Рішення № 139019654, 10.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Справа № 917/295/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління", вул. Привокзальна, 1, смт. Біла Криниця, Бериславський район, Херсонська область, 74112

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка", вул. Кириченко Раїси, 1, м. Полтава, 36020 про стягнення коштів,

Суддя Семчук О.С.,

за участю секретаря судового засідання Павленко С.М.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" (далі Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг спеціальною технікою № СТ-2504 від 25.04.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг. Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було надано, а Відповідачем прийнято послуги на загальну суму 4 641 000,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 78 від 25.05.2025 та № 91 від 17.06.2025.

Відповідач, у свою чергу, розрахувався за надані послуги лише частково на загальну суму 3 725 500,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 915 500,00 грн. Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору неодноразово направляв Відповідачу претензії (№ 121 від 14.08.2025 та № 138 від 23.10.2025), проте Відповідач залишив їх без належного реагування та борг у повному обсязі не погасив.

Посилаючись на приписи статей 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання та обов`язковості його виконання у встановлений строк, Позивач просив стягнути з Відповідача суму основного боргу. Крім того, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував на суму боргу за час прострочення інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема, шляхом надання детального розрахунку нарахувань за кожним актом та доказів доплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду Позивач усунув недоліки первісної позовної заяви, здійснив перерахунок у бік збільшення сум штрафних санкцій та подав заяву про збільшення позовних вимог. Ухвалою від 12.03.2026 суд відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 07.04.2026. За клопотанням Позивача його участь у судових засіданнях було забезпечено в режимі відеоконференції. Відтак, остаточними є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 915 500,00 грн основного боргу, 33 379,23 грн 3% річних та 41 271,50 грн інфляційних втрат.

20.03.2026 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 915 500,00 грн визнав. Разом з тим, Відповідач висловив незгоду з розміром заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, та просив суд перевірити правильність їх розрахунку. Одночасно Відповідач подав клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців рівними частинами з огляду на залученість підприємства до виконання стратегічних замовлень держави в умовах воєнного стану.

03.06.2026 Відповідач доповнив свою позицію, подавши додаткові обґрунтування до клопотання про розстрочення сплати заборгованості, в яких звернув увагу на власний контррозрахунок 3% річних та запропонований графік погашення боргу.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, дотримання принципу змагальності, а також з об`єктивних причин, розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 10.06.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.07.2026. У подальшому судове засідання було відкладено на 10.08.2026.

10.08.2026 від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності через відсутність технічної можливості брати участь у засіданні (перебої з електропостачанням та нестабільна робота мережі Інтернет).

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився.

При розгляді справи по суті судом враховано наступне.

25.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" (далі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (далі Замовник) укладено Договір про надання послуг спеціальною технікою № СТ-2504 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги спеціальною технікою з водієм в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані своєчасно та в повному обсязі послуги (а.с. 3).

Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.04.2025), сторони домовились, що розмір винагороди Виконавця залежить від обсягу фактично наданих послуг; за надання послуг Замовник сплачує Виконавцю плату у розмірі 2 100,00 грн з ПДВ за 1 годину роботи кожної одиниці спецтехніки (а.с. 5).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що обсяг виконаних робіт підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг та Змінними рапортами, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Згідно з п. 4.4 Договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту надання послуг (а.с. 3).

На виконання умов Договору, Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги на загальну суму 4 641 000,00 грн, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками первинними документами, а саме: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 78 від 25.05.2025 на суму 2 425 500,00 грн (з ПДВ) (а.с. 7); Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 91 від 17.06.2025 на суму 2 215 500,00 грн (з ПДВ) (а.с. 6).

Відповідач зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав частково. Відповідно до двостороннього Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2025 по 18.02.2026 (а.с. 11), підписаного керівниками та скріпленого печатками підприємств, Відповідачем здійснено часткові оплати на загальну суму 3 725 500,00 грн. Транзакції щодо часткового погашення боргу здійснювалися Відповідачем у наступні дати та розмірах:

28.04.2025 здійснено оплату в сумі 420 000,00 грн;

30.04.2025 здійснено оплату в сумі 420 000,00 грн;

23.06.2025 здійснено оплату в сумі 600 000,00 грн;

09.07.2025 здійснено оплату в сумі 985 500,00 грн;

05.09.2025 здійснено оплату в сумі 1 000 000,00 грн;

01.12.2025 здійснено оплату в сумі 100 000,00 грн;

12.12.2025 здійснено оплату в сумі 100 000,00 грн;

19.01.2026 здійснено оплату в сумі 100 000,00 грн.

Залишок несплаченої заборгованості за надані послуги (основний борг) становить 915 500,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу Відповідача претензії № 121 від 14.08.2025 та № 138 від 23.10.2025 з вимогою терміново погасити утворену заборгованість, які були залишені Відповідачем без належного реагування в частині повної сплати боргу. (а.с. 8-9).

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт отримання послуг не заперечив, а позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 915 500,00 грн визнав.

Правова оцінка суду щодо вимог про стягнення основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору № СТ-2504 від 25.04.2025, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, а тому спірні правовідносини регулюються загальними положеннями цивільного законодавства про зобов`язання та спеціальними нормами Глави 63 ЦК України.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає обов`язковість договору для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт надання Позивачем послуг, настання строку їх оплати згідно з п. 4.4 Договору, а також наявність непогашеної заборгованості в сумі 915 500,00 грн, що додатково визнається Відповідачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За змістом частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із заявою про збільшення позовних вимог, Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у загальному розмірі 33 379,23 грн та інфляційні втрати у розмірі 41 271,50 грн. Суд, дослідивши надані Позивачем розрахунки та контррозрахунок Відповідача, встановив наступне.

По Акту здачі-приймання робіт № 78 від 25.05.2025: Залишок неоплаченого боргу за цим актом, з урахуванням попередніх оплат, становив 1 585 500,00 грн. Відповідно до п. 4.4 Договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту (а.с. 3). Таким чином, граничним строком оплати є 04.06.2025 включно, а прострочення грошового зобов`язання починається з 05.06.2025.

Позивач у своєму розрахунку (а.с. 33) безпідставно розпочав нарахування 3% річних з 26.05.2025, ігноруючи встановлену Договором 10-денну відстрочку платежу. Відповідач у наданому контррозрахунку (а.с. 226) правомірно вказав на цю помилку та здійснив перерахунок 3% річних, починаючи з дати виникнення прострочення (05.06.2025). Суд погоджується з контррозрахунком Відповідача, згідно з яким обґрунтована сума 3% річних за період прострочення по Акту № 78 становить 3 641,67 грн (а не 5 075,14 грн, як безпідставно заявлено Позивачем). Різниця складає 1 433,47 грн.

Інфляційні втрати за Актом № 78 розраховані Позивачем за період прострочення у червні 2025 року на суму 1 585 500,00 грн із застосуванням індексу інфляції 100,8%. Сума інфляційних втрат становить 12 684,00 грн (а.с. 35). Суд перевірив вказаний розрахунок, визнав його арифметично та методологічно правильним.

По Акту здачі-приймання робіт № 91 від 17.06.2025: Неоплачена сума за Актом № 91 становила 2 215 500,00 грн. Зважаючи на 10-денний строк оплати згідно з п. 4.4 Договору, прострочення зобов`язання правомірно визначено Позивачем з 28.06.2025. Розрахунок 3% річних здійснено Позивачем за період з 28.06.2025 по 25.02.2026 з урахуванням здійснених Відповідачем часткових оплат та відповідного зменшення бази нарахування (база нарахування послідовно зменшувалася з 2 215 500,00 грн до 915 500,00 грн). Обґрунтована сума 3% річних за цим актом складає 28 304,10 грн (а.с. 37-39). Відповідач проти даної суми 3% річних у своєму контррозрахунку та графіку погашення не заперечував. Інфляційні втрати за Актом № 91 розраховані Позивачем за період з вересня 2025 року по січень 2026 року із застосуванням офіційних індексів інфляції до суми залишку боргу у відповідні місяці. Загальна сума інфляційних втрат за цим актом складає 28 587,50 грн (а.с. 36). Суд перевірив розрахунок і визнав його правильним.

З огляду на вищевикладене, загальна обґрунтована сума 3% річних становить 31 945,77 грн (3 641,67 грн за Актом № 78 + 28 304,10 грн за Актом № 91). Вимоги Позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню. Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у загальному розмірі 41 271,50 грн (12 684,00 грн + 28 587,50 грн) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному заявленому обсязі.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем подано клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців. Обґрунтовуючи клопотання, Відповідач посилається на об`єктивну фінансову неспроможність здійснити одноразову сплату боргу у зв`язку з реалізацією мобілізаційних завдань та державних контрактів, спрямованих на укріплення оборонних позицій та захист об`єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач є виконавцем низки державних контрактів, а саме: договорів підряду № 55/4D від 08.05.2026, № 2/4D від 04.03.2026, № 11/4D від 09.04.2026 на будівництво інженерно-технічних споруд спеціального призначення, а також договорів підряду зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області № 2-Р/дск та № 3-Р/дск від 12.11.2025 на реконструкцію об`єктів критичної інфраструктури, строки здачі яких подовжено до 31.12.2026 згідно з відповідними додатковими угодами.

Суд бере до уваги, що фінансування вказаних об`єктів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах відповідних асигнувань, а оплата підрядних робіт має специфіку поетапного надходження. Згідно з довідкою № 1070-1/32-4-3/2026 АТ «АБ «Радабанк» від 04.02.2026 (а.с. 51), Відповідач має кредитну заборгованість, пов`язану із забезпеченням виконання зазначених контрактів.

Зважаючи на викладене, оцінивши баланс інтересів сторін, часткове добровільне погашення боргу Відповідачем до звернення Позивача з позовом, а також пріоритетність та безперервність здійснення стратегічних оборонних замовлень в умовах воєнного стану, суд доходить висновку про наявність виняткових обставин, що ускладнюють одноразове стягнення коштів. Відтак, клопотання Відповідача підлягає задоволенню шляхом розстрочення виконання рішення на 6 місяців.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено вимоги на загальну суму 990 150,73 грн. Судом задоволено вимоги на загальну суму 988 717,27 грн (915 500,00 грн основного боргу + 31 945,77 грн 3% річних + 41 271,50 грн інфляційних втрат). За подання позову Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11 881,81 грн. Пропорційно до розміру задоволених вимог, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір у сумі 11 864,61 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (вул. Кириченко Раїси, 1, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 25155206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" (вул. Привокзальна, 1, смт. Біла Криниця, Бериславський район, Херсонська область, 74112, код ЄДРПОУ 36191005) 915 500,00 грн основного боргу, 31 945,77 грн 3% річних, 41 271,50 грн інфляційних та 11 864,61 грн судового збору, розстрочивши виконання рішення на шість місяців з наступним графіком:

- до 10.09.2026 в сумі 166 763,65 грн;

- до 10.10.2026 в сумі 166 763,65 грн;

- до 10.11.2026 в сумі 166 763,65 грн;

- до 10.12.2026 в сумі 166 763,65 грн;

- до 10.01.2027 в сумі 166 763,65 грн;

- до 10.02.2027 в сумі 166 763,63 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (статті 256, 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Олена СЕМЧУК