Ухвала суду № 139024550, 17.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

17 серпня 2026 рокусправа № 380/13093/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області №18920/6/13-01-24-11 від 25.06.2024 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку другої групи, за ставкою 20%, без реєстрації ПДВ, з 30.06.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою судді від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

17.07.2025 відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Зазначає, що оскаржуване рішення надіслано в електронний кабінет платника податків, датою доставки є 25.06.2024, а тому шестимісячний строк звернення до суду сплив 26.12.2024, тоді як позов подано 26.06.2025. Стверджує, що позивач мав безперешкодний доступ до електронного кабінету, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку», а тому міг своєчасно дізнатися про порушення своїх прав.

Розглянувши клопотання відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст.102 та п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, а тому до строку його оскарження застосовується загальний шестимісячний строк, визначений ч.2 ст.122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Отже, ключовим для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду є встановлення моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом першим п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вибір способу надіслання документів платнику податків залежить від того, чи подав платник заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет. За відсутності такої заяви контролюючий орган зобов`язаний надіслати документи за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручити їх особисто, і саме такий спосіб є належним врученням.

Відповідач не заперечує, що позивач не подавав заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а оскаржуване рішення поштою позивачу не надсилалося. Доказів надіслання оскаржуваного рішення за податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення його позивачу відповідач до суду не подав.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №520/8681/18 про альтернативність способів надіслання документів платнику податків, оскільки такі висновки викладені за іншого правового врегулювання спірних правовідносин, до доповнення ст.42 Податкового кодексу України пунктом 42.5, а відтак не підлягають застосуванню до обставин цієї справи.

Розміщення відомостей про виключення з реєстру платників єдиного податку у відкритій частині електронного кабінету та у реєстрі платників єдиного податку не звільняє контролюючий орган від обов`язку належного вручення рішення у спосіб, визначений п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України, і не покладає на платника податків обов`язку постійно відстежувати такі відомості.

При вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду необхідно встановлювати не лише факт направлення відповідного рішення, а й момент, коли особа фактично дізналася або об`єктивно повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Аналогічний підхід до правозастосування застосовано Верховним Судом у постанові від 28.05.2026 у справі №520/22570/25, у якій зазначено, що надмірний формалізм при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду (лише факт направлення) суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи.

Оскільки оскаржуване рішення не було вручено позивачу у визначений законом спосіб, перебіг строку звернення до суду розпочався з дня, коли позивач фактично дізнався про порушення своїх прав, тобто з 26.05.2025. Позовну заяву подано 26.06.2025, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

За наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущено, а тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.122, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна