Рішення № 139023607, 12.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/3039/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Біров Н.Е.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Леда Вест» представник не з`явився;

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області представник Петрова Ольга Миколаївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леда Вест» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Леда Вест» (90202, Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вул. Хмельницького Богдана, будинок 112, код ЄДРПОУ 44794546) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), яким просить суд: « 1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 000/1977/07-16-24-06/44794546 від 04.02.2026. 2. Стягнути на користь ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44794546, адреса: 90202, Закарпатська обл., Берегівський р-н, місто Берегове, вул. Хмельницького Богдана, будинок 112) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатської області (код ЄДРПОУ 44106694,адреса:88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород(з), вулиця Волошина Августина, будинок, 52) судові витрати у розмірі 23797,90 грн.».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до товариства за несвоєчасну сплату податку на доходи з фізичних осіб до 30 червня 2023 року, оскільки відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID19), штрафні санкції не застосовуються. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року за № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, продовживши дію карантину встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 №641 «Про встановленні карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України встановлено карантин. Відтак штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати у період з 01 березня 2020 року і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 000/1977/07-16-20-06/44794546 від 04 лютого 2026 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки воно не відповідає положенням підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач у відзиві зазначив, що ухвалене ним податкове повідомлення-рішення, яке є спірним, ухвалене правомірно та відповідає фактичним обставинам.

11 серпня 2026 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі позивача та його представника (а.с. 114).

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Леда Вест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 11 травня 2022 року по 30 вересня 2025 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 11 травня 2022 року по 30 вересня 2025 року, за наслідками якої складено акт від 15 січня 2026 року №1494/07-16-07-01/44794546 (а.с.а.с. 39-90).

Як вбачається із вказаного акту, проведеною перевіркою було зокрема встановлено порушення статті 168 пункту 168.1 підпункту 168.1.4 підпункту 168.1.5, статті 176 пункту 176.2, пункту 161 підпункту 1.4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом під час виплати заробітної плати за період травень 2022 вересень 2025 року у загальній сумі 6655383,94 грн та несвоєчасно сплачено податок на доходи з фізичних собі у сумі 42322,66 грн при нарахуванні дивідендів за 2023 рік у розмірі 1500000 грн

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2026 року № 000/1977/07-16-20-06/44794546, за порушення статті 168 пункту 168.1 підпункту 168.1.4 підпункту 168.1.5, статті 176 пункту 176.2, пункту 161 підпункту 1.4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за період травень 2022 року - червень 2025 року. Застосовано до ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» фінансову санкцію у розмірі 1586526,39 грн (а.с.а.с. 11 (на звороті), 12).

Позивачем до Державної податкової служби України на зазначене податкове повідомлення-рішення подано скаргу. Рішенням ДПС України від 15 квітня 2026 року № 9594/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2026 року № 000/1977/07-16-20-06/44794546 (а.с.а.с. 10, 11, 15-17).

Не погоджуючись із ухваленим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом (статті 67 частина 1).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.4 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із статтею 75 пунктом 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульований розділом IV ПК України.

Статтею 168 пунктом 168.1ПК України установлено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до статті 168 ункту.168.1 підпунктів 168.1.1, 168.1.2 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно із статтею 168 пунктом 168.1 підпунктом 168.1.4 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Статтею 168 пунктом 168.1 підпунктом 168.1.5 ПК України передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до статті 168 пункту 168.1 підпункту 168.1.6 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Згідно із статтею 168 пунктом 168.3 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Пунктом 168.4 ПК України встановлений такий порядок сплати (перерахування) податку до бюджету: податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України; такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ); юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів; відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до статті 171 пункту 171.1 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно із статтею 176 пунктом 176.2 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: ба) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 абзацу 2 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 54 пунктом 54.2 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно із статтею 54 пунктом 54.3 підпунктом 54.3.5 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Оскаржуваним рішенням застосовано до ТОВ «Леда Вест» фінансову санкцію у розмірі 1586526,39 грн (а.с.а.с. 11 (на звороті), 12).

Підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки акту перевірки, яким встановлено порушення вимог статті 168 пункту 168.1 підпункту 168.1.4 підпункту 168.1.5, статті 176 пункту 176.2, пункту 161 підпункту 1.4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом під час виплати заробітної плати за період травень 2022 вересень 2025 року у загальній сумі 6655383,94 грн та несвоєчасно сплачено податок на доходи з фізичних собі у сумі 42322,66 грн при нарахуванні дивідендів за 2023 рік у розмірі 1500000 грн.

Обґрунтовуючи протиправність вказаного податкового повідомлення рішення, позивач вказує, що таке не відповідає положенням підрозділів 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб у період з 01 березня 2020 року і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Таким чином, несвоєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати відповідачем по суті не заперечується.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім штрафних санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірамилічильниками та/або рівнемірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення правил нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні правопорушення: з 01.03.2020 і по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України дію карантину.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року №2118-ІХ, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі по тексту Закон України №2118-ІХ).

Законом України № 2118-ІХ підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема пунктом 69 підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

В подальшому, у зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травн6я 2022 року № 2260-ІХ (далі по тексту Закон України №2260-ІХ) підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків і зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому пункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі від 30 листопада 2022 року №2720-ІХ у пункті 69 підпункті 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПКУ абзац третій доповнено словами і цифрами «(для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору не пізніше 31 грудня 2022 року)».

З набранням чинності Закону України № 2260-ІХ передбачене пунктом 69 підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків і зборів.

Також Законом України № 2260-ІХ підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 1-0 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ викладено в наступній редакції «…У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинено застосування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

За змістом діючого законодавства, лише прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку є підставою для незастосування до платника податків відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкового обов`язку. Іншого механізму звільнення від відповідальності чинні норми податкового законодавства не містять.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 13.06.2024 у справі №260/1427/23

Суд акцентує увагу, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області відповідає критеріям наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, що є підставою для визнанню їх протиправними та скасуванню.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Леда Вест (90202, Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вул. Хмельницького Богдана, будинок 112, код ЄДРПОУ 44794546) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 12 серпня 2026 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 17 серпня 2026 року.

СуддяС.Є. Гаврилко