Рішення № 139024246, 17.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3634/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач), у якій з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.09.2025 та від 15.09.2025, прийняті за результатами розгляду заяви про намір отримати базову соціальну допомогу від 18.08.2025 року рішенням від 18.08.2025 щодо призначення позивачу базової соціальної допомоги в розмірі 5443,99 грн листом від 23.12.2025 №ГУ-19616535 (реєстраційний №475-15902/Г-02/8-1100/26 від 07.01.2026);

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, прийняте в автоматичному режимі з 01.02.2026, про продовження нарахування та виплати базової соціальної допомоги на період з лютого по липень 2026 року в розмірі 5443,99 грн (щомісячно) в листі від 14.04.2026 №8830-9010/Г-02/8-1100/26, в частині відмови у проведенні перерахунку розміру базової соціальної допомоги з урахуванням уточнюючих довідок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату позивачу базової соціальної допомоги за весь період з серпня 2025 року по липень 2026 року включно, провівши розподіл річного доходу від оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення пропорційно на 12 місяців відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (Постанова КМУ № 632), та виплатити недоотриману суму допомоги з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо врахування річного доходу від оренди земельної ділянки у повній сумі (без помісячного розподілу) при розрахунку сукупного доходу сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період з грудня 2024 року по липень 2025 року включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з грудня 2024 року по липень 2025 року включно, провівши розподіл річного доходу від оренди земельної ділянки пропорційно на 12 місяців відповідно до Постанови КМУ №632, та виплатити недоотриману суму допомоги з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при розрахунку її середньомісячного сукупного доходу розподілити загальний річний дохід, отриманий від оренди, пропорційно на 12 місяців того року, за який цей дохід було отримано, та враховувати його частинами для подальших звернень за призначенням допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення базової соціальної допомоги. За результатами розгляду заяви їй призначено базову соціальну допомогу у розмірі 5443,99 грн щомісячно, однак такий розмір визначено неправильно внаслідок неналежного врахування доходу члена її сім`ї ОСОБА_2 від передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду.

Вказує, що до сукупного доходу сім`ї відповідачем у повному обсязі включено 25974,03 грн орендної плати, відображеної за даними ДПС у квітні 2025 року. Водночас зазначена виплата є доходом за користування земельною ділянкою протягом календарного року та виплачується орендарем один раз на рік. При цьому врахування всієї суми такого доходу в одному розрахунковому періоді збільшило середньомісячний сукупний дохід сім`ї та, як наслідок, призвело до зменшення розміру належної їй соціальної допомоги. Аналогічним чином відповідач врахував дохід від оренди земельної ділянки за 2024 рік при обчисленні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

Наголошує, що відомості ДПС про відображення доходу в одному місяці не змінюють правової природи орендної плати як платежу за користування майном протягом тривалого періоду. Тому відповідач, маючи можливість перевірити характер та періодичність такого доходу на підставі договору оренди та довідок орендаря, не мав підстав використовувати відомості інформаційних систем без урахування фактичних обставин отримання доходу.

Крім того, під час первинного розгляду заяви територіальним органом Пенсійним фонду України її не було повідомлено про наявність розбіжностей або особливості відображення доходу від оренди у державних інформаційних ресурсах та не запропоновано подати документи для уточнення відповідних відомостей. Більше того, надані нею у подальшому договір оренди та довідки щодо доходу належним чином відповідачем враховані не були.

Зауважує, що після закінчення шестимісячного періоду виплати базової соціальної допомоги її виплату автоматично продовжено на наступний період у тому самому розмірі, що вказує на повторне врахування одного й того самого доходу від оренди земельної ділянки, отриманого та відображеного ще у квітні 2025 року, хоча нового аналогічного доходу у наступному розрахунковому періоді сім`я не отримувала. Саме повторне використання доходу у невірному розмірі спричинило подальше заниження розміру базової соціальної допомоги.

Вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправними. З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за даними Єдиного соціального процесингу ОСОБА_1 перебувала на обліку як отримувач допомоги при народженні дитини, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та базової соціальної допомоги. За її заявою від 18.08.2025 така допомога була призначена рішенням від 15.09.2025 на період з 01.08.2025 по 31.01.2026 у розмірі 5443,99 грн щомісячно, а в подальшому автоматично продовжена на період з 01.02.2026 по 31.07.2026 у тому самому розмірі.

При визначенні майбутнього розміру базової соціальної допомоги за зверненням від 18.08.2025 до сукупного доходу сім`ї за квітень червень 2025 року було включено 2580,00 грн допомоги при народженні дитини, 9114,00 грн пенсії ОСОБА_2 та 25974,03 грн доходу ОСОБА_2 від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, отриманого за даними ДПС. Сукупний дохід сім`ї склав 37668,03 грн, середньомісячний сукупний дохід 12556,01 грн, а базова величина для сім`ї з чотирьох осіб 18000,00 грн, у зв`язку з чим розмір базової соціальної допомоги визначено у сумі 5443,99 грн. Інші відомості про період, за який такий дохід був нарахований, у матеріалах звернення та за даними податкового органу були відсутні. З 01.02.2026 по 31.07.2026 базову соціальну допомогу було автоматично продовжено у розмірі 5443,99 грн щомісячно, при цьому до доходів сім`ї знову було віднесено дохід ОСОБА_2 у сумі 25974,03 грн від надання земельної ділянки в оренду.

Вказує на відсутність передбачених законодавством підстав для розподілу зазначеного доходу від оренди земельної ділянки пропорційно на 12 місяців.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

10.07.2026 позивач надала суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково вказує, що при автоматичному продовженні базової соціальної допомоги з 01.02.2026 дохід у сумі 25 974,03 грн було повторно враховано, хоча фактично нового доходу сім`я не отримувала.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

10.06.2026 до суду позивачем подано уточнену позовну заяву, а також квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн від 09.06.2026.

Ухвалою суду від 15.06.2026 продовжено ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою суду від 08.06.2026 тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

17.06.2026 позивач подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додала копію банківської квитанції №-3085283375 від 17.06.2026 на суму 3195,00 грн.

22.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано у відповідача докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_1 крім неї входять: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами особової справи отримувача соціальної допомоги.

05.12.2024 позивач звернулася із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. За результатами розгляду цього звернення таку допомогу призначено на період з 01.12.2024 по 31.05.2025, зокрема за грудень 2024 року у розмірі 4363,21 грн, а з 01.01.2025 по 31.05.2025 у розмірі 4802,56 грн.

З матеріалів Єдиного соціального процесингу вбачається, що при призначенні допомоги за зверненням від 05.12.2024 сукупний дохід сім`ї визначено на суму 46354,72 грн, середньомісячний сукупний дохід 7725,79 грн, середньомісячний дохід на одного члена сім`ї 1931,45 грн. До доходу ОСОБА_2 включено, серед іншого, дохід у розмірі 24844,72 грн за квітень 2024 року, джерелом інформації щодо якого зазначено ДПС.

Згідно з довідкою ПСП «Синюха» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 ОСОБА_2 у квітні 2024 року нараховано дохід на суму 24844,72 грн, утримано 4844,72 грн, до виплати визначено 20000,00 грн. В інших місяцях 2024 року у довідці такого доходу не відображено.

04.06.2025 ОСОБА_1 повторно звернулася за державною соціальною допомогою малозабезпеченої сім`ї, яку призначено на період з 01.06.2025 по 30.11.2025 у розмірі 4510,01 грн щомісячно. З 01.08.2025 виплату цієї допомоги було автоматично призупинено у зв`язку із призначенням сім`ї базової соціальної допомоги.

При розрахунку допомоги за зверненням від 04.06.2025 сукупний дохід сім`ї визначено в розмірі 48110,03 грн, середньомісячний сукупний дохід 8018,34 грн. До доходу ОСОБА_2 , серед іншого, включено 25974,03 грн доходу від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, відображеного за квітень 2025 року.

18.08.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про намір отримати базову соціальну допомогу відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 371 (далі Порядок № 371).

За результатами опрацювання заяви про намір відповідачем визначено склад сім`ї 4 особи та сукупний дохід сім`ї за квітень червень 2025 року в розмірі 37668,03 грн, який складався з 2580,00 грн допомоги при народженні дитини, 9114,00 грн пенсії ОСОБА_2 та 25974,03 грн доходу ОСОБА_2 від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, отриманого за даними ДПС. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначено шляхом ділення 37668,03 грн на три місяці 12556,01 грн. Сукупний розмір базової величини для сім`ї визначено на суму 18000,00 грн, а майбутній розмір базової соціальної допомоги 5443,99 грн (18000,00 грн - 12556,01 грн).

