Ухвала суду № 139023002, 17.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2026 року Справа №160/24817/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» (вул. Герцена, буд. 16А, с-ще Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511, код ЄДРПОУ 24437204) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову про відкриття виконавчого провадження №81673847 від 05.08.2026 з примусового виконання постанови №48523694 від 28.09.2015 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» виконавчого збору у розмірі 2573585,01 грн, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною;

- постанову про арешт коштів боржника від 06.08.2026 у виконавчому провадженні №81673847, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною;

- постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 05.08.2026 у виконавчому провадженні №81673847, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною, якою з Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» стягуються витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у розмірі 121,63 грн;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 у виконавчому провадженні №48523694, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Дмитром Євгеновичем, якою з Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» стягується виконавчий збір у розмірі 2573585,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правовою підставою для стягнення з ПрАТ «АГРО- СОЮЗ» виконавчого збору залишається саме постанова від 28.09.2015, а не нова постанова, прийнята відповідно до положень чинної редакції Закону. При цьому, нова постанов про стягнення виконавчого збору не виносилась. Отже, визначення розміру виконавчого збору має здійснюватися виключно з урахуванням законодавства, яке діяло на момент винесення відповідної постанови, а подальше застосування до неї положень нової редакції Закону щодо іншого порядку визначення розміру виконавчого збору є неправомірним. Більше того, оскільки за постановою від 28.09.2015 року виконавчий збір підлягав визначенню у розмірі 10 відсотків саме від суми, фактично стягнутої державним виконавцем, за відсутності фактичного стягнення коштів державним виконавцем відсутня і передбачена законом база для нарахування виконавчого збору. Відтак, здійснення у 2026 році примусового стягнення виконавчого збору на підставі зазначеної постанови виходячи із загальної суми, визначеної виконавчим документом, фактично означає застосування до правовідносин, що виникли у 2015 році, положень закону, які на момент винесення постанови не діяли. Приписи ст. 27 Закону №1404 у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами ст. 27 Закону №1404 у редакції, чинній після 28.08.2018, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню. Оскільки внесені Законом №2475 зміни до ст. 27 Закону №1404 погіршили становище боржника, а виконавчою службою фактично не стягнуто з нього коштів за виконавчим листом, ПрАТ вважає, що правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору у визначеному державним виконавцем у спірній постанові розмірі відсутні. Державним виконавцем у межах відповідного виконавчого провадження фактично не було стягнуто з ПрАТ «АГРО-СОЮЗ» жодної копійки за рахунок застосування заходів примусового виконання рішення. Навпаки, погашення заборгованості здійснювалося самим боржником добровільно, шляхом самостійного перерахування коштів кредитору відповідно до плану санації. Ця обставина підтверджується, зокрема, платіжною інструкцією №100 від 20.01.2026, відповідно до якої ПрАТ «АГРО-СОЮЗ» самостійно перерахувало на користь ТОВ «КАВЕРТОН» грошові кошти у розмірі 18400000,00 грн із призначенням платежу: «Погашення заборгов. відповідно до плану санації зг. ухвали суду справа №909/1278/15». Крім того, платіжною інструкцією №125 від 21.01.2026 ПрАТ «АГРО- СОЮЗ» самостійно здійснило ще один платіж на користь ТОВ «КАВЕРТОН» у розмірі 8669181,38 грн, також із зазначенням у призначенні платежу, що кошти сплачуються на погашення заборгованості відповідно до плану санації та ухвали суду у справі №909/1278/15. Наведені платіжні документи безпосередньо підтверджують, що відповідні грошові кошти були сплачені самим ПрАТ «АГРО-СОЮЗ», а не стягнуті державним виконавцем у примусовому порядку. Більше того, зазначені платежі здійснювалися у межах виконання плану санації, тобто без застосування до боржника заходів примусового виконання з боку державної виконавчої служби. Позивач зазначає, що навіть фактична поведінка боржника спростовує твердження про те, що державним виконавцем було здійснено примусове стягнення коштів. Навпаки, боржник самостійно та належним чином здійснював погашення заборгованості, у тому числі в період зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що позовна заява подана з порушенням вимог закону в частині строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суддею встановлено, що позивач, зокрема, оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 у виконавчому провадженні №48523694.

До суду з позовом через автоматизовану систему «Електронний суд» позивач звернувся 14.08.2026.

В позовній заяві в розділі «щодо дотримання позивачем строків звернення до суду» позивач вказує, що у даному випадку позивачем оскаржуються постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №81673847 від 05.08.2026 та постанова про арешт коштів боржника від 06.08.2026. Про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №81673847 від 05.08.2026 та постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2026 позивачу стало відомо після їх винесення та отримання відповідної інформації щодо вчинення державним виконавцем зазначених виконавчих дій. Таким чином, саме з моменту, коли позивач дізнався про прийняття зазначених постанов та фактичне порушення своїх прав і законних інтересів, починається перебіг установленого п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення до адміністративного суду.

Водночас клопотання про поновлення строку звернення з вимогою про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 у виконавчому провадженні №48523694, з доказами на підтвердження поважності несвоєчасного звернення до суду, позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст. 121-123, 160, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладенням позовних вимог з урахуванням ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський