Рішення № 139025422, 17.08.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/496/25

Провадження № 2-др/938/4/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Александрової А.О.

представника відповідачів Оліградського М.В., який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача про стягнення витрат на надану професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго», ТОВ «Прикарпаття енерготрейд» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним акту про порушення, визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Верховинського районного суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго», ТОВ «Прикарпаття енерготрейд» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним акту про порушення, визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано з дня прийняття рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго», оформлене протоколом №38 засідання комісії Центру обліку електричної енергії «Карпатський» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 29.08.2024 року про розгляд акта про порушення ПРРЕЕ №090892 від 16.08.2024 року. Визнано протиправним та скасовано з дня прийняття рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго», оформлене протоколом №54 засідання комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» від 19.02.2025 року про розгляд акта про порушення ПРРЕЕ №090892 від 16.08.2024 року. Зобов`язано ТОВ «Прикарпатенерготрейд» здійснити, як побутовому споживачу, перерахунок вартості фактично спожитої електричної енергії ОСОБА_1 на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за тарифами для населення, передбаченими постановою КМУ від 05.06.2019 року № 483 (зі змінами) за період з 1 (першого) червня 2024 року по 30 (тридцяте) квітня 2025 року включно з встановленням суми боргу або переплати, що утвориться за результатом такого перерахунку, з врахуванням фактично спожитих обсягів електричної енергії та фактично сплачених нею грошових коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У позовній заяві представником позивача зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача складається також суми грошових коштів, що були сплачені ним своєму представнику в розмірі 30 000 гривень, а також позивачем можуть бути понесені додаткові витрати пов`язані із судовим розглядом даного позову, детальний опис та докази їх понесення буде подано у порядку визначеному ЦПК України за фактом розгляду даної справи судом першої інстанції.

У подальшому із дотриманням встановленого строку ч.8 ст. 141 ЦПК України представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат ОСОБА_1 та стягнення з відповідачів у справі на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 47 500 гривень, що складаються з вартості фактично сплачених витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначену заяву з доказами представником позивача направлено 13.07.2026 року до електронного кабінету відповідачів як користувачів ЄСІТС.

Ухвалою суду від 03.08.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Косєй Т.М. про відшкодування судових витрат у вищевказаній справі, докази понесення яких на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України подані протягом 5 днів після ухвалення рішення, - прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви на 12.08.2026 року о 17.00 годин, повідомлено сторони про дату і час проведення судового засідання. Роз`яснено відповідачам, що відповідно до ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Запропоновано відповідачу скористатися своїм правом доведення у даній справі неспівмірності витрат на правничу допомогу, про що подати до Верховинського районного суду Івано-Франківської області відповідні клопотання та докази.

Від представника відповідача Оліградського М.В. до суду поступило клопотання про залишення без розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Косєй Т.М. від 13.07.2026 року про винесення додаткового рішення по справі, щодо стягнення судових витрат. Клопотання обгрунтовано тим, що з аналізу матеріалів справи № 938/496/25 вбачається, що на день подання позову, а це 28.03.2025 року сума судових витрат понесених позивачем, складається з суми грошових коштів, в розмірі 30 000 гривень, які сплачені своєму представнику, однак доказів на їх підтвердження позивачем до завершення розгляду справи не надано. Останнє судове засідання у справі відбулося 26.06.2026 року - судові дебати, сторони виступили із заключними промовами, після яких суд перейшов до стадії ухвалення рішення. 06.07.2026 року прийнято рішення. У тексті позовної заяви не міститься жодних посилань на те, що докази розміру судових витрат за надану правничу допомогу, які позивач сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Так само, як і в судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2026 року - до закінчення судових дебатів у справі жоден із представників позивача не зробив відповідної заяви. Надані адвокатом Косєй Т.М. документи не підтверджують, що акт прийому-передачі наданих послуг (виконання робіт) №2 від 06.07.2026 року та квитанція ПриватБанк від 13.07.2026 року про сплату 47 500 гривень, є саме доказами понесених судових витрат позивачем ОСОБА_1 у цивільній справі № 938/496/25. У наданих адвокатом Косєй Т.М. документах не має жодного посилання на номер цивільної справи 938/496/25, на сторін по справі, на предмет спору та на суд, який розглядав справу. Відповідно не можливо встановити, що надані адвокатом Косєй Т.М. документи, якимось чином стосуються цивільної справи № 938/496/25. Звернено увагу, що у розділі позовної заяви «Виконання Позивачем інших вимог ЦПК при подачі даного позову», наводиться, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача складається з суми грошових коштів, що були сплачені позивачем своєму представнику, в розмірі 30 000 гривень, а в змісті заяви про ухвалення додаткового рішення від 13.07.2026 року не міститься обґрунтувань поважних причин неподання позивачем та/або її представниками доказів.