За заявою про призначення базової соціальної допомоги від 10.09.2025 сформованою в автоматичному режимі 15.09.2025, ОСОБА_1 призначено базову соціальну допомогу з 01.08.2025 по 31.01.2026 у розмірі 5443,99 грн щомісячно.

Довідкою ПСП «Синюха» про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 підтверджено, що в квітні 2025 року йому нараховано сукупний дохід у розмірі 25974,03 грн, утримано 5974,03 грн та виплачено 20000,00 грн; у всіх інших місяцях 2025 року дохід від оренди у цій довідці відсутній.

У подальшому виплату базової соціальної допомоги автоматично продовжено на наступний шестимісячний період з 01.02.2026 по 31.07.2026 у розмірі 5443,99 грн щомісячно. Зазначена обставина безпосередньо визнається відповідачем.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 07.12.2025 звернулася до відповідача через Урядовий контактний центр зі зверненнями № ГУ-19549775 та № ГУ-19549787, за результатами розгляду яких відповідачем надано роз`яснення.

У відповідь на ці звернення відповідачем надано, зокрема, лист від 22.12.2025 № 13331-14412/Г-02/8-1100/25, яким доведено до відома позивача розгорнутий розрахунок розміру призначеної базової соціальної допомоги, аналогічний за змістом наведеному вище, та зазначено про відсутність підстав для перерахунку розміру допомоги з серпня 2025 року.

Протягом квітня травня 2026 року позивач зверталася до центрального апарату Пенсійного фонду України через Урядову гарячу лінію зі скаргами № ГУ-20108393, № ГУ-20108409, № ГУ-20108583, № ГУ-20108977 (від 16.04.2026), а також до Міністерства соціальної політики України зі скаргами № ГУ-20218909, № ГУ-20218918 (від 11.05.2026).

Листом відповідача від 28.05.2026, наданим у відповідь на звернення позивача від 18.04.2026, 23.04.2026, 28.04.2026, 01.05.2026, 14.05.2026 та 24.05.2026, повідомлено, що ґрунтовні роз`яснення позивачу надавалися неодноразово, з посиланням на Методику обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150, та зазначено про відсутність іншого нормативного регулювання спірного питання.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям визначені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 №1768-III.

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям є щомісячною допомогою, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Середньомісячним сукупним доходом сім`ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати такої допомоги визначений Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (далі Порядок №250).

Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять шість місяців, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи). Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №632.

Разом з тим з 2025 року правовідносини щодо надання базової соціальної допомоги врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 №371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги», якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги (далі Порядок №371).

Відповідно до пункту 4 Порядку №371 базова соціальна допомога призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів, який звернувся за її призначенням, строком на шість місяців з автоматичним продовженням виплати такої допомоги на наступний період, але не більше ніж протягом строку реалізації експериментального проекту.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 371 базова соціальна допомога призначається в автоматичному режимі програмними засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - Єдина система) у режимі реального часу на підставі заяви про намір отримати базову соціальну допомогу (далі - заява про намір), яка формується засобами Єдиної системи на основі запиту уповноваженого представника сім`ї, поданого засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія), та заяви про призначення базової соціальної допомоги (далі - заява про призначення), поданої уповноваженим представником сім`ї в електронній формі засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

У разі відсутності в електронних інформаційних ресурсах, з якими здійснюється електронна інформаційна взаємодія, відомостей, необхідних для призначення базової соціальної допомоги, щодо уповноваженого представника сім`ї та/або членів його сім`ї рішення про призначення такої допомоги приймається засобами Єдиної системи на підставі заяви про намір та заяви про призначення, поданих у паперовій формі до органів Пенсійного фонду України. При цьому датою звернення вважається дата реєстрації запиту на формування заяви про намір (далі - запит) у Єдиній системі.

