Рішення № 139025681, 05.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/202/26

Провадження № 2/346/1144/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань суду, цивільну справу за позовом Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту,

в с т а н о в и в:

Коломийська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Коломийської міської ради, звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просили стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку грошові кошти у сумі 180 845 грн. 31 коп. Крім того просили стягнути з відповідачів витрат понесені позивачем в ході розгляду справи.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Позиція позивача.

У період з 12.06.2020 по 02.03.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було здійснено будівництво об`єкта: «Будівництво торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1 ».

Як вбачається із Реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210310254, зареєстрованої 10.03.2021 року, будівництво об`єкта здійснювалось із 12.06.2020 (дата початку будівництва) до 02.03.2021 (дата завершення будівництва), строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію 10.03.2021, вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, 2420,5 тис грн.

У розділі «Пайова участь» зазначено підставу для звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 року. Відповідно до п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. У даному випадку це 10.03.2021 року.

Отже, Замовники розпочали будівництво по об`єкту: «Будівництво торгово офісних приміщень по вул. Винниченка, 2А в м. Коломия Івано-Франківської області» 12.06.2020, за результатом чого об`єкт введено в експлуатацію 10.03.2021 згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210310254.

Як вбачається із наданої Коломийською міською радою інформації листом № 2036-2025/01.5.-29/ від 02.07.2025 щодо участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Коломиї, серед інших, у м. Коломия, вул. Винниченка, 2А. Замовники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 -, документи щодо пайової участі відсутні.

Починаючи із 01.01.2020 у дію введено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 (далі Закон № 132-IX). Відповідно до внесених змін у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020 (ч. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ).

Так, Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-IX) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:

- договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто, істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;- якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавець визначив нормативне регулювання таких правовідносин, зокрема, абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.

Отже, розмір та порядок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту без відповідної вказівки у законі не можуть по-новому визначатись нормами абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, якщо відповідні істотні умови були визначені укладеним до 01.01.2020 договором про пайову участь, який згідно з абзацом 1 вказаного пункту розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX є дійсним і продовжує свою дію до моменту його повного виконання. Передбачений вказаною нормою порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Таким чином, у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3 та 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був обов`язок протягом 10 робочих днів після 12.06.2020 звернутися до Коломийської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Водночас ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Коломийської міської ради не зверталися з метою визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та грошові кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту до бюджету не сплачували. У постанові від 23.05.2024 у справі № 915/149/23 Верховний Суд виснував, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування коштів пайової участі саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Таким чином, саме фактор будівництва нежитлових будівель і споруд, що має місце й у даному конкретному випадку, є визначальною кваліфікуючою ознакою при визначенні порядку розрахунку величини пайової участі та становить 4 % від вартості будівництва об`єкта. Водночас у підп. 1 п. 2 Прикінцевих те перехідних положень Закон № 132-IX передбачено особливості сплати замовниками будівництва на земельній ділянці у населеному пункті до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту протягом 2020 року. Для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із Відповідача до бюджету на користь Позивача складає 2 420 500,00 грн х 4% = 96 820,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Таким чином, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Тому, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених коштів, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 у справі № 6-14113цс14 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18, а також у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17

Загальна сума заборгованості становить 180 845,31грн, у тому числі: сума основного зобов`язання (боргу) 96 820,00 грн; інфляційні нарахування 70 290,13 грн; сума санкції 3 % річних 13 735,18 грн.

Коломийською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 04.06.2025 № 53-1506вих-25 повідомлено Коломийську міську раду про виявлені на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ встановлено факти будівництва об`єктів, серед інших і «Будівництво торгово-офісних приміщень по вул. Винниченка, 2А в м. Коломия Івано-Франківської області», та про те, що у розділі «Договір про пайову участь» по об`єкту будівництва дані відсутні. Також прокуратурою висловлювалося прохання надати відповідні документи по укладенню договору про пайову участь із Замовником, або у разі якщо договір було укладено, однак відповідні внески до бюджету замовником (замовниками) будівництва не було сплачено надати інформацію про наявну заборгованість щодо їх сплати, у разі ж неукладення відповідного договору надати інформацію про причини, через які його не було укладено.

