Рішення № 139020131, 17.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/451/26 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув матеріали справи

за позовом Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300,

в особі позивача Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК Спец Буд,

Польський узвіз, 11, м. Одеса, 65026,

про стягнення неустойки в сумі 196 250,02 грн

без повідомлення (виклику) сторін

18.05.2026, Корюківською окружною прокуратурою, в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації поданий позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК Спец Буд про стягнення неустойки в розмірі 196 250,02 грн, з них: 184 410,80 грн штрафу та 11 839,22 грн пені за період з 31.08.2021 по 10.12.2021, нарахованих на підставі п. 7.3.3 договору підряду № 5-Б від 27.07.2020 (далі договір) та частин 1, 2 статті 231 Господарського кодексу України (чинного на час дії вказаного договору), за порушення підрядником термінів виконання робіт, обумовлених договором підряду, що в подальшому з зазначених підстав достроково розірваний, за вимогою замовника.

Позов поданий у порядку частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за місцем виконання договору (п. 2.2.): об`єкт будівництва Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1 2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області.

Суд, ухвалою від 22.05.2026, прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; установив учасникам справи процесуальні строки для подачі до суду письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 167, 178, 184, 251 ГПК України.

Ухвала про відкриття провадження в справі направлена відповідачу за адресою його реєстрації згідно з відомостями з ЄДРПОУ (витяг з якого наявний в матеріалах справи), повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду, без вручення адресату (поштове відправлення: R067181109952).

За п. 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Факт неотримання поштової кореспонденції за офіційною адресою реєстрації сторони не може вважатися поважною причиною невиконання стороною вимог ухвали суду, оскільки зумовлено необ`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка в належному порядку зареєстрована за такою адресою.

За приписами статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

З наведених підстав відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження в цій справі.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов, не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Будь-які інші заяви чи клопотання від сторін до суду не надходили.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене в ухвалі від 22.05.2026.

Суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

27.07.2020, за результатами публічної закупівлі UA-2020-06-17-002539-а, між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК Спец Буд» (переможець торгів, підрядник) укладено договір підряду № 5-Б про закупівлю робіт за державні кошти «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва»)».

Джерело фінансування закупівлі субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я у сільській місцевості в сумі 1659,69720 тис. грн, та співфінансування з місцевого бюджету в сумі 184,41080 тис. грн.

Відповідно до пунктів 1.1. 1.3. договору підряду № 5-Б, замовник доручає, а виконавець виконує на свій ризик, своїми силами та засобами роботи по об`єкту: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва») (далі об`єкт будівництва) і здає їх замовнику.

Виконавець виконує роботи та спільно з замовником здає об`єкт в експлуатацію відповідно до затвердженої проєктної документації, діючих ДСТУ та інших нормативних актів на території України. Виконавець надає всю виконавчу документацію по об`єкту будівництва.

Обсяг робіт відповідно до проєктної документації. Обсяг закупівлі робіт можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з пунктами 3.2., 3.4., 3.6. договору підряду № 5-Б, його ціна визначається з загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконується виконавцем за цим договором та становить 1844,10800 тис. грн (без ПДВ), зокрема: вартість будівельних робіт та інших витрат 1567,08414 тис. грн (без ПДВ); вартість устаткування, що підлягає встановленню 277,02386 тис. грн (без ПДВ). Ціна цього договору може бути зменшена, за взаємною згодою сторін, у випадках передбачених діючим законодавством України. Ціна договору є твердою і визначається відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (зі змінами).

Сторони в пунктах 4.1. 4.3., 4.7., 4.8. договору підряду № 5-Б погодили, що відповідно до постанов КМУ від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» замовник до початку виконання робіт може перерахувати виконавцю аванс у розмірі, що не перевищує 30% вартості річного обсягу робіт, на строк не більше одного місяця.

Додатковими угодами від 30.07.2020 № 1, від 11.09.2020 № 2, від 21.09.2020 № 3 до договору підряду № 5-Б доповнено пункт 4.1. наступним: сума авансу за будівельні роботи становить за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я у сільській місцевості в сумі 497,88000 тис. грн та кошти співфінансування з місцевого бюджету в сумі 55,32000 тис. грн.

Виконавець зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів до 05.10.2020, по закінченню цього строку невикористанні суми авансу повертаються замовнику.

Замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів форми КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому, сторони домовились, що строк (термін) оплати замовником виконаних підрядником робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, що є предметом цього договору.

Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану виконавцем роботу на підставі підписаних сторонами актів форми КБ-2в та КБ-3, за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходжень коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, що є предметом цього договору.

Поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти готує виконавець та передає їх для підписання замовнику в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі складання АВК тощо).

Замовник може відстрочити розрахунки на строк 60 днів з дня підписання сторонами актів форми КБ-2в та КБ-3.

Згідно з п. 5.1. договору підряду № 5-Б, строки виконання робіт: початок липень 2020 року; закінчення відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначається початок та закінчення всіх видів робіт, передбачених цим договором, зокрема, останнім місяцем завершення підрядних робіт за цим договором є жовтень 2020 року.

В подальшому сторони неодноразово, шляхом укладення додаткових угод: від 28.10.2020 № 4, від 30.11.2020 № 5, від 15.12.2020 № 6, від 22.12.2020 № 7, від 25.02.2021 № 8, від 31.05.2021 № 12, від 30.06.2021 № 13, від 15.07.2021 № 14, від 09.08.2021 № 15, переглядали граничні строки завершення виконання підрядних робіт за календарним графіком виконання робіт та планом їх фінансування за цим договором.

Зокрема, за додатковою угодою від 09.08.2021 № 15 до договору підряду № 5-Б, граничний строк завершення виконання робіт за затвердженим календарним графіком їх виконання 30.08.2021.

Додатковими угодами від 22.12.2020 № 7 та від 30.04.2021 № 9 до договору підряду № 5-Б, сторонами переглянуто редакцію пунктів 3.2., 3.3., зокрема, узгоджено, що: ціна договору визначається з загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконується виконавцем за цим договором та становить 1844,10800 тис. грн (без ПДВ); вартість будівельних робіт та інших витрат 1652,92352 тис. грн (без ПДВ); вартість устаткування, що підлягає встановленню 191,18448 тис. грн (без ПДВ).

У 2020 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за цим договором становила 1678,34163 тис. грн (без ПДВ), зокрема: вартість будівельних робіт та інших витрат 1514,13094 тис. грн (без ПДВ); вартість устаткування, що підлягала встановленню 164,21069 тис. грн (без ПДВ).

У 2021 році вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за цим договором становила 165,76637 тис. грн (без ПДВ), зокрема: вартість будівельних робіт та інших витрат 138,79258 тис. грн (без ПДВ); вартість устаткування, що підлягає встановленню 26,97379 тис. грн (без ПДВ).

У 2020 році оплата за договором здійснювалася за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я в сільській місцевості в сумі 1510,50747 тис. грн та коштів співфінансування з місцевого бюджету в сумі 167,83416 тис. грн.

У 2021 році оплата за договором здійснювалася за рахунок залишку субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я в сільській місцевості в сумі 149,18973 тис. грн за рахунок іншої субвенції, наданої до загального фонду обласного бюджету бюджетам Менської міської ТГ в сумі 16,57664 тис. грн.

Сторони в п. 10.1. договору підряду № 5-Б, з урахуванням редакцій додаткових угод: від 22.12.2020 № 7, від 25.02.2021 № 8, від 31.05.2021 № 12, від 30.06.2021 № 13, від 15.07.2021 № 14, від 30.08.2021 № 16, від 29.09.2021 № 17 встановили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в разі невиконання сторонами зобов`язань, передбачених цим договором до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобов`язань, вчинених під час його дії.

На виконання умов п. 4.1. договору підряду № 5-Б, з урахуванням редакцій додаткових угод №№ 1-3 до нього, Управлінням капітального будівництва ЧОДА, на підставі рахунків від 31.07.2020 № 5 та № 6, перераховано ТОВ «ДБК Спец Буд» аванс на виконання робіт по об`єкту будівництва за цим договором у загальній сумі 553 200,00 грн згідно з платіжними дорученнями від 03.08.2020 № 1154 та № 1158.

Матеріалами справи підтверджується часткове виконання відповідачем будівельних робіт за договором підряду № 5-Б на загальну суму 1 728 037,18 грн, про що сторонами в двосторонньому порядку складені акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В): за вересень 2020 року № 1 на суму 520 016,04 грн, № 2 на суму 152 563,09 грн, № 3 на суму 133 059,83 грн, № 4 на суму 29 099,56 грн; за листопад 2020 року № 5 на суму 161 501,48 грн, № 6 на суму 51 908,88 грн, № 7 на суму 19 430,91 грн, № 8 на суму 41 300,60 грн; за грудень 2020 року № 9 на суму 305 747,52 грн, № 10 на суму 169 903,19 грн, № 11 на суму 93 810,53 грн; за липень 2021 року № 11/1 на суму 37 271,54 грн; № 12 на суму 12 424,01 грн; та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3): № 1 за вересень 2020 року на суму 834,73852 тис. грн, № 2 за листопад 2020 року на суму 274,14187 тис. грн, № 3 за грудень 2020 року на суму 569,46124 тис. грн та № 4 за липень 2021 року на суму 49,69555 тис. грн.