Пунктом 13-1 Порядку № 371 визначено перелік державних електронних інформаційних ресурсів, з якими здійснюється електронна інформаційна взаємодія під час розрахунку майбутнього (орієнтовного) розміру базової соціальної допомоги, зокрема з Державного реєстру фізичних осіб платників податків отримуються відомості про доходи уповноваженого представника сім`ї та членів його сім`ї.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 371 розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї, при цьому розмір базової величини для розрахунку становить 4500 гривень, а для сім`ї визначається на рівні 100 відсотків такої величини для першого члена сім`ї та 70 відсотків для кожного наступного члена сім`ї, крім дитини віком до 18 років та особи з інвалідністю I або II групи, для яких розмір базової величини визначається на рівні 100 відсотків.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом трьох місяців, що передують місяцю, попередньому до місяця звернення.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї для призначення базової соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 61, ст. 1981), крім абзацу сьомого пункту 5 такого Порядку.

Отже, на відміну від державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, для призначення якої застосовується шестимісячний розрахунковий період, для визначення розміру базової соціальної допомоги законодавцем установлено спеціальний тримісячний розрахунковий період. При цьому безпосереднє обчислення середньомісячного сукупного доходу здійснюється з урахуванням положень Порядку №632.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 затверджено Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги (далі Порядок №632), який визначає механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім`ї (домогосподарства).

Згідно з пунктом 3 Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством. Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) на кількість членів сім`ї (домогосподарства).

Пунктом 4 Порядку №632 визначено перелік доходів, які враховуються до середньомісячного сукупного доходу, до якого, серед іншого, належать інші доходи, відомості про які отримано від Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України.

Спір у цій справі виник у зв`язку з порядком врахування доходу члена сім`ї позивача ОСОБА_2 від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та базової соціальної допомоги.

Як установлено судом, за зверненням ОСОБА_1 від 05.12.2024 їй призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї на період з 01.12.2024 по 31.05.2025, а за зверненням від 04.06.2025 на період з 01.06.2025 по 30.11.2025. З 01.08.2025 виплату допомоги призупинено у зв`язку з призначенням базової соціальної допомоги.

Під час визначення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї відповідачем враховувався, зокрема, дохід ОСОБА_2 від оренди земельної ділянки: за 2024 рік 24844,72 грн, відображений за квітень 2024 року, а за 2025 рік 25974,03 грн, відображений за квітень 2025 року. Матеріалами особової справи підтверджено, що останній дохід у системі має код виплати 195 та джерело відомостей ДПС.

18.08.2025 позивач звернулася із заявою про намір отримати базову соціальну допомогу.

При визначенні її майбутнього розміру відповідачем встановлено сукупний дохід сім`ї за квітень червень 2025 року в сумі 37668,03 грн, до якого включено 2580,00 грн допомоги при народженні дитини, 9114,00 грн пенсії ОСОБА_2 та 25974,03 грн доходу останнього від надання земельної ділянки в оренду за даними ДПС. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначено в сумі 12556,01 грн, а базову соціальну допомогу в сумі 5443,99 грн.

Рішенням від 15.09.2025 базову соціальну допомогу призначено з 01.08.2025 по 31.01.2026 у розмірі 5443,99 грн щомісячно, а в подальшому її виплату автоматично продовжено з 01.02.2026 по 31.07.2026 у тому самому розмірі.

За змістом пункту 3 Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу здійснюється шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством розрахунковий період, якщо інше не передбачено законодавством. Порядок №632 є чинним та визначає загальний механізм обчислення відповідного доходу для державних соціальних допомог.

Спеціального правила, яке б передбачало обов`язковий розподіл на дванадцять місяців доходу фізичної особи від передачі земельної ділянки (земельної частки (паю) в оренду, Порядок №632 не встановлює.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що сам факт виплати орендної плати один раз протягом календарного року безумовно зобов`язує орган Пенсійного фонду України розподіляти її на 12 місяців.

Використане у пункті 3 Порядку №632 поняття «сума річного сукупного доходу» свідчить про встановлений законодавством спосіб визначення сукупного доходу за річний розрахунковий період і не є тотожним будь-якому окремому виду доходу, який фактично виплачено особі один раз на рік.

При цьому Порядок №632 передбачає спеціальні правила щодо окремих видів одноразових доходів, для яких прямо встановлено особливий порядок їх врахування. Водночас спеціального припису, за яким дохід фізичної особи від передачі земельної ділянки (земельної частки (паю) в оренду у всіх випадках підлягає розподілу на 12 місяців, Порядок №632 не містить.

