькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2025 представниками Шепетівського РЕМ у будинку АДРЕСА_1 виявлено самовільне підключення електроустановки споживача не до мереж ОСР без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби, яка була встановлена на ввідному автоматі у відключеному положенні, який знаходиться перед комерційним засобом обліку типу НІК 2102-02 М2, №9358099, показ 0056636, квартири АДРЕСА_2 , про що в присутності споживача ОСОБА_1 складено Акт про порушення за № В002764 від 19.08.2025.

16.10.2025 відбулося засідання комісії з розгляду вказаного акту у ході якого встановлено порушення відповідачкою п.п.5 п.8.4.2 Правил, а саме: здійснення самовільного підключення електроустановки споживача не до мереж ОСР без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби, яка була встановлена на ввідному автоматі у відключеному положенні, який знаходиться перед комерційним засобом обліку тип НІК 2102-02 М2, № 9358099, показ 0056636. На підставі акту №В002764 від 19.08.2025 комісією визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії - 9146 кВт/год, на суму 87411,99 грн.

Зважаючи на те, що відповідачка не була присутня на засіданні комісії, прийняте рішення надіслане їй рекомендованим листом.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ «Хмельницькобленерго» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 87411,99 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 4820,13 грн та 3 % річних в розмірі 1508,75 грн, що нараховані за період прострочення грошового зобов`язання, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

ІІІ. Позиції сторін викладені в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України, дає суду право ухвалити заочне рішення у справі, зважаючи, що представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

ІV. Фактичні обставини у справі встановлені судом.

Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_3 та є споживачем електричної енергії за вказаною адресою, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

19.08.2025 представники Шепетівського РЕМ: старший майстер ОСОБА_3 та електоромонтер ОСОБА_4 виявили у будинку АДРЕСА_1 самовільне підключення електроустановки споживача квартири АДРЕСА_2 не до мереж ОСР, без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби СЛ-33, яка була встановлена на ввідному автоматі у відключеному положенні, який знаходиться перед комерційним засобом обліку тип НІК 2102-02 М2, №9358099, показник 005636.

На місці порушення згідно п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), в присутності споживача ОСОБА_1 складено Акт про порушення за № В002764 від 19.08.2025, в якому зафіксоване виявлене правопорушення на день перевірки. Від підписання Акту про порушення № В002764 від 19.08.2025 ОСОБА_1 відмовилась, факт відмови засвідчено свідком ОСОБА_5

08.09.2025 на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом направлено повідомлення про необхідність прибути 16.10.2025 на 10 год 00 хв. до Шепетівського РЕМ для розгляду комісією справи про самовільне безоблікове споживання електричної енергії.

Як вбачається з протоколу № 59 від 16.10.2025 комісією Шепетівськгго РЕМ по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ встанолено, що ОСОБА_1 , в порушення п.п.5 п.8.4.2 Правил, здійснила самовільне підключення електроустановки споживача не до мереж ОСР без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби, яка була встановлена на ввідному автоматі у відключеному положенні, який знаходиться перед комерційним засобом обліку тип НІК 2102-02 М2, №9358099, показ 0056636. Відповідачка на засідання комісії не з`явилася.

Згідно розрахунку по Акту №В 002764 від 19.08.2025, що є додатком №1 до протоколу комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ №59 від 16.10.2025, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії спожитої ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 20.02.2025 по 19.08.2025 склав 9146кВт год на суму 72842,66 грн, ПДВ 14568,53 грн, всього 87411,19 грн.

Позивач, вказуючи на порушення відповідачкою Правил роздрібного ринку електричної енергії звернувся до суду з даним позовом за захистом свого своїх прав.

V. Норми права, які підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися між сторонами та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 1-4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1, абз.8 ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно п.п.1, 3 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно ч.1, п.4 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку є правопорушеннями на ринку електричної енергії.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №312 від 14.03.2018 року затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), якими зокрема врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними ПРРЕЕ.

Положеннями ПРРЕЕ врегульовано взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.

Відповідно до п.п.5, 6, 20 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач повинен дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення

Відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ, акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п.8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Відповідно до п.п.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Згідно п.п.5 п.8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема: у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 5 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході розгляду справи позивачем доведено, а відповідачкою не спростовано, що вона будучи споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_4 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), здійснила самовільне підключення не до мереж ОСР без порушення схеми обліку, шляхом зриву пломби, яка була встановлена на ввідному автоматі у відключеному положенні, який знаходиться перед комерційним засобом обліку.

Відповідно до пунктів 6.4.1 та 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, розкрадання електричної енергії полягає у встановленні позаоблікових підключень, за що учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Факт позаоблікового підключення квартири АДРЕСА_3 споживачем ОСОБА_1 підтверджується актом про порушення № В 002764 від 19.05.2025.

Унаслідок позаоблікового використання електричної енергії відповідачкою ОСОБА_1 позивачу завдано збитків у розмірі 87411,19 грн. Розрахунок проведеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України і правильність його проведення відповідачкою не спростовано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Нормою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідачка відзиву на позов та будь-яких доказів, що спростовують обставини, на які посилається позивач не надала, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту стягненню шляхом задоволення позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Хмельницькобленерго» 87411,19 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки інфляційної складової в розмірі 4820,13 грн та 3% річних у розмірі 1508,75 грн суд зазначає наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (ч.2 ст.11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України)

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення ст.625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути:

1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди;

2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, однак її розмір та спосіб відшкодування (грошові кошти) мають бути конкретизовані відповідним договором сторін, чи рішенням суду про стягнення такої шкоди.

Отже, у зв`язку з відсутністю договору між сторонами про відшкодування шкоди, зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої споживанням необлікованої електричної енергії у відповідачки виникне з дня закінчення строку на добровільне виконання судового рішення про стягнення такої шкоди.

Суд зауважує, що підстава для стягнення на користь позивача шкоди, завданої безобліковим споживанням електроенергії виникла з часу завдання такої шкоди відповідачкою, однак зобов`язання сплатити такі кошти виникне у відповідачки лише на підставі судового рішення, яким визначено розмір відшкодування шкоди, оскільки сторони не домовилися про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки інфляційної складової в розмірі 4820,13 грн та 3% річних в розмірі 1508,75 грн, розрахунок яких позивачем проведено за період з 16.10.2025 по 13.05.2026.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією № 935 від 23.03.2026.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, витрати понесені позивачем на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2482,42, що пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (93,24 % ціни позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141,258, 259, 263-265, 274, 279-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 87411 (вісімдесят сім тисяч чотириста одинадцять) гривень 99 копійок вартості необлікованої електричної енергії.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» інфляційної складової в розмірі 4820,13 гривень та 3% річних в розмірі 1508,75 гривень відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 2482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 42 копійки судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Нетішинського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.

Рішення суду складено 07.08.2026.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», ЄДРПОУ 22767506, юридична адреса: 29018, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул. Храновського, 11А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя Р.М. Стасюк