Перелічені роботи прийняті замовником без зауважень та з урахуванням авансового платежу (553 200,00 грн) сплачені у повному обсязі на загальну суму 1 728 037,18 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а. с. 43 45, 51 53, 59 61, 63 65, 72, 73, 78, 79, 83, 84, 86 88, 97, 98, 102, 103, 107, 108, 112 114, 116, 117, 120 122).

З погодженої сторонами ціни та обсягу робіт за договором (1 844 108,00 грн) вбачається, що відповідачем виконані роботи на об`єкті будівництва частково на суму 1 728 037,18 грн; тобто залишок невиконаних робіт з граничним строком за календарним графіком, з урахуванням його відтермінування (по 30.08.2021), склав 116 070,82 грн

За пунктами 6.2.1., 6.2.7. 11.13., 11.15. договору підряду № 5-Б, замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань виконавцем, повідомивши про це його в строк 5 календарних днів до дати розірвання договору.

Замовник має право відмовитись від договору, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчити їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

Замовник може (має право) призупинити виконання робіт виконавцем та/або розірвати договір у односторонньому порядку, зокрема, в разі відставання з вини виконавця в виконанні робіт більш як на один місяць.

Замовник може розірвати цей договір у односторонньому порядку в випадку незакінчення робіт по цьому договору в повному обсязі в строк, обумовлений договором. У цьому разі замовник не відшкодовує учаснику будь-які збитки, понесенні останнім у зв`язку з розірванням договору. Одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язань. У разі односторонньої відмови замовника, він повинен повідомити про це виконавця. Договір припиняється на 10-й день з дня направлення рекомендованим листом за адресою вказаною в договорі повідомлення про це виконавцю.

З матеріалів справи вбачається, що з огляду на відставання підрядника в виконанні робіт більш як на один місяць, позивач звернувся до нього листом від 29.11.2021 № 01-11/2529 про розірвання в односторонньому порядку договору підряду від 27.07.2020 № 5-Б на підставі пунктів 6.2.7., 11.13., 11.15., у термін 10 днів з дня направлення цього повідомлення рекомендованим листом за поштовою адресою відповідача (вказаною в договорі), про що свідчить фіскальний чек, разом з описом вкладення до цінного листа, датовані 30.11.2021, поштове відправлення: 1400606178524.

За доводами прокурора, договір підряду від 27.07.2020 № 5-Б розірваний, в односторонньому порядку за ініціативою замовника, 10.12.2021.

Мотивуючи звернення до суду в інтересах держави з позовом, прокурор зазначив, що публічна закупівля UA-2020-06-17-002539-а, предметом якої були підрядні роботи за об`єктом будівництва: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1 2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва», проведена за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за цільовим призначенням, проте внаслідок неналежного виконання підрядником взятих зобов`язань, укладений за результатами закупівлі договір розірвано замовником, а залишок виділених коштів повернуто до бюджету, що свідчить про недосягнення замовником поставлених цілей, відтак наявні підстави для нарахування та стягнення з підрядника неустойки (в формі штрафу та пені) відповідно до умов договору підряду та абз. 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (діючого на час укладення та виконання сторонами договору від 27.07.2020 № 5-Б).

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (замовника за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б).

Сторонами не ставиться під сумнів наявність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом, в інтересах держави, з огляду на невжиття повноважним органом ефективних заходів для усунення виявлених порушень.

Положення частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» на момент звернення прокурором з цим позовом до суду, так і на момент ухвалення судового рішення в справі, чинні.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Виходячи зі змісту наведеної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У цій справі прокурором поданий позов в особі Управління капітального будівництва ЧОДА, замовника за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б та розпорядника бюджетних коштів відповідного рівня, в зв`язку з невиконанням Управлінням обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Згідно з Положенням про Управління капітального будівництва ЧОДА (затвердженого розпорядженням начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 15.08.2025 № 1062 (далі Положення)), Управління утворюється головою Чернігівської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Чернігівської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

До основних завдань Управління належить, зокрема: забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, розпорядником яких воно є; виконання функції замовника будівництва об`єктів житлово-комунального і соціального призначення; участь у реалізації державних і бюджетних програм з питань будівництва, реалізації проєктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (у разі визначення розпорядником коштів за програмою); розміщення замовлення на капітальне будівництво, укладення з будівельними організаціями відповідних договорів; разом з підрядними організаціями визначає і погоджує ціни на будівництво об`єктів відповідно до чинних нормативно-правових актів; передавання закінчених будівництвом об`єктів, які прийняті в експлуатацію, підприємствам та організаціям, на які покладено їх експлуатацію; здійснення розрахунків з підрядниками та іншими організаціями за виконані роботи та послуги; здійснення інших передбачених законом повноважень.

Відповідно до пунктів 13, 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (далі БК України) видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. Головні розпорядники бюджетних коштів бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень. Так, за даною статтею, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, за яким розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п. п. 4, 6, 8 частини 1 статті 7 БК України).

Неефективне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси та порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» публічні закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА, яке у розумінні статті 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля робіт за договором), уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язане ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.

Оскільки, УКБ Чернігівської ОДА, відповідно до покладених на нього повноважень у сфері державної політики у сфері будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, виступало замовником та розпорядником бюджетних коштів за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б, по об`єкту будівництва: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва»), воно є уповноваженим органом на захист порушених інтересів держави.

Прокурор попередньо звертався до Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА листом від 16.04.2026 № 51-72-1382вих-26 з повідомленням про виявлені порушення по об`єкту будівництва: Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області (закупівля: UA-2020-06-17-002539-а), проте Управління листом від 30.04.2026 № 01-11/699 повідомило, що через обмежені фінансові можливості наразі не має наміру звертатись за захистом інтересів держави в судовому порядку.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА до ТОВ «ДБК Спец Буд» про стягнення неустойки за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б у сумі 196 250,02 грн.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив суб`єктний склад сторін, Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА є замовником підрядних робіт при здійсненні процедури закупівлі UA-2020-06-17-002539-а, за рахунок бюджетних коштів. Підставою реалізації представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною (замовником) за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б та від свого імені набуває майнові права, несе обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, відтак право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, натомість таких дій не вчинив.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Предметом розгляду в цій справі є вимога прокурора про стягнення з підрядника на користь замовника неустойки (в формі штрафу та пені) в сумі 196 250,02 грн за порушення зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б, фінансування якого здійснювалось, зокрема, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за цільовим призначенням розвиток системи охорони здоров`я в сільській місцевості.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений сторонами договір від 27.07.2020 № 5-Б, за правовою природою є договором будівельного підряду, який регулюється положеннями параграфів 1, 3 глави 61 ЦК України.

За статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати в установлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання і прийняття робіт за договором будівельного підряду врегульовано статтею 882 ЦК України, за якою замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд установив факт укладення сторонами, за результатами публічної закупівлі UA-2020-06-17-002539-а, договору підряду № 5-Б про закупівлю робіт за державні кошти «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній в с. Стольне Менського району Чернігівської області будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва»)», ціна якого становить 1 844 108,00 грн (без ПДВ).

Сторони, шляхом укладення додаткової угоди від 09.08.2021 № 15, відтермінували граничний строк виконання робіт за договором по 30.08.2021, згідно з календарним графіком виконання робіт, та додатковою угодою від 29.09.2021 № 17 продовжили строк дії цього договору по 31.12.2021.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем підрядних робіт за вказаним договором загальною вартістю 1 728 037,18 грн, про що свідчать складені в двосторонньому порядку, в період з вересня 2020 по липень 2021 року, акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-2в, КБ-3), прийняті та оплачені позивачем.

Суд установив, що фактична вартість невиконаних підрядником робіт за договором складає 116 070,82 грн; доказів виконання відповідачем робіт на вказану суму та їх прийняття замовником, відповідач до матеріалів справи не надав, так само як і доказів внесення змін до договору в частині обсягу та вартості робіт, обумовлених цим договору; факт порушення ним договірних зобов`язань перед позивачем не спростовував.

Отже, відповідач не виконав підрядні роботи за договором від 27.07.2020 № 5-Б у погоджених обсягах та строки.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (пункти 1, 3 частини 1 статті 611 вказаного Кодексу).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).

Відповідно до статті 615 ЦК України в разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

За приписами частин 1 та 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За частиною 2 статті 849 цього Кодексу, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Можливість розірвання договору підряду замовником в односторонньому порядку погоджена сторонами у пунктах 6.2.1, 6.2.7, 11.13., 11.15. договору.

Враховуючи невиконання відповідачем підрядних робіт в установлений договором строк, по 30.08.2021 (не виконані роботи вартістю 116 070,82 грн), позивач повідомив відповідача, листом від 29.11.2021 № 01-11/2529, про розірвання договору в односторонньому порядку та припинення дії договору на 10-й день з дня направлення цього повідомлення рекомендованим листом, відповідно до абзацу 2 п. 11.15. договору (поштове відправлення: 1400606178524, відправлено відповідачу за вказаною в договорі адресою 30.11.2021).