Так, відповідно до пункту 11 договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.05.2010 між ОСОБА_2 та ПСП «Синюха» орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 1 грудня. Отже, дохід ОСОБА_2 від оренди земельної ділянки має щорічну періодичність виплати та не є щомісячним чи щоквартальним доходом.

Таким чином, правова природа орендної плати як плати за користування майном протягом певного строку сама по собі не дає суду підстав доповнити встановлений Кабінетом Міністрів України механізм обчислення доходу правилом, якого відповідний нормативно-правовий акт не передбачає.

З огляду на це суд не вбачає порушення у тому, що дохід ОСОБА_2 у сумі 24844,72 грн, відображений у квітні 2024 року, був включений до сукупного доходу сім`ї при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, оскільки квітень 2024 року входив до розрахункового періоду з 01.04.2024 по 30.09.2024, за який відповідно до законодавства враховувалися доходи сім`ї за зверненням від 05.12.2024.

Аналогічно дохід у сумі 25974,03 грн за квітень 2025 року підлягав врахуванню при визначенні доходу за той розрахунковий період, до якого входив квітень 2025 року.

Зокрема, для первісного призначення позивачу базової соціальної допомоги у серпні 2025 року відповідачем враховано доходи за квітень червень 2025 року. Саме в межах цього періоду за даними ДПС був відображений спірний дохід ОСОБА_2 у сумі 25974,03 грн. Відтак його включення до сукупного доходу сім`ї при первісному призначенні базової соціальної допомоги не може бути визнано протиправним лише з тієї підстави, що орендна плата за умовами правовідносин з орендарем виплачується один раз на рік.

У цій частині надані ОСОБА_1 довідки ПСП «Синюха», якими підтверджено нарахування відповідної суми у квітні 2025 року та відсутність аналогічних нарахувань в інших місяцях року, не спростовують правильності включення такого доходу до розрахункового періоду, в якому він був фактично відображений, а лише підтверджують його розмір та одноразовий характер виплати.

Тому вимоги про здійснення перерахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї з грудня 2024 року та базової соціальної допомоги за період з 01.08.2025 по 31.01.2026 шляхом розподілу відповідного доходу від оренди на 12 місяців задоволенню не підлягають.

Не підлягає задоволенню і вимога про зобов`язання відповідача при розрахунку середньомісячного сукупного доходу позивача розподіляти загальний річний дохід від оренди пропорційно на 12 місяців та враховувати його частинами для подальших звернень за призначенням допомоги. Ця вимога стосується невизначеного кола майбутніх звернень позивача та майбутніх рішень відповідача, які на час розгляду справи не приймалися, а тому не можуть бути предметом перевірки суду в порядку, визначеному частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Завданням адміністративного судочинства є захист прав особи від порушень, що вже відбулися, а не встановлення судом правил поведінки суб`єкта владних повноважень на майбутнє.

Суд звертає увагу і на те, що позивач просить скасувати, зокрема, рішення відповідача від 10.09.2025. Водночас матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2025 позивачем подано заяву про призначення базової соціальної допомоги, а рішення за наслідками її розгляду сформовано в автоматичному режимі 15.09.2025. Рішення відповідача, датованого 10.09.2025, матеріали справи не містять.

Водночас встановлена договором оренди щорічна періодичність орендної плати має важливе значення для оцінки правомірності повторного врахування суми 25974,03 грн при визначенні базової соціальної допомоги на наступний період. Оскільки зазначена сума була відображена як дохід за квітень 2025 року та вже повністю врахована при першому розрахунку допомоги, а доказів її повторного отримання ОСОБА_2 у наступному розрахунковому періоді відповідачем не надано, повторне використання цієї суми при визначенні розміру допомоги з 01.02.2026 не може вважатися обґрунтованим лише із посиланням на автоматизоване отримання відомостей від ДПС.

Автоматизована інформаційна система є технічним способом отримання, опрацювання та використання відомостей, однак не може створювати підстав для повторного віднесення одного і того самого доходу до різних розрахункових періодів за відсутності відповідного нормативного припису.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що Головним управлінням не доведено наявності правових та фактичних підстав для повторного врахування при визначенні розміру базової соціальної допомоги на період з 01.02.2026 по 31.07.2026 доходу ОСОБА_2 у сумі 25 974,03 грн, який був відображений за квітень 2025 року та вже врахований у повному обсязі при визначенні розміру допомоги на попередній період.