Від представника позивача до суду поступила заява від 11.08.2026 року, в якій вона просила задоволити заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат у повному обсязі, оскільки представником відповідача фраза «Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Позивача складається з суми грошових коштів, що були сплачені Позивачем своєму представнику, в розмірі 30 000 грн…» вирвана з контексту та наведене жодним чином не нівелює подальший текст позовної заяви: « а також позивачем можуть бути понесені додаткові витрати, пов`язані із судовим розглядом даного позову. Детальний опис таких витрат, докази їх понесення, а також інші необхідні відомості, будуть надані Позивачем в порядку, визначеному ЦПК України за фактом розгляду даної справи судом першої інстанції.». Цілком логічним та послідовним є висновок про те, що позивач мала оплатити правову допомогу яка надавалась адвокатом Косєй Т.М. в майбутньому часі, за фактом наданої допомоги. Власне, саме з цією метою позивачем робилась заява про те, що відповідні докази на підтвердження факту оплати правничої допомоги будуть надані «за фактом розгляду даної справи судом першої інстанції». Аналогічна заява робилась представником позивача адвокатом Косєй Т.М. під час судових дебатів по справі. Тому, відверта маніпуляція відповідача 1 щодо того, що докази витрат на правничу допомогу мали бути подані разом з позовною заявою є виключно нічим не підтвердженою позицію відповідача 1, яка не ґрунтується на реальних фактах та суперечить об`єктивній логіці. Станом на момент подання позову, таких доказів як Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 2 від 06.07.2026 року, а також банківської квитанції від 13.07.2026 року не існувало в природі, що є цілком очевидним. Так само є цілком очевидним, чому саме ці докази не могли бути подані разом з позовною заявою. Твердження відповідача 1 про те, що в поданих позивачем документах відсутній будь-який зв`язок зі справою №938/496/25, не знаходить свого підтвердження, оскільки відповідно до відкритих даних, що містяться на офіційних державних інтернет сторінках, в тому числі на сайті Судової влади України, ЄДРСР відсутні будь-які інші справи, в яких би стороною була або є ОСОБА_1 , а її представником є адвокат Косєй Т.М. Звернено увагу, що чинним законодавством України не встановлено чітких вимог як до змісту договору про надання правничої допомоги, так і до змісту, форми, кольору та інших критеріїв до такого документу як акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Головною вимогою до всіх цих документів є те, щоб сторони розуміли та чітко усвідомлювали істотні умови таких документів. Заява відповідача 1 щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 10.08.2026 року не містить жодних доводів заявника щодо необґрунтованості фактично понесених позивачем витрат, надмірного розміру таких витрат, тощо, так само не містить будь-якого обґрунтування про необхідність зменшення таких витрат для відповідачів у справі, в тому числі щодо наслідків понесення таких витрат для відповідачів, пов`язаних з будь-якими поважними обставинами, тощо. Так само, в заяві відсутня позиція відповідача 1 щодо того, який саме розмір витрат позивача на правничу допомогу в рамках даної справи відповідач вважав би розумними та об`єктивними, на підставі чого саме. Таким чином, позивач вважає, що відсутні будь-які підстави для відмови в повному задоволенні заяви позивача про винесення додаткового рішення по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, від нього до суду поступило клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити без розгляду клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення з підстав наведених у запереченні.

Згідно зі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 60 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, передбаченої п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається зі змісту описової частини позовної заяви, а саме розділу виконання позивачем інших вимог ЦПК України при подачі позову позивач відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України повідомив про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача складається з суми грошових коштів, що були сплачені позивачем своєму представнику в розмірі 30 000 гривень, а також позивачем можуть бути понесені додаткові витрати пов`язані із судовим розглядом даного позову. Детальний опис таких витрат, докази їх понесення, а також інші необхідні відомості, будуть надані позивачем в порядку, визначеному ЦПК України за фактом розгляду даної справи судом першої інстанції.

Судом звертається увага, що в ч.8 ст. 141 ЦПК України не встановлено вимог до форми заяви про надання доказів щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Тому такі заяви можуть подаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формі. (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 755/4466/20-ц (провадження № 61-16762св21)). Зазначення в позовній заяві (або її прохальній частині) про намір надати докази в порядку, визначеному ЦПК України, за фактом розгляду справи справи судом першої інстанції є тією самою «відповідною заявою», яку вимагає ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Повторно заявляти про це безпосередньо під час судових дебатів не обов`язково (хоча процесуально не буде зайвим нагадати про це суду усно чи письмово). Позовна заява вже перебуває в матеріалах справи, і суд зобов`язаний її врахувати.

Таким чином, із наведених обставин вбачається, що представником позивача у позовній заяві зазначено про те, що детальний опис судових витрат, докази їх понесення, а також інші необхідні відомості, будуть надані позивачем в порядку, визначеному ЦПК України за фактом розгляду даної справи судом першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат відноситься: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного суду в постанові від 19.02.2020 року в справі N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19 вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Також у ч.4 ст.10 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Таким чином, суд, визначаючи суму відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, повинен перевірити реальність адвокатських витрат та їх співмірність. При цьому суд звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 37 ЦПК України). Вказана норма закону не стосується реальності адвокатських витрат, які суд зобов`язаний перевірити незалежно від клопотання сторони.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача долучено:

- договір про надання правової допомоги від 10.09.2024 року укладений між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Косєй Т.М. (адвокат) відповідно до якого клієнт в порядку, обсягах і на умовах, визначених цим договором доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правові (адвокатські) послуги щодо представництва інтересів клієнта з будь яких питань щодо житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1.). Клієнт уповноважує адвоката, а адвокат зобов`язується надавти клієнту пслуги протягом строку цього договору, а саме представляти у встановленому порядку інтереси клієнта, зокрема у судових органах (п.1.3). Сплата за надані послуги в рамках договору здійснюється клієнтом протягом п`яти робочих днів з дня надання адвокатом клієнту відповідної послуги (послуг), що підтверджується шляхом написання відповідного акту виконаних робіт (п.2.1). Надання юридичних послуг підтверджується актом наданих послуг (п.4.1). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.12.2026 року (п.7.1);

- атк прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №2 складений 06.07.2026 року між ОСОБА_2 (виконавець) та Ніколаєвою Т.М. (замовник) на виконання договору про надання правової допомоги від 10.09.2024 року , а саме сторони погодили до виконавець за період з 16.03.2025 року до 06.07.2026 року виконав свої зобов`язання у межах договору про надання правової допомоги від 10.09.2024 року у повному обсязі, а саме: складання тексту позовної заяви (аналіз документів, аналіз нормативної бази, аналіз судової практики, формування правової позиції), виготовлення документів та подання їх до суду -12 годин, вартість послуг за одиницю 1500 гривень, всього 18000 гривень; складання тексту заяви про уточнення позовних вимог, виготовлення документів та подання їх до суду 2 години, вартість послуги за одиницю 1000 гривень, всього 2000 гривень, забезпечення участі представника у судове засідання, представництво інтересів замовника в судовому засіданні 11 судових засідань, вартість за одиницю 2500 гривень, всього 27500 гривень, загальна вартість 47500 гривень;

- квитанцію АТ КБ «ПриватБанк»№0.0.4962664910.1 від 13.07.2026 року про оплату ОСОБА_1 згідно акту виконаних робіт від 06.07.2026 року ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 47500 гривень.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи адвокат Косєй Т.М. брала участь у наступних судових (підготовчих) засіданнях:

1) 08.05.2025 року (з 11.34 годин до 11.46 годин), прибувши особисто до зали судового засідання;

2) 06.08.2025 року ( з 11.02 годин до 12.52 годин) з використанням власних технічних засобів;

3) 24.09.2025 року (з 09.57 годин до 10.51 годин) з використанням власних технічних засобів;

4) 03.11.2025 року (з 15.37 годин до 16.10 годин) з використанням власних технічних засобів;

5) 29.01.2026 року (з 15.02 годин до 15.43 годин) з використанням власних технічних засобів;

6) 05.03.2026 року (з 15.04 годин до 16.54 годин), прибувши особисто до зали судового засідання;

7) 22.04.2026 року (з 11.56 годин до 13.17 годин), прибувши особисто до зали судового засідання;

8) 01.06.2026 року (з 14.48 годин до 16.48 годин), прибувши особисто до зали судового засідання;

9) 26.06.2026 року (з 10.45 годин до 11.21 годин), прибувши особисто до зали судового засідання.

Таким чином, представник позивача взяла участь в дев`яти судових (у тому числі підготовчих) засіданнях, а не одинадцяти як нею зазначено у заяві. При цьому, слід врахувати критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та зменшити вартість витрат за участь у судовому засіданні, представництві інтересів замовника у судовому засіданні за одне судове засідання з 2500 гривень на 1250 гривень, внаслідок чого витрати на правову допомогу за участь у дев`яти судових засіданнях складають 11250 гривень (11250*9).

Також із врахуванням критерію реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та рівня її складності слід змешити вартість послуги за складання тексту позовної заяви з 18000 гривень на 11 000 гривень.

З приводу стягнення витрат за складання заяви про уточнення позовних вимог, виготовлення документів та подання їх до суду суд вважає за необхідне підкреслити, що така заява попередньо складалася адвокатом Косєй Т.М., однак в подальшому сторона позивача залишила таку заяву без розгляду, надалі заява про уточнення позовних вимог подана іншим представником позивача - адвокатом Пастушенком Б.Ю., тому в цій частині вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

З урахуванням наведених обставин, витрати на професійну правничу допомогу позивача становлять 22 250 гривень (11000+11250).

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду від 06.07.2026 року позов задоволено частково, а саме задоволено повністю дві немайнові вимоги заявлені до АТ «Прикарпаттяобленерго» та частково задоволено немайнову вимогу до ТОВ «Прикарпатенерготрейд» із заявлених чотирьох позовних вимог, внаслідок чого відповідно слід задоволити витрати на професійну правничу допомогу, а саме стягнути з АТ «Прикарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 125 гривень (22250/4*2) та з ТОВ «Прикарпаття енерготрейд» 2 781,25 (22250/4/2) гривень.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Косєй Т.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго», ТОВ «Прикарпаття енерготрейд» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним акту про порушення, визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити дії задоволити частково.

Стягнути з АТ «Прикарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 125 (одинадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень.

Стягнути з ТОВ «Прикарпаття енерготрейд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 781(дві тисячі сімсот вісімдесят одну) гривню 25 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

АТ «Прикарпаттяобленерго», код ЄДРПОУ 00131564, адреса реєстрації: вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ;

ТОВ «Прикарпаття енерготрейд», код ЄДРПОУ 42129720, адреса реєстрації: вул. Надрічна, 4-Б, м. Івано-Франківськ.

Суддя Наталія ЧЕКАН