З наведеного слідує, що позивач правомірно скористався правом на одностороннє припинення договору підряду від 27.07.2020 № 5-Б, з огляду на порушення відповідачем зобов`язань зі своєчасного виконання підрядних робіт, тобто вказаний договір припинив свою дію 10.12.2021.

Щодо стягнення неустойки (в формі штрафу) на підставі п. 7.3.3. договору.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при виконанні робіт за бюджетні кошти замовник може виставити виконавцю штрафні санкції, передбачені чинним законодавством (п. 7.2.).

У разі затримки виконання робіт або виконання не в повному обсязі з вини виконавця з порушенням установлених термінів, заявлених замовником, замовник може виставити виконавцю штраф у розмірі 10% від суми договору (п. 7.3.3.).

Одностороння відмова від договору не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язань (п. 11.15.).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 61 Конституції України встановлює заборону на притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Правова позиція Верховного Суду з цього питання є усталеною.

Позивач, на підставі п. 7.3.3., беручи до уваги, що договір розірвано ним в односторонньому порядку через порушення відповідачем граничних термінів виконання робіт (що є істотною умовою договору), нарахував та заявив до стягнення 184 410,80 грн штрафу (в розмірі 10% від ціни договору).

Здійснивши перевірку розрахунку штрафу, суд установив, що заявлена до стягнення сума позивачем нарахована правомірно, відповідно до умов договору та вимог законодавства (діючого на момент укладення та виконання сторонами договору підряду).

Щодо стягнення неустойки (в формі пені), на підставі абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (в редакції діючій на момент укладення та виконання сторонами договору підряду від 27.07.2020 № 5-Б).

Згідно зі статтею 230 ГК України (тут і далі - в редакції, що була чинною на момент укладення та виконання сторонами зобов?язань за договором підряду від 27.07.2020 № 5-Б) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Тлумачення приписів наведеної норми права дозволяє зробити висновок, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у виді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховують у відсотковому відношенні розмір пені та штрафу.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14, який послідовно застосовує Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21, від 28.03.2024 у справі № 905/405/22, від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21 та інших.

Практика суду касаційної інстанції щодо застосування абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України є усталеною.

Отже, за порушення строків виконання зобов`язання за договором підряду про закупівлю робіт за державні кошти від 27.07.2020 № 5-Б обрахунку підлягає пеня в розмірі визначеному законом, 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання (116 070,82 грн) за кожний день прострочення (31.08.2021 по 10.12.2021), обумовлена абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України.

Здійснивши перевірку заявленого до стягнення розміру пені, суд зазначає, що він є арифметично вірним, відповідає умовам договору підряду та діючого законодавства (на час укладення та виконання сторонами такого договору), а тому вимога про стягнення пені в розмірі 11 839,22 грн у спірному періоді є правомірною.

Водночас, суд зауважує, що припинення зобов`язань сторін за договором не звільняє їх від відповідальності за його порушення, які мали місце під час його дії, тобто розірвання договору в односторонньому порядку не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення умов такого правочину, якщо інше не було передбачено сторонами. Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 916/1437/22.

Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 цього Кодексу) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

За частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Суд вжив усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав, з`ясував усі основні питання, винесені на його розгляд, що входять до предмету доказування у справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як в матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах.

Щодо розподілу судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. З огляду на те, що позов задоволений в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн (платіжна інструкція від 13.05.2026 № 1270), підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 53, 55, 73, 74, 76 79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 184, 233, 236, 238, 241, 247 252 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити в повному обсязі позов Корюківської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04014246) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК Спец Буд (код ЄДРПОУ 43468394) про стягнення неустойки в сумі 196 250,02 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК Спец Буд (код ЄДРПОУ 43468394, Польський узвіз, 11, м. Одеса, 65026) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04014246, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000) (рахунок UA898201720343171001200008752, відкритий в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації) 184 410,80 грн штрафу та 11 839,22 грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК Спец Буд (код ЄДРПОУ 43468394, Польський узвіз, 11, м. Одеса, 65026) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114; вул. Князя Чорного, будинок 9, м. Чернігів, 14000) (рахунок UA248201720343140001000006008, банк Державна казначейська служба України м. Київ, отримувач Чернігівська обласна прокуратура) судовий збір в сумі 2662,40 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Судове рішення в справі ухвалене в перший робочий день, 17.08.2026, після виходу судді Романенко А.В. зі щорічної відпустки.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частина рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко