Ухвала суду № 139019471, 20.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

20 липня 2026 року Справа № 915/885/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідача Дмитрієвої Надії Юріївни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 393 599, 52 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська міська рада з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 393 599, 52 грн. за період з 01.01.2023 по 31.03.2025 за користування земельною ділянкою площею 4 016 кв.м. з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043 за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Леніна (наразі проспект Центральний), 26-б (отримувач ГУК у м. Миколаїв / Централ. р-н/18010900; код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); № (IBAN) - № UА088999980334129815000014483; код класифікації доходів бюджету 18010900; найменування коду класифікації доходів бюджету орендна плата з фізичних осіб).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

13.11.2012 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій (орендар) було укладено договір оренди землі № 9058, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2012 за № 481010004001420. Договір діє до 13.11.2037.

Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 4 016 кв.м. для обслуговування нежитлового об`єкта (приміського автовокзалу) по проспекту Леніна, 26-б, м. Миколаїв.

Відповідно до інформації з ДЗК про земельну ділянку від 20.10.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043 має площу 0,4016 га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Леніна (наразі проспект Центральний), 26-б.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2025 № 448388943 право власності на нерухоме майно за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Центральний, будинок 26Б з 15.07.2021 було набуте Дмитрієвою Надією Юріївною.

Отже, у період з 15.07.2021 по теперішній час фактичним користувачем земельної ділянки загальною площею 4016 кв.м. з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043, на якій розташований нежитловий об`єкт, є відповідач, який не сплачував кошти до міського бюджету за користування нею.

Посилаючись на приписи ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі", позивач зазначає, що, виходячи з принципу цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій розташований такий об`єкт, до нового власника нерухомості (відповідача) автоматично перейшло право оренди земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, та обов`язок зі сплати орендної плати за землю. Невнесення змін до договору оренди землі, на якій розташована відчужена нерухомість, не звільняє нового власника від обов`язку сплати орендної плати. Тобто, відповідач набув право оренди за чинним договором оренди (заміна сторони у зобов`язанні).

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів (неодержаної орендної плати) за безоплатне використання земельної ділянки відповідачем за період дії договору оренди землі загальний розмір орендної плати, неодержаної Миколаївською міською радою у період з 01.01.2023 по 31.03.2025, становить 393 599, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 13, 144, 145 Конституції України, ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 627, 628, 629 ЦК України, ст. 12, 80, 83, 206 ЗК України, ст. 14, 31, 269, 287 ПК України, ст. 2, 13, 21 Закону України "Про оренду землі", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", судовою практикою та умовами договору.

Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, частиною першою якої унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 (постанова ВС КГС від 07.03.2023 у справі № 904/587/22).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 12.10.2012 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій (орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі зі строком дії до 13.11.2037, відповідно до умов якого на підставі рішення Миколаївської міської ради № 15/39 від 01.03.2012 зі змінами Миколаївська міська рада передала, а ПАТ «МОПАС» прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування нежитлового об`єкта (приміського автовокзалу) по проспекту Леніна, 26-б/Заводський район/ (п. 1.1, п. 3.1 договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С. А. та зареєстровано в Реєстрі за № 2675 від 12.10.2012.

Договір зареєстровано в Книзі записів договорів оренди за № 9058 від 13.11.2012.

Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2012 за № 481010004001420.

Позивач в позовній заяві зазначив, що у період з 15.07.2021 по теперішній час фактичним користувачем земельної ділянки загальною площею 4016 кв.м. з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043, на якій розташований нежитловий об`єкт, є відповідач.

Посилаючись на приписи ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі", позивач зазначив, що, виходячи з принципу цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій розташований такий об`єкт, до нового власника нерухомості (відповідача) автоматично перейшло право оренди земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, та обов`язок зі сплати орендної плати за землю.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 448388943 від 20.10.2025) право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 499640048101, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 1 058 кв.м. (опис: Літери: А1-будівля; А2-прибудова; а3-ганок; а4-ганок; а5-сходи; Б1-вбиральня; В1-сарай; №5-огорожа; №6-хвіртка; І-замощення) за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Центральний, будинок 26-Б зареєстровано 15.07.2021 за Дмитрієвою Надією Юріївною (код РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі частки 1/1 (дата державної реєстрації права власності 15.07.2021, номер відомостей про речове право 42999552).

Водночас, з матеріалів позовної заяви вбачається, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043 було зареєстровано ще в 2019 році за фізичною особою ОСОБА_1 .

Так, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20.10.2025 право власності на земельну ділянку площею 0,4016 га з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за Миколаївською міською радою. А право оренди зареєстровано за Дмитрієвою Надією Юріївною. Дата державної реєстрації права оренди 11.12.2019.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.04.2025 право власності на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1988977848101) загальною площею 0,4016 га з кадастровим номером 4810136300:01:013:0043 зареєстровано 11.12.2019 за Миколаївською міською радою.

В цей же день 11.12.2019 в Реєстрі речових прав зареєстровано право оренди земельної ділянки за Дмитрієвою Надією Юріївною (номер запису про інше речове право 34678394) на підставі договору оренди землі № 2675 від 12.10.2012. Строк дії договору: 25 років. Відповідно до інформації з Реєстру речових прав: орендодавець - Миколаївська міська рада; орендар - Дмитрієва Надія Юріївна.

Отже, відповідно до інформації з ДЗК та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речове право - право оренди земельної ділянки 11.12.2019 зареєстровано за ОСОБА_1 як фізичною особою.

Матеріали позовної заяви з додатками не містять доказів внесення змін в договір оренди землі № 9058 від 13.11.2012 (реєстрація приватним нотаріусом в Реєстрі за № 2675 від 12.10.2012) в частині зазначення орендаря як фізичної особи-підприємця.

Враховуючи вищевикладене, стороною правочину (договору оренди землі) є фізична особа.

Відповідачем у справі позивач визначив ОСОБА_1 як фізичну особу.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача (фізичної особи) орендної плати на підставі договору оренди землі № 9058 від 13.11.2012, стороною якого (договору) є фізична особа.

Як вказано вище, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, характер спірних правовідносин, а також наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Керуючись ст. 20, 175, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 915/885/26 за позовною заявою (вх. № 10140/26 від 13.07.2026) Миколаївської міської ради до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 393 599, 52 грн.

Додаток: позовна заява (вх. № 10140/26 від 13.07.2026).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш