Ухвала суду № 139029417, 07.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

про відмову в арешті майна

07 серпня 2026 рокуСправа № 331/6454/26 Провадження № 1-кс/331/1633/2026

Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2026 за № 12026082020000622, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,

встановив:

05.08.2026 слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, в якому просив:

- накласти арешт з метою збереження речових доказів на грошові кошти у сумі 55000 гривень, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок, що керується акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», ЄРДПОУ 14360570, юридична адреса компанії: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, власником рахунку є ОСОБА_5 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаної банківської картки.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено таке.

У провадженні СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026082020000622 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В період часу з 09 год. 44 хв. 01.08.2026 по 04 год. 48 хв. 02.08.2026 невстановлена особа таємно отримала несанкціонований доступ до банківського рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , оформлену на ім`я ОСОБА_6 , після чого шляхом здійснення п`яти несанкціонованих банківських транзакцій незаконно перерахувала грошові кошти на банківські картки АТ КБ «ПриватБанк», відкриті на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , унаслідок чого таємно викрала грошові кошти, що належали ОСОБА_6 , на загальну суму 124150,00 гривень, чим спричинила останньому майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив, що 01.08.2026 користувався своїм мобільним телефоном, здійснив десять поповнень по 1000 грн на гральній платформі «Vbet» зі своєї зарплатної картки АТ КБ «ПриватБанк» через сервіс Google Pay, а також того дня перебував у м. Вільнянськ Запорізької області, де здійснював покупки. Через перебування у місці тимчасової дислокації військової частини зі слабким мобільним зв`язком та відсутністю якісного доступу до мережі Інтернет він не мав можливості перевірити стан свого рахунку в застосунку «Приват24». 02.08.2026, близько 14:00, у м. Запоріжжі, авторизувавшись у терміналі самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк», потерпілий виявив відсутність грошових коштів на своєму банківському рахунку. ОСОБА_8 після ознайомлення з випискою встановив, що 01.08.2026 та 02.08.2026 з його рахунку без його відома та дозволу були здійснені п`ять переказів на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на суми 40000 гривень, 35000 гривень, 20000 гривень, 15050 гривень та 14050 гривень, емітовані в AT КБ «ПриватБанк».

Унаслідок протиправних дій невстановленої особи потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 124150,00 гривень.

Під час досудового розслідування встановлено, що грошові кошти потерпілого ОСОБА_6 було викрадено шляхом здійснення 5 транзакцій:

- 01.082026 о 09 годині 44 хвилини на суму 40 050 гривень (отримувач ОСОБА_7 , банк отримувача AT КБ «Приватбанк»);

- 01.082026 о 09 годині 4 5 хвилин на суму 35 000 гривень (отримувач ОСОБА_5 , банк отримувача AT КБ «Приватбанк»);

- 01.082026 о 09 годині 47 хвилин на суму 20 000 гривень (отримувач ОСОБА_5 , банк отримувача AT КБ «Приватбанк»);

- 01.082026 о 09 годині 49 хвилини на суму 15 050 гривень «отримувач ОСОБА_7 , банк отримувача AT КБ «Приватбанк»);

- 02.082026 о 04 годині 48 хвилини на суму 14 050 гривень (отримувач ОСОБА_7 , банк отримувача AT КБ «Приватбанк»).

Таким чином, на рахунки в AT КБ «Приватбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_5 здійснювалося зарахування коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом.

Отже, грошові кошти у сумі 55000,00 гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок, що керується акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», та власником рахунку є ОСОБА_5 , мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти у сумі 55000 гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок, що керується акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», ЄРДПОУ 14360570, юридична адреса компанії: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, власником рахунку є ОСОБА_5 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаної банківської картки та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного банківського рахунку.

У судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна слідчий, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, не прибув та подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Обов`язок ініціатора клопотання довести обставини що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тощо слідує із вимог ч. 5 ст. 132, ст. 171 КПК України та відповідає передбаченим ст.ст. 7, 22, 26 КПК України принципам змагальності та диспозитивності.

Клопотання слідчого, без належного обґрунтування, носить формальний характер, слідчим не доведено необхідного об`єму правових підстав для прийняття рішення про арешт майна.

Так, у клопотанні не обґрунтовано та доданими до нього документами не доведено те, що перераховані потерпілим грошові кошти у сумі 55000,00 грн станом на день звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна перебувають на банківському рахунку, власником якого є ОСОБА_5 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк». У клопотанні відсутні відомості про рух коштів за цим рахунком, а також не зазначено інформації про власника цього карткового рахунку його ідентифікаційні дані (дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, тощо).

Водночас вимога про накладення арешту на грошові кошти в сумі 55000,00 грн, які можуть надійти на вищезазначений банківський рахунок, не узгоджується із зазначеною у клопотанні правовою підставою для арешту майна, оскільки такі кошти не відповідатимуть критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 170 173 КПК України,

ухвалив:

1.У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1