Рішення № 139025303, 17.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 932/16895/25

Провадження 2/206/1068/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року рокуСамарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 19 січня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 550283249, який останнім було підписано за допомогою одноразового ідентифікатора MNV78P9Z. Згідно умов Договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконав свої зобов`язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6 500,00 гривень, шляхом перерахування через провайдер. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу відступило право вимоги на користь ТОВ «ФК «Онлайн «Фінанс», яке потім відступило право вимоги ТОВ «ФК «Ейс». Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «ФК «Ейс» в особі директора Полякова О. просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 550283249 від 19 січня 2023 року у розмірі 29 686,80 гривень, з яких: 6 500,00 гривень заборгованість по тілу кредиту; 23 186,80 гривень заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та судові витрати, зокрема зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 листопада 2025 року матеріали позовної заяви з додатками були передані на розгляд до Самарського районного суду міста Дніпра за підсудністю.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року дану справу було прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» письмові докази, які містять банківську таємницю відносно банківського рахунку відкритого на гр. ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 23 лютого 2026 року від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до суду надійшло повідомлення за вих. № 81-15-9/6373 від 14 квітня 2026 року, з якого вбачається, що в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» банківська № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не емітовано, також останній не є клієнтом банку.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року було вирішено питання щодо проведення заочного розгляду справи.

Згідно з частиною тринадцятою статі 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вимог ст.ст. 19, 274, 276, 277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

В той же час, відповідачу ОСОБА_1 здійснювалися направлення листів рекомендованою кореспонденцією щодо розгляду даної справи, на дійсну адресу, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 27 лютого 2023 року у справі №909/548/16(909/947/20).

Представник позивача в особі директора ТОВ «ФК «Ейс» Поляков О. в прохальній частині позовної заяви виклав клопотання про розгляд справи без представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористався, та у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов,а саме, що відповідач не подав відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 січня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та від імені ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 550283249, який останнім начебто було підписано за допомогою одноразового ідентифікатора MNV78P9Z.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6 500 грн .00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Правила).

Відповідно до п. 5.1 Договору, за вибором Позичальника, кожен окремий Транш за цим Договором може надаватися Позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором Позичальника може бути завершено в один з наступних способів: шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника відкритий банком Позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити Платіжної картки 4149-50XX-XXXX-7810, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, Кредитодавець відповідальності не несе п. 5.1.1).

Позичальник ознайомився із паспортом споживчого кредиту до договору № 550283249 від 19 січня 2023 року, що також підтверджується накладенням ним електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отримання позичальником грошових коштів на виконання умов вказаного договору підтверджується платіжним дорученням від 19 січня 2023 року, з якого вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 6 500,00 гривень, де отримувачем вказаний ОСОБА_1 (призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 550283249 від 19.01.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer).

Також, з довідки наданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було здійснено перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 , що належить начебто ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на виконання вимог договору № 550283249 від 19 січня 2023 року через банк АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», а саме 19 січня 2023 року перераховано 6 500,00 гривень.

В той же час, з повідомлення за вих. № 81-15-9/6373 від 14 квітня 2026 року АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» вбачається, що в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» банківська № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не емітовано, також останній не є клієнтом банку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

На підтвердження того, що між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, позивачем надано в якості письмового доказу: заявку на отримання грошових коштів в кредит від 19 січня 2023 року; правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»; алгоритми дій сторін стосовно укладення даного договору; довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» договір про відкриття кредитної лінії № 550283249 від 19 січня 2023 року,; паспорт споживчого кредиту; платіжне доручення про переказ коштів на виконання умов кредитного договору від 19 січня 2023 року; письмові пояснення та довідка ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо перерахування позичальнику коштів у сумі 6 500,00 гривень на виконання вимог кредитного договору.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту п. 4.4-4.6 Договору, перед укладенням цього Договору Кредитодавець перевірив кредитоспроможність Позичальника, шляхом здійснення аналізу вказаних в Заявці даних, своєчасності здійснення платежів за раніше укладеними кредитними договорами з Кредитодавцем (за наявності) та інформації отриманої з інших джерел, в тому числі з бюро кредитних історій. Сума Кредитного ліміту визначена Кредитодавцем на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності Позичальника за діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення. За результатами заповнення Заявки здійснено одночасну перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної карти Позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем. На підставі даних, зазначених у первинній Заявці, Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця здійснила ідентифікацію Позичальника та формувала його Особистий кабінет.

В свою чергу, підписання договору, відповідно до вимог п. 4.10 вказаного договору, відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, дослідивши кредитний договір та порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» від 16 серпня 2021 року, з указаного слідує, що як для входу до особистого кабінету позичальника, так і для ідентифікації позичальника та укладання ним договору оферти (отримання пропозиції, її погодження, підписання договору тощо) необхідною умовою є наявність мобільного телефону, на який він буде отримувати або смс-повідомлення або дзвінки із одноразовим ідентифікатором.

В свою чергу, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ані сам договір № 550283249 від 19 січня 2023 року, ані паспорт споживчого кредиту, ані таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, ані повідомлення та довідка ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо переказу коштів, не містять відомостей про фінансовий номер позичальника ОСОБА_1 , а тому не зрозуміло, по-перше, яким чином позивачем було ідентифіковано відповідача, по-друге, за допомогою якого саме номеру телефону відповідача, який має юридичне значення для ідентифікації позичальника, позивачем передавалася останньому інформація щодо одноразового ідентифікатора, тим більше, що доказів такого надіслання/передачі позивачем відповідачу одноразового ідентифікатора, позивачем суду не надано, так само, як і не надано Заявки відповідача щодо бажання останнього отримати кредит, в якій, з-поміж іншого, зазначено його фінансовий номер.

З огляду на викладене, враховуючи те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем, по-перше було ідентифіковано відповідача перед укладенням договору; по-друге, що договір був підписаний саме відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора, який ним отримано в смс-повідомленні на його номер телефону; по-третє, що такий номер телефону є фінансовим номером відповідача, суд доходить переконливого висновку про те, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами того, що спірний договір укладався з відповідачем, а відтак останній повинен нести обов`язок щодо його виконання, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних с у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При підписанні Кредитного договору № 550283249 від 19 січня 2023 року було використано одноразовий ідентифікатор MNV78P9Z. Однак, докази на підтвердження того, що вказаний ідентифікатор було використано саме відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Тому суд не вбачає достатніх підстав в вважати, що вказаний кредитний договір укладений саме з відповідачем та у нього виникли зобов`язання, які передбачені ст.ст. 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України перед кредитором.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, сума сплаченого судового збору не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук