Ухвала суду № 139018197, 17.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2428/26

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши заяву від 12.08.2026 (вх. № 7343 від 13.08.2026) ОСОБА_1 про забезпечення позову

встановив:

ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернулась до Господарського суду Київської області із позовом до Громадської організації Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств Вишеньки, в якому просить суд визнати недійсним у повному обсязі рішення ради ГО Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств Вишеньки від 14.06.2026, оформлене протоколом №2.

Позивач твердить, що вона є членом ГО ОГС МСТ Вишеньки, має право на участь в управлінні організацією, отримання інформації про діяльність її керівних органів, а також на оскарження рішень її керівних органів. 14.06.2026 радою організації було прийнято рішення, яким зокрема було призначено на 16 серпня 2026 року звітно-виборчу конференцію, затверджено її порядок денний, який передбачає оновлення ради та обрання голови, а також низку рішень фінансового характеру.

Позивач твердить про прийняття вказаних рішень з істотним порушенням встановленої статутом процедури діяльності ради та в окремих питаннях - за межами компетенції ради.

Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду через систему Електронний суд заяву про забезпечення позову від 12.08.2026 (ввх. № 7343 від 13.08.2026), в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

- заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держаного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Громадської організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» (код ЄДРПОУ 22203057), виключно на підставі рішення ради від 14 червня 2026 року, оформленого протоколом № 2 - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Громадській організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» (код ЄДРПОУ 22203057) проводити звітно-виборчу конференцію, призначену на 16 серпня 2026 року на підставі пункту 3 оскаржуваного протоколу № 2 від 14 червня 2026 року - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що оскаржуваним рішенням, поміж іншого, передбачено проведення 16.08.2026 звітно-виборчої конференції з порядком денним, який включає оновлення ради та обрання голови. Якщо конференція відбудеться до вирішення спору, то на ній будуть змінені керівні органи, виникне новий фактичний і реєстраційний стан організації. У разі задоволення позову виникне необхідність оспорювати наслідки рішень, прийнятих після спірного протоколу, та внесені зміни до ЄДР.

Окремий ризик створює рішення протоколу № 2 про надання ОСОБА_2 права представляти організацію, діяти без довіреності, підписувати документи та здійснювати реєстраційні дії.

На твердження позивача, невжиття заходів забезпечення створює реальний ризик зміни керівника та відомостей про організацію до завершення судового розгляду.

Згідно із статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що питання забезпечення позову суд вирішує на підставі дослідження та аналізу підтверджених доказами обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Суд, приймаючи рішення, не керується припущеннями.

Натомість, заявником доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, у тому числі і оскаржуваного протоколу від 14 червня 2026 року № 2 суду не подано.

Посилання на можливість у майбутньому прийняття конференцією рішень, які потрібно буде оскаржувати, є необґрунтованими припущеннями. Відповідно до статуту, рішення на конференції приймаються у спосіб голосування та є вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більш ніж 50 % уповноважених представників, що приймають участь у роботі конференції. Тож неправомірним є забезпечення позову у спосіб заборони колегіальному органу приймати рішення у майбутньому.

Суд зазначає, що обґрунтоване припущення у розумінні статті 136 ГПК України має ґрунтуватися на конкретних фактичних обставинах та підтверджуватися належними доказами, які свідчать про реальність відповідного ризику.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 від 12.08.2026 (вх. № 7343 від 13.08.2026) про забезпечення позову є не обґрунтованими та не доведеними.

По-друге, заходи забезпечення позову, запропоновані у заяві, є неспівмірними із заявленими у позовній заяві вимогами, непропорційними, надмірними та такими, які виходять за межі предмету спору, та перешкоджають здійсненню відповідачем статутної діяльності, що не відповідає меті такої процесуальної дії, як забезпечення позову, та є окремою підставою для залишення поданої заяви від 12.08.2026 року без задоволення.

Керуючись ст. ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви від 12.08.2026 (вх. № 7343 від 13.08.2026) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалу підписано - 17.08.2026

Суддя О.О. Христенко