Рішення № 139018403, 13.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10267/26

провадження № 2/753/11154/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Парубець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу „Захисник", Товариства з обмеженною відповідальністю „ОСВ Практик" про визнання додаткових угод до договору недійсними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Захисник", Товариства з обмеженною відповідальністю „ОСВ Практик" про визнання додаткових угод до договору недійсними.

Свої вимоги з урахуванням обґрунтовують тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є членами ЖБК «Захисник».

Відповідно п. 1 Статуту ЖБК «Захисник», Кооператив організується при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві метою забезпечення житлом (квартирами членів (асоційованих членів) Кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва одного дев`ятиповерхового багатоповерхового житлового будинку (чотири секції) на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:63:332:0051, площею 1,4395 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , за кошти Кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

20.06.2014 року між ЖБК «Захисник» в особі Голови кооперативу Гатунка Анатолія Григоровича та ТОВ «ОСВ Практик» в особі директора Осипенка Сергія Васильовича було укладено Договір генерального підряду на капітальне будівництво № 2.

Відповідно до п 2.3 Договору ТОВ «ОСВ Практик» зобов`язувалось завершити виконання робіт з будівництва будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та передати його у власність Кооперативу не пізніше 14 календарних місяців з дати отримання від Замовника першого платежу за договором.

Перший платіж за Договором було зроблено кооперативом 01.07.2014 року. Таким чином, Генеральний підрядник мав завершити будівельні роботи та передати будинок у власність кооперативу у термін до 01.09.2015 року, однак до теперішнього часу роботи за Договором не виконані, а будинок не переданий у власність Кооперативу.

Так, позивачами були виявлені додаткові угоди б/н від 03.11.2014 року, № 2 від 09.09.2015 року, № 3 від 29.03.2016 року до Договору щодо збільшення ціни квадратного метру будівництва.

Згідно додаткової угоди б/н від 03.11.2014 року до Договору, замовник передав Генпідряднику частину своїх функцій, що виключно стосуються організації фінансування будівництва помешкань та приміщень перелік яких наведений в п.1.2 Договору.

Додатковими угодами № 2 від 09.09.2015 року та № 3 від 29.03.2016 року до Договору встановлено збільшення ціни квадратного метру будівництва.

Збільшення ціни квадратного метру будівництва призвело до порушення прав членів ЖБК «Захисник», у тому числі позивачів, оскільки були укладені без належного рішення компетентного органу Кооперативу, при цьому голова кооперативу не мав самостійного та необмеженого повноваження одноосібно змінювати істотні фінансові умови договору генерального підряду, збільшувати ціну квадратного метра будівництва та загальну договірну ціну без належного рішення правомочних загальних зборів або правління кооперативу.

Відтак позивачі просили суд визнати додаткову угоду №2 від 09.09.2015 року до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20.06.2014 року, укладену між Житлово-будівельним кооперативом „Захисник" в особі голови кооперативу Гатунка Анатолія Григоровича та Товариством з обмеженною відповідальністю „ОСВ Практик" в особі директора Осипенка Сергія Васильовича та додаткову угоду №3 від 29.03.2016 року до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20.06.2014 року, укладену між Житлово-будівельним кооперативом „Захисник" в особі голови кооперативу Гатунка Анатолія Григоровича та Товариством з обмеженною відповідальністю „ОСВ Практик" в особі директора Осипенка Сергія Васильовича недійсними.

В судове засідання позивачі не з`явилися, при цьому в тексті позову міститься вимога про розгляд справи за відсутності позивачів.

Представник відповідача - ЖБК «Захисник» судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ТОВ «ОСВ Практик» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзиву та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність не з`явившихся осіб за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є членами ЖБК «Захисник», що врегульовано правовстановлюючими документами кооперативу та договорами про оплату будівництва кооперативних квартир, укладених між ЖБК «Захисник» та позивачами.

Відповідно п. 1 Статуту ЖБК «Захисник», Кооператив організується при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві метою забезпечення житлом (квартирами членів (асоційованих членів) Кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва одного дев`ятиповерхового багатоповерхового житлового будинку (чотири секції) на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:63:332:0051, площею 1,4395 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , за кошти Кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

Кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст. 2 Закону України «Про кооперацію»).

Статтею 19-1 Закону України «Про кооперацію» встановлено права членів кооперативу на його майно. Так, член житлово-будівельного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

20.06.2014 року між ЖБК «Захисник» в особі Голови кооперативу Гатунка Анатолія Григоровича та ТОВ «ОСВ Практик» в особі директора Осипенка Сергія Васильовича було укладено Договір генерального підряду на капітальне будівництво № 2.

Відповідно до п 2.3 Договору ТОВ «ОСВ Практик» зобов`язувалось завершити виконання робіт з будівництва будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та передати його у власність Кооперативу не пізніше 14 календарних місяців з дати отримання від Замовника першого платежу за договором.

Перший платіж за Договором було зроблено кооперативом 01.07.2014 року.

Таким чином, Генеральний підрядник мав завершити будівельні роботи та передати будинок у власність кооперативу у термін до 01.09.2015 року, однак до теперішнього часу роботи за Договором не виконані, а будинок не переданий у власність Кооперативу.

За результатами аналізу первинної бухгалтерської документації, позивачами були виявлені додаткові угоди б/н від 03.11.2014 року, № 2 від 09.09.2015 року, № 3 від 29.03.2016 року до Договору щодо збільшення ціни квадратного метру будівництва.

Згідно додаткової угоди б/н від 03.11.2014 року до Договору, замовник передав Генпідряднику частину своїх функцій, що виключно стосуються організації фінансування будівництва помешкань та приміщень перелік яких наведений в п.1.2 Договору.

Додатковими угодами № 2 від 09.09.2015 року та № 3 від 29.03.2016 року до Договору встановлено збільшення ціни квадратного метру будівництва.

Збільшення ціни квадратного метру будівництва призвело до порушення прав членів ЖБК «Захисник», у тому числі позивачів, оскільки були укладені без належного рішення компетентного органу Кооперативу, при цьому голова кооперативу не мав самостійного та необмеженого повноваження одноосібно змінювати істотні фінансові умови договору генерального підряду, збільшувати ціну квадратного метра будівництва та загальну договірну ціну без належного рішення правомочних загальних зборів або правління кооперативу.

Так, згідно статуту ЖБК «Захисник» та законодавства про кооперацію, про Житлово-будівельний кооператив, що є спеціальними нормами регулювання діяльності житлово-будівельного кооперативу, встановлено наступне:

- житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (п. 1 Примірний статут ЖБК);

- розподіл квартир між членами кооперативу провадиться перед здачею жилого будинку в експлуатацію (п. 4 Примірного статуту);

- будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним кооперативом, є його власністю (ст. 384 ЦК України).

Відповідно до моменту введення будинку в експлуатацію, квартири у ЖБК відсутні та будинок в цілому є статутним капіталом, власністю кооперативу.

Згідно п. 22 Примірного статуту кошти житлово-будівельного кооперативу складаються з: 1) вступних внесків; 2) пайових внесків; 3) внесків на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків); 4) внесків на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання при домової території та інших надходжень.

Таким чином, будівництво будинку відбувається виключно за рахунок пайових, вступних внесків членів кооперативу. Будівництво за рахунок продажу майнових прав на квартири, законодавством, статутом, не передбачено.

ЖБК не має повноважень продавати майнові права на квартири, передавати такі права третім особам.

Так, пунктом 27 Примірного статуту передбачено, що особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім`ї, суми її пайового внеску та граничного розміру жилої площі, передбаченого пунктом 28 цього Примірного статуту.

Відповідно до п. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

- затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;

- визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв;

- затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;

- прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

- рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Пунктом 60 Примірного статуту ЖБК передбачені функції які належать до виключної компетенції ЖБК. Органами управління житлово-будівельного кооперативу загальні збори членів кооперативу i правління кооперативу є загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу.

Загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу є вищим органом управління кооперативу.

Виключно Загальні збори приймають рішення: розподіляють квартири між членами ново організовуваного кооперативу; приймають рішення про передачу членом кооперативу паю, надання членові кооперативу замість займаної іншої квартири з такою ж кількістю кімнат; вирішують інші питання, що належать до відання кооперативу.

Кооператив організується шляхом вступу громадян, які стають членами кооперативу; майном кооперативу до введення будинку в експлуатацію і подальшого оформлення права власності на квартиру за членом кооперативу - є пайові внески.

Відповідно до ст. 384 ЦК України, будинок, шо будується, належить кооперативу. Член кооперативу після завершення будівництва має права обміняти свій пайовий внесок на квартиру.

Згідно умов договору ЖБК «Захисника» уповноважив ТОВ «ОСВ Практик» лише залучати інвесторів, а не продавати майнові права.

При цьому до будівництва об`єкта не було залучено інвесторів, а всі будівельні роботи здійснені за кошти ЖБК «Захисник», як замовника будівництва.

Під майновим правом слід розуміти «право очікування», що с складовою частиною майна, як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними але не всіма, правами щодо майна.

Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови необхідні та достатні для набуття речового права.

Незавершене будівництво (житловий будинок) є статутним майном ЖБК «Захисник», яке складається з пайових членських внесків членів кооперативу.

Тільки члени кооперативу, за законом, мають право на отримання житла, шляхом сплати пайового внеску та після введення будинку в експлуатацію, зареєструвати за собою право власності на квартиру у відповідності до сплаченого членського пайового внеску.

Кооператив, за законом, не може продавати житло не члену кооперативу, укладати договори купівлі-пролажу, у тому числі майнових прав.

Статтею 837 ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як зазначено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У порядку ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. З ст. 92 ЦК України).

Статтею 232 ЦК України встановлено правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Так, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним (ч. 1 ст. 232 ЦК України).

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Так, згідно ревізії господарсько-бухгалтерської документації, за результатом якої був складений акт ревізійної комісії Держаудитслужби від 15.03.2019 року, було виявлено, що 09.09.2015 року та 29.03.2016 року між TOB «ОСВ Практик» в особі його директора Осипенка С.В. та ЖБК «Захисник» в особі на той час діючого Голови кооперативу Гатунка А.Г. були укладені додаткові угоди № 2 та № 3 відповідно, згідно яких відбулось збільшення ціни Договору.

Ці додаткові угоди суперечать статутним документам Кооперативу та підписані Гатунком А.Г. без належних повноважень.

Так, пунктом 60 статуту ЖБК «Захисник» закріплено, що органами управління Кооперативу є загальні збори членів кооперативу (Збори уповноважених) і Правління кооперативу. Загальні збори Кооперативу є вищим органом управління Кооперативу.

У порядку п. 63 Статуту ЖБК «Захисник» Правління Кооперативу є виконавчим органом Кооперативу, підзвітним загальним зборам членів Кооперативу (зборам уповноважених). Правління обирається загальними зборами членів кооперативу у кількості не менше 3-х осіб строком на 3 роки.

Частиною 1 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з ч. З цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, передбачених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно пп. 7 п. 64 Статуту ЖБК «Захисник», угоди та інші договори, пов`язані з діяльністю кооперативу укладає правління кооперативу. Голова Кооперативу здійснює повсякденне керівництво діяльністю Кооперативу забезпечує виконання рішень загальних зборів членів Кооперативу (зборів уповноважених) і правління (п. 63.1. п. 63 Статуту).

Як зазначено в Договорі та додаткових угодах до нього, під час їх підписання Гатунок А.Г., як голова Кооперативу діяв на підставі Статуту ЖБК «Захисник».

Так, голова ЖБК «Захисник» Гатунок А.Г. та директор ГОВ «ОСВ Практик» Осипенко C.B. під час підписання оспорюваних додаткових угод до Договору були обізнані про обсяг повноважень представника Кооперативу Гатунка А.Г., а відповідно знали про наявність обмежень в повноваженнях виконавчого органу Кооперативу (глави правління) та, як наслідок вчинили правочин всупереч інтересам членів ЖБК «Захисник».

Отже, враховуючи, що загальні збори членів Кооперативу та правління Кооперативу не приймало рішення щодо збільшення ціни Договору, а отже дії Голови кооперативу Гатунка А.Г. щодо укладання додаткових угод № 2 від 09.09.2015 року та № 3 від 29.03.2016 року до Договору виконані з перевищенням його повноважень, що підтверджується, зокрема, актом ревізійної комісії Держаудитслужби від 15.03.2019 року.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, не надано доказів, які б спростували встановлені обставини у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК Українивідповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати додаткову угоду №2 від 09.09.2015 року до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20.06.2014 року, укладену між Житлово-будівельним кооперативом „Захисник" (код ЄДРПОУ 39150794) в особі голови кооперативу Гатунка Анатолія Григоровича (Замовник) та Товариством з обмеженною відповідальністю „ОСВ Практик" (код ЄДРПОУ 35494084) в особі директора Осипенка Сергія Васильовича (Генеральний підрядник) недійсною.

Визнати додаткову угоду №3 від 29.03.2016 року до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20.06.2014 року, укладену між Житлово-будівельним кооперативом „Захисник" (код ЄДРПОУ 39150794) в особі голови кооперативу Гатунка Анатолія Григоровича (Замовник) та Товариством з обмеженною відповідальністю „ОСВ Практик" (код ЄДРПОУ 35494084) в особі директора Осипенка Сергія Васильовича (Генеральний підрядник) недійсною.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2026 року.

Суддя :