Рішення № 139029629, 17.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6815/25 2-др/335/43/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання, з питань розподілу судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання.

Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17 березня 2026 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 нараховані на суму моральної шкоди за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 25.05.2021 у справі №937/7617/20 3% річних за період з 21.04.2025 по 09.07.2025 у розмірі 5 843 гривні 63 копійки та інфляційні втрати за період з 21.04.2025 по 09.07.2025 у розмірі 18 993 гривні 60 копійок, а всього стягнуто 24 837 гривень 23 копійки. Іншу частину позовних вимог залишено без задоволення.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 198 гривень 68 копійок та витрат на правничу допомогу у розмірі 190 гривень 00 копійок, а всього 388 гривень 68 копійок.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.06.2026 рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.03.2026 року залишено без змін.

13 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ковалишкіним В.В. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі мотивовану тим, що у рішенні суду від 17.03.2026 не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн., понесених позивачкою за представництво її інтересів у судових засіданнях.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду, призначено судове засіданні без повідомлення учасників справи на 17 серпня 2026 року.

20 липня 2026 року до суду від Державної казначейської служби України надійшли заперечення проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких посилаючись на відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, відсутності належного документального підтвердження та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, відсутність правових підстав для покладення витрат на професійну правничу допомогу з відповідачів, представник останньої просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

21 липня 2026 року до суду від Запорізької обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у яких, представник останньої просить відмовити у задоволенні заяви позивача у заявленому розмірі посилаючись на безпідставність, необґрунтованість та не співмірність заявлених вимог розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням суду від 17.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, отже враховуючи положення п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При ухваленні рішення у цій справі судом було вирішено питання щодо стягнення на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та подання позовної заяви та враховуючи критерії співмірності та розумності розміру судових витрат суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн. та відповідно до пропорційного розміру задоволених позовних вимог на користь позивачки стягнуто витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 190,00 грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат за представництво інтересів позивачки у судових засіданнях.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження витрат з надання професійної правничої допомоги у виді представництво інтересів позивачки у судових засіданнях до матеріалів справи долучено: копію Акту надання послуг №2 до договору від 04 липня 2025 року №04/07/25-1 про надання правничої допомоги від 31 жовтня 2025 року згідно якого загальна вартість наданих позивачці послуг адвоката за договором від 04 липня 2025 року №04/07/25-1 за представництво інтересів у судових засіданнях становить 6 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

У запереченнях на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник Державної казначейської служби України вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу не підтверджений належними доказами оскільки подані позивачем документи не містять достатньої деталізації змісту виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого на їх виконання, та обсягу наданих послуг.

Разом з цим, відповідно до наявного у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги №04/07/25-1 від 04 липня 2025 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що укладаючи вказаний договір сторони погодили, що вартість гонорару адвоката за представництво інтересів у суді першої інстанції за одне засідання становить 2 000,00 грн., а матеріалами справи підтверджується участь представника позивачки у судових засідання з розгляду справи.

За вказаних обставин позивачем надано документальне підтвердження понесених витрат на правничу допомогу за представництво її інтересів у судових засідання у зв`язку із чим суд доходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо необхідності прийняття додаткового рішення у справі з метою вирішення питання щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи.

Судом не встановлено неспівмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, обсягом та характером наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони, у зв`язку з чим підстави для зменшення їх розміру відсутні.

Водночас, суд вважає слушними доводи представника Запорізької обласної прокуратури стосовного того, що враховуючи часткове задоволення позовних вимог заявлений до стягнення розмір витрат підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, звертаючись до суду позивачем було заявлено до стягнення з Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 647 049,32 грн., за рішенням суду на користь позивачки стягнуто 24 837,23 грн., що становить 3,84% від заявленої суми витрат, тобто відповідно до пропорційного розміру задоволених позовних вимог на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 230,40 грн. (3,84%;? 6 000,00 грн./ 100% = 230,40 грн.), у зв`язку із чим заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 247, 270, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за невиконання зобов`язання, з питань розподілу судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 230 (двісті тридцять) гривень 40 копійок.

Додаткове судове рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Запорізька обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: м.Запоріжжя, вул.Дмитра Апухтіна, буд.29А);

Відповідач 2: Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса: м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко