Ухвала суду № 139020130, 17.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/230/26

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому засіданні розглянув матеріали справи

за позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000;

в особі позивача Чернігівської обласної державної адміністрації,

вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000;

до відповідача Ріпкинської селищної ради,

вул. Святомиколаївська, 85, смт Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000;

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, що ввійшла до складу земель природно-заповідного фонду

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Лозицька Я.А. представник, діє на підставі витягу з ЄДРПОУ;

від відповідача: не прибув;

від прокурора: Трутень О.О. прокурор відділу.

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026, надійшов позов Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (далі Чернігівської ОДА) до Ріпкинської селищної ради, з проханням усунути перешкоди власнику, державі в особі Чернігівської ОДА, в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7424455100:03:001:0196, площею 20,1181 га, що входить до складу території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Замглай шляхом:

зобов`язання Ріпкинської селищної ради повернути земельну ділянку за кадастровим номером 7424455100:03:001:0196, площею 20,1181 га, державі в особі Чернігівської ОДА;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Ріпкинською селищною радою на земельну ділянку за кадастровим номером 7424455100:03:001:0196, площею 20,1181 га; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3236620174244;

скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7424455100:03:001:0196, площею 20,1181 га.

Мотивуючи позовні вимоги зазначено, що з державної в комунальну власність Ріпкинської селищної ради, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 35-ОТГ, протиправно вибула земельна ділянка за кадастровим номером 7424455100:03:001:0036, площею 165,8006 га (в результаті поділу якої, зокрема, сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 7424455100:03:001:0196, площею 20,1181 га, далі спірна), позаяк в її складі наявні землі природно-заповідного фонду, частина ландшафтного заказника загальнодержавного значення Замглай.

Суд, після усунення заявником недоліків, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; установив учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 168, 178, 179, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), про що постановив ухвалу від 23.03.2026.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Вважає, що не є належним, позаяк Рада набула спірну ділянку в комунальну власність Ріпкинської територіальної громади виключно за рахунок дій та рішень ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, згідно з наказом від 09.12.2020 № 35-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність.

Суд установив, що прокурором в інтересах держави поданий негаторний позов, предметом розгляду якого є вимоги про усунення перешкод власнику державі в праві користування та розпорядження земельною ділянкою природо-заповідного фонду, що розташована в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Замглай.

Ухвалою від 20.04.2026 зупинялося провадження в справі, в порядку п. 7 частини 1 статті 228 ГПК України, до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/8835/16-ц, у межах якої мав бути сформований висновок щодо належного способу захисту прав власника земель природно-заповідного фонду, з огляду на різну судову практику в подібних справах.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, 26.05.2026, оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 367/8835/16-ц, якою скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, справу передано на новий розгляд, з огляду на допущені порушення процесуального законодавства. Тобто спір у межах указаної справи по суті не вирішений та не сформований остаточний правовий висновок щодо способу захисту прав держави на земельні ділянки лісогосподарського та природно-заповідного призначення.

Ухвалою від 17.06.2026, за клопотанням прокурора, провадження в цій справі поновлено.

13.07.2026, за результатами підготовчого засідання, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 17.08.2026.

Суд установив, що ухвалою від 22.07.2026 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 367/4068/17, в якій заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до фізичної особи, за участю третіх осіб: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Національного природного парку "Голосіївський" та Київської обласної ради, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, мотивуючи тим, що спірна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду Національного природного парку "Голосіївський", а її вибуття з державної власності відбулося внаслідок перевищення органом місцевого самоврядування своїх повноважень, що, на думку прокурора, виключає добросовісність набувача та є підставою для витребування земельної ділянки.

Обґрунтовуючи підстави прийняття справи № 367/4068/17 до розгляду, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в практиці Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за подібних фактичних обставин і однакової природи спірних правовідносин сформувалися різні підходи до застосування положень Цивільного кодексу України щодо належного способу захисту прав держави на земельні ділянки лісогосподарського та природно-заповідного призначення. Зокрема, у справах цивільної юрисдикції № 367/4128/16-ц та № 367/4140/16-ц Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду зробив висновок, що в спірних правовідносинах належним способом захисту є позов про повернення земельної ділянки як негаторний спосіб захисту. Водночас у справах господарської юрисдикції № 911/3315/17, № 911/3312/17, № 911/3447/17 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо належності обраного прокурором способу захисту витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У зв`язку з цим у справі № 367/4068/17 колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків, наведених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 у справах № 911/3312/17 і № 911/3447/17, а також від 26.02.2020 у справі № 911/3315/17, і сформулювати правовий висновок про те, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої на землях природно-заповідного фонду, з порушенням вимог Земельного кодексу України слід розглядати як порушення права власності держави чи територіальної громади, не пов`язане з позбавленням володіння такою земельною ділянкою, а тому вимога про її повернення має розглядатися як негаторний позов.

Судом враховано, що попередньо провадження в справі № 927/230/26 зупинялось ухвалою від 20.04.2026, до вирішення в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи 367/8835/16-ц, проте за результатами судового розгляду вказаної справи, з огляду на допущення судами першої та апеляційної інстанцій процесуальних порушень, не був сформований єдиний правовий висновок щодо належного способу захисту права держави у спорах про повернення земель природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення. Тобто наразі існує правова невизначеність в застосуванні норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Суд констатує, що розгляд справи № 927/230/26 по суті станом на 17.08.2026 не розпочатий.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та частини 4 статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 7 частини 1 та частини 3 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі в випадку перегляду судового рішення в подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

За п. 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, установлених п. 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, факт прийняття до провадження Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17, у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень Цивільного кодексу України та визначення належного способу захисту прав власника земель природно-заповідного фонду, правові висновки Великої Палати в указаній справі мають бути застосовані під час розгляду справи № 927/230/26.

З огляду на викладене, відповідно до п. 7 частини 1 статті 228 ГПК України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 927/230/26 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

Аналогічних висновків щодо необхідності зупинення провадження в подібних справах дійшов Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду в ухвалі від 05.08.2026 у справі № 909/939/25, від 06.08.2026 у справі № 911/3051/24 та інших.

Керуючись статтями 182, 183, п. 7 частини 1 статті 228, п. 11 частини 1 статті 229, статтями 232 235 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження в справі № 927/230/26 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 17.08.2026 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, в порядку статей 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 17.08.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Романенко А.В.