Рішення № 139028410, 17.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5979/26

Провадження № 2/727/2216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 151013 від 20.12.2025 року в розмірі 22 608,40 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги шляхом надання коштів та банківських металів у кредит відповідно до Витягу із Державного реєстру фінансових установ від 22.03.2024 № 27-0026/22788, та здійснює діяльність на підставі ліцензії, переоформленої Національним банком України 22.03.2024 року.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 у встановленому Договором оферти (Публічною пропозицією) порядку оформила заявку на отримання фінансового кредиту на вебсайті позивача шляхом заповнення всіх полів заявки, на підставі якої 20.12.2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту № 151013 (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору позивач надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі 5 800,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач зазначив, що 20.12.2025 року об 22:48:13 год. перерахував відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, видану АТ «ПУМБ» та зазначену відповідачем при поданні заявки на отримання фінансового кредиту, грошові кошти в сумі 5 800,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою-підтвердженням про здійснення переказу грошових коштів, підписаною кваліфікованим електронним підписом.

Позивач зазначив, що п. 1.2 Договору кредит наданий строком на 90 днів, тобто до 19.03.2026 року, при цьому Договір діє до повного його виконання сторонами. Згідно з п. 1.3 Договору за користування кредитом відповідач сплачує позивачу 262,8 % річних (0,72 % на добу), тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до п. 1.4 Договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісію за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, юридичне оформлення відповідач сплачує позивачу комісію в розмірі 25 % від суми фінансового кредиту, що становить 1 450,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідно до п. 3.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору, згідно з яким встановлено такий графік платежів: 02.01.2026 - 2 034,64 грн, з яких 584,64 грн - проценти за користування кредитом, 1 450,00 грн - комісія за обслуговування заборгованості; 16.01.2026 - 584,64 грн; 30.01.2026 - 584,64 грн; 13.02.2026 - 584,64 грн; 27.02.2026 - 584,64 грн; 13.03.2026 - 584,64 грн; 19.03.2026 - 6 050,56 грн, з яких 250,56 грн - проценти за користування кредитом, 5 800,00 грн - сума кредиту за Договором.

Позивач зазначив, що відповідач порушила погоджений графік платежів та за весь час дії Договору не здійснила жодного платежу в рахунок погашення заборгованості.

Позивач також зазначив, що відповідно до п. 5.3 Договору, у разі якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений у п. 1.2 Договору та/або в додатках до нього, клієнт зобов`язаний виплатити позивачу пеню в розмірі 39,5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Пеню позивачем нараховано за період з 03.01.2026 по 15.01.2026 у загальному розмірі 11 600,00 грн, після чого нарахування пені припинено у зв`язку з досягненням граничного розміру, встановленого п. 5.3 Договору (сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за Договором).

Позивач зазначив, що станом на 23.04.2026 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором у розмірі 22 608,40 грн, з яких: 5 800,00 грн - сума кредиту, 1 450,00 грн - комісія за обслуговування заборгованості, 3 758,40 грн - проценти за користування кредитом, 11 600,00 грн - пеня за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 662,40 грн, зазначивши, що додаткових судових витрат не очікує.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.05.2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Судом встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, направлені судом за адресою місця проживання відповідача вручені відповідачу особисто під розписку 16.05.2026 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надала, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявила.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20.12.2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 на підставі поданої відповідачем заявки укладено Договір про надання фінансового кредиту № 151013, за яким позивач надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі 5 800,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти і комісію в порядку та строки, встановлені Договором та Графіком розрахунків, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2 Договору електронний підпис одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особи, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (код KI4924), що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, суд доходить висновку, що Договір про надання фінансового кредиту № 151013 від 20.12.2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладений з дотриманням письмової форми правочину за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому є чинним та обов`язковим до виконання його сторонами.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав інформаційну довідку-підтвердження про здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якої 20.12.2025 року через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку відповідача перераховано кредитні кошти в сумі 5 800,00 грн, чим ТОВ «ФК «Авіра Груп» виконало свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору та погодженому Графіку розрахунків відповідач не здійснила жодного з передбачених Графіком платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Щодо позовних вимог у частині стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 450,00 грн, суд враховує таке. Умовами Договору (п. 1.4), який є невід`ємною частиною правочину, розмір комісії за надання, обслуговування і повернення кредиту, порядок її нарахування та сплати були погоджені сторонами до укладення договору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зауважила, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною, за умови, що така умова договору не визнана недійсною як оспорювана. Оскільки умови Договору щодо комісії відповідачем у встановленому законом порядку недійсними не визнавались та погоджені сторонами під час укладення договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 3 758,40 грн, суд враховує таке. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Оскільки розмір процентної ставки (262,8 % річних, 0,72 % на добу) погоджений сторонами у Договорі, а наданий позивачем розрахунок процентів за період з 20.12.2025 по 19.03.2026 (90 днів) є арифметично вірним та відповідає умовам Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 11 600,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Позивач обґрунтовує право на нарахування пені положеннями статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено право кредитодавця на нарахування пені та інших платежів у разі порушення споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту.

Разом з тим, окремо від зазначеної норми, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено також, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма Цивільного кодексу України є загальною та поширюється на будь-яке прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним (позиковим) договором, яке мало місце в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та неодноразово продовженого в установленому законом порядку, незалежно від наявності спеціальних положень галузевого законодавства (зокрема статті 21 Закону України «Про споживче кредитування»), які регулюють право кредитодавця на нарахування пені поза межами дії такого мораторію.

Оскільки пеню нараховано позивачем за період з 03.01.2026 по 15.01.2026, тобто в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пені за таке прострочення, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені в розмірі 11 600,00 грн задоволенню не підлягають, і в цій частині позову слід відмовити.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Договором у добровільному порядку, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені Графіком розрахунків, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Авіра Груп», а саме про стягнення з відповідача 5 800,00 грн - суми кредиту, 1 450,00 грн - комісії за обслуговування заборгованості, 3 758,40 грн - процентів за користування кредитом, а всього 11 008,40 грн, тоді як у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені в розмірі 11 600,00 грн слід відмовити з підстав, викладених вище.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково - в межах 11 008,40 грн від заявлених 22 608,40 грн, що становить 48,69 % позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 296,37 грн, сплата судового збору в повному розмірі (2 662,40 грн) підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 549, 610-612, 617, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050 ЦК України, розділом «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX), Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (код ЄДРПОУ: 43174156, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3 А, секція С) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 151013 від 20.12.2025 року у розмірі 11 008 (одинадцять тисяч вісім) грн 40 коп., з яких: 5 800,00 грн - сума кредиту, 1 450,00 грн - комісія за обслуговування заборгованості, 3 758,40 грн - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (код ЄДРПОУ: 43174156, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3 А, секція С) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 296,37 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» в частині стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 11 600,00 грн - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук