Ухвала суду № 139019865, 17.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/4213/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

та за участю:

учасники справи в засідання не з`явилися

розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (вх.№ 15401 від "24" червня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність ОСОБА_1

кредитори:

АТ "СЕНС БАНК"

ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"

ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС"

керуючий рестрктуризацією:

арбітражний керуючий Яковенко Дмитро Едуардович

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянина України - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 .

Судове засідання у справі відкладено на 17.08.2026.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (вх.№ 15401 від "24" червня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.122 Кодексу, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Враховуючи, що заява відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, однак подана з пропуском строків, встановлених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви до розгляду після попереднього засідання суду.

Керуючим реструктуризацією грошові вимоги визнані повністю, відповідно до повідомлення вх. 19034 від 04.08.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Розглянувши заяву з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 року у справі №922/4213/25 (638/16219/25) позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості у розмірі 27 000,00 грн., судовий збір у розмірі 378,50 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 1 562,50 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Станом на даний момент, вищезазначена заборгованість не погашена.

Невиконання Боржником зобов`язання є порушенням умов договору та норм ЦК України.

Грошові вимоги ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» не є забезпеченими та виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Враховуючи, що заявлені ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» грошові вимоги, підтверджені належними й допустимими доказами та визнані керуючим реструктуризацією, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та визнати заявлені ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» грошові вимоги в розмірі 28 941,00 грн, стягнуті за рішенням суду у справі №922/4213/25 (638/16219/25).

Крім того, кредитором, при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 5 324,80 грн та понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заявлені витрати на правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить їх стягнути, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 25 500 грн. 00 коп., в той час, як предметом заяви з грошовими вимогами була заборгованість, стягнута рішенням суду та не потребує детального вивчення та аналізу доказів і документів для подання до суду (що згідно акту №384 складає 2000 грн); повторного вивчення кредитної документації, обставин щодо боржника та встановлення обгрунтованості вимог (що згідно акту №384 складає 2000 грн), оскільки ці обставини вже встановлені рішенням суду; визначення складу та розміру вимог (що згідно акту №384 складає 2000 грн).

Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті від 24.06.2026 №384, суд приходить до висновку, що, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є не розумними, не співмірними із складністю заяви та необхідним часом для надання послуг та самим розміром заявлених вимог.

За вказаних обставин очевидно, що вартість послуг адвоката є завищеною, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що справедливою, розумною та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн (складання заяви вартістю 3 000 грн та підготовка пакету документів вартістю 1 000 грн) і саме такий її розмір підлягає розподілу та покладенню на боржника.

Враховуючи все вищевикладене, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані вище витрати на професійну правничу допомогу покладаються судом на боржника частково в розмірі 4 000, інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 покладається на кредитора.

Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.

Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Тобто наслідки у вигляді відсутності у конкурсних кредиторів за цих умов права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та підлягають задоволенню в наступній черговості:

- грошові вимоги в розмірі 28 941,00 грн заборгованості - друга черга задоволення,

- грошові вимоги в розмірі 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу та в розмірі 5 324,80 грн - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. 2, 45, 47, 112, 113, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79, 86, 123, 126, 129, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (вх. № 15401 від 24 червня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 в розмірі:

- 28 941,00 грн заборгованості - друга черга задоволення,

- 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів,

- 5 324,80 грн витрат по сплаті судового збору - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відхилити вимоги ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в розмірі 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Керуючому реструктуризацією включити вимоги ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до реєстру вимог боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.08.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Прохоров С.А.