Ухвала суду № 139022394, 17.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

17 серпня 2026 р. Справа № 120/14888/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову в справі за позовом: ОСОБА_1 до: Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства "Інфоресурс" про: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Так, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам вчиняти дії щодо призову та мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач є студентом денної форми навчання Вінницького технічного університету. проте, через невідповідність статусу довідки в ЄДЕБО, яка наразі оскаржується в суді, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Ч. 1 ст. 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розгляд заяви про забезпечення позову здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується наступними мотивами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Також при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 30.09.2019 у справі №826/10936/18, від 22.11.2019 у справі №640/18007/18.

Суд також зауважує, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Як слідує зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам вчиняти дії щодо призову та мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/14303/18 та від 27.02.2020 у справі № 640/16242/19, згідно з якою очевидні ознаки протиправності рішення чи дії суб`єкта владних повноважень повинні існувати поза обґрунтованим сумнівом. Надання правової оцінки обставинам дотримання відповідачем процедури розгляду заяв позивача та наявності підстав для надання відстрочки становить предмет дослідження під час розгляду справи по суті, а висновки про їх протиправність на стадії розгляду заяви про забезпечення позову свідчили б про наперед сформовану правову позицію суду.

Заявлена позивачем вимога про заборону вчиняти дії щодо його призову за своєю правовою суттю є обрахуванням наперед результату судового розгляду та способом фактично встановити для позивача режим відстрочки від призову у поза процесуальний спосіб, ще до надання судом правової оцінки спірним правовідносинам.

Суд зауважує, що у розрізі актуальних позовних вимог предметом судового дослідження у цій справі є: коректність відомостей, внесених Міністерством освіти і науки України до ЄДЕБО.

Застосування судом заходу у вигляді загальної заборони органу військового управління здійснювати мобілізаційні заходи щодо конкретної особи є непропорційним та надмірним втручанням у виконання суб`єктом владних повноважень своїх публічно-правових функцій, покладених на нього Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є винятковим заходом, застосування якого можливе лише за наявності переконливих доказів існування загрози ефективному захисту прав особи.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Комар Павло Анатолійович