Позиція відповідачів.

Відповідачі правом на подачу відзиву на позов не скористались, і будь-які докази суду не надали; були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але не з`явились без повідомлення причин; представник позивача просив розглянути справу у заочному порядку.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Оцінка суду

12.06.2020р. відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Коломийської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1 (а.с. 14).

У подальшому Коломийською міською радою, зареєстровано документ про готовність вказаного вище об`єкта до експлуатації (а.с. 18) Крім цього, у вказаному документі у графі «підстава для звільнення від сплати пайової участі», зазначено: Пункт 13 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 року.

Коломийською міською радою у відповідь на лист № 53-2023вих25 від 05.08.2025 зазначив, що у вказаної установи відсутня інформація щодо нарахування, сплати та заборгованості пайової участі щодо замовника об`єкта « Будівництва торгово-офісних приміщень по вул. Винниченка, 2А в м. Коломия Івано-Франківської області». У період з початку будівництва і до ведення об`єкта в експлуатацію замовник не звертався до Коломийської міської ради з питання укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Коломиї, як це передбачалось п.2.2. « Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Коломиї», затвердженого рішенням Коломийської міської ради від 06.09.2018 року № 2930-36/2018 (а.с. 31).

За змістом ч.ч. 1- 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI в редакції на 20.10.2019 року, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для стровення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Так, на момент прийняття в експлуатацію об`єкта відповідачів статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон № 132-ІХ).

Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 року у справі № 910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності (шляхом виключення ст. 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-IX) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: якщо станом на 01.01.2020 року такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 року встановлений ст. 40 Закону України №132-IX обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавець визначив нормативне регулювання таких правовідносин, зокрема, абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.

Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 року не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 року не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених пп. 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

При цьому, обов`язок сплатити пайової участь, у разі його невиконання замовником будівництва у 2020 році, зберігається до прийняття об`єкта в експлуатацію, навіть у наступних після 2020 року роках (подібні правові висновки Верховним Судом викладено у постанові від 16.10.2023 року у справі № 140/5484/21).

Водночас, у вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 року зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 ЦК України.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 року у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 року у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 року у справі № 916/2709/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що ні з початку будівництва (12.06.2020 року) ні до його завершення (02.03.2021 року) відповідачеами не було сплачено відповідні кошти пайової участі, незважаючи на наявність такого обов`язку як згідно зі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (до 01.01.2020 року) так і згідно із Законом № 132-ІХ (після 01.01.2020 року).

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX встановлено, що розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Враховуючи наведене та зважаючи на норми абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, розмір пайової участі, який на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню із відповідачів у солідарному порядку до бюджету Коломийської міської ради складає 96820 грн.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 11.03.2021 року (наступний день після прийняття об`єкта в експлуатацію) по 15.01.2026 року (день який передував зверненню позивача до суду із позовом) відповідачами безпідставно було збережено 96820 грн. коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку, який міститься в позовній заяві, відповідачі на суму безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 96820 грн. нараховано 70290 грн. 13 копійок інфляційних втрат та 13 735 грн. 18 коп. трьох відсотків річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання та, з врахуванням відсутності заперечень та контррозрахунку з боку відповідача, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що не суперечить нормам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є в повній мірі обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оцінка суду щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684 гривні, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.13), а позов підлягає задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1331 грн.20 коп. з кожного відповідача.

Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту - задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Коломийської міської ради (UA868999980314030544000009616, отримувач: ГУК в Івано-Франківській області/ТГ м. Коломия/24060300, код ЄДРПОУ 37951998, МФО банку 899998) для зарахування в дохід місцевого бюджету грошові кошти у сумі 180 845 гривень 31 копійка, з яких: 96 820 гривень - пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту; 70 290 гривень 13 копійок - інфляційні втрати; 13 735 гривень 18 копійок - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Коломийської окружної прокуратури (ідентифікаційний код: 0353048323; місцезнаходження: м. Коломия, вул. Лесі Українки, 47) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Коломийської окружної прокуратури (ідентифікаційний код: 0353048323; місцезнаходження: м. Коломия, вул. Лесі Українки, 47) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2026 року.

Суддя: Коваленко Д. С.