Щодо доводів позивача про те, що пенсійний орган мав розподілити дохід на 12 місяців за аналогією з іншими одноразовими виплатами, суд зазначає, що частина шоста статті 7 КАС України не допускає застосування аналогії закону та аналогії права для визначення підстав, меж повноважень і способу дій органів державної влади. Відтак суд не вправі шляхом аналогії створити для відповідача новий, прямо не передбачений законодавством спосіб обчислення орендного доходу.

Щодо додержання позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Детальний розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї із зазначенням його складових уперше доведено до відома позивача листом відповідача від 22.12.2025 № 13331-14412/Г-02/8-1100/25. До отримання цього листа позивач була обізнана лише про підсумковий розмір призначеної допомоги, проте не про спосіб обчислення доходу, застосований відповідачем. Крім того, оскаржувана виплата базової соціальної допомоги на період з 01.02.2026 по 31.07.2026 продовжена рішенням, прийнятим у лютому 2026 року, а позовну заяву подано 02.06.2026.

За таких обставин суд не встановив пропуску позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим позовні вимоги розглянуто по суті. Оскільки у задоволенні вимог, що стосуються державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за період з грудня 2024 року та базової соціальної допомоги за період з 01.08.2025 по 31.01.2026, відмовлено з підстав, наведених вище, питання наслідків спливу строку звернення до суду щодо цих вимог правового значення не має.

Суд також відхиляє посилання на тривалий розгляд заяви про призначення базової соціальної допомоги. Матеріалами справи підтверджується, що за заявою від 18.08.2025 було проведено розрахунок майбутнього розміру допомоги, а рішенням від 15.09.2025 її призначено з 01.08.2025 по 31.01.2026. Тому подальше відображення звернення в інформаційній системі зі статусом «в опрацюванні» саме по собі не свідчить про відсутність рішення.

Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що обчислення конкретного розміру базової соціальної допомоги потребує встановлення усіх доходів членів сім`ї, які відповідно до законодавства належать до врахування, перевірки відомостей державних інформаційних ресурсів та проведення відповідного розрахунку.

Такий розрахунок у першу чергу належить до компетенції органу Пенсійного фонду України.

Тому суд не вбачає підстав самостійно визначати конкретну суму базової соціальної допомоги за період з 01.02.2026 по 31.07.2026.

Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнати протиправними дії відповідача щодо визначення розміру базової соціальної допомоги ОСОБА_1 на період з 01.02.2026 по 31.07.2026, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно здійснити розрахунок допомоги за цей період з урахуванням висновків суду та виплатити різницю між належним і фактично виплаченим розміром допомоги.

Обираючи такий спосіб захисту, суд виходить із того, що встановлене судом порушення полягає не у самому факті продовження виплати базової соціальної допомоги на період з 01.02.2026 по 31.07.2026, право на яку позивач не втратила і яку вона фактично отримує, а виключно у порядку визначення її розміру. Скасування рішення про продовження виплати позбавило б позивача підстав для отримання допомоги за цей період у будь-якому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача частково відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд зазначає таке.

За змістом статей 381-1 та 382-1 КАС України судовий контроль за виконанням судового рішення може здійснюватися шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання. Застосування такого заходу має забезпечувальний характер і залежить від наявності обставин, які дають обґрунтовані підстави вважати, що без додаткового контролю виконання рішення може бути ускладнене або не відбутися.

Позивач не навів конкретних обставин і не надав доказів, які б свідчили про намір відповідачів ухилитися від виконання майбутнього судового рішення, наявність попередніх фактів його невиконання у цих правовідносинах або інші ризики, що потребують установлення спеціального строку для подання звіту. Сам по собі факт часткового задоволення позову та покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку вчинити певні дії не є достатньою підставою для застосування судового контролю.

Відтак на час ухвалення рішення відсутні підстави для зобов`язання відповідача подати звіти про його виконання. Це не позбавляє позивача права ініціювати застосування передбачених КАС України заходів судового контролю у разі виникнення обставин, які свідчитимуть про невиконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо визначення розміру базової соціальної допомоги ОСОБА_1 на період з 01.02.2026 по 31.07.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно здійснити розрахунок розміру базової соціальної допомоги ОСОБА_1 за період з 01.02.2026 по 31.07.2026 з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні та виплатити різницю між належним і фактично виплаченим розміром допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК