Рішення № 139017978, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/6490/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (проспект Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (вул. Володимирська, буд. 69; м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 19350062)

про стягнення 290 072, 53 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (далі за текстом- ПрАТ «СГ «ТАС», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», Відповідач) про стягнення 250 000 грн - суми страхового відшкодування за полісом ЕР №228757708, 10 387, 60 грн - інфляційних втрат, 2 691,78 грн - 3% річних та 26 993, 15 грн - пені.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним за договором комплексного страхування FO-02751981 від 05.09.2025 здійснено виплату в розмірі 250 000 грн за шкоду спричинену власником автомобіля Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований Відповідачем згідно полісу № ЕР 228757708.

В силу положень статей 993, 1166 та 1188 Цивільного кодексу України Позивач стверджує, що до нього перейшло право вимоги до відповідальної за шкоду особи (Відповідача), якою не здійснено виплату відшкодування у строки згідно частини 5 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що стало підставою для нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та 3 % річних.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо задоволення заявлених вимог Відповідач зазначає, що огляд пошкодженого транспортного засобу проведено без його участі, а з часу ДТП, яка мала місце 20.10.2025 та до теперішнього часу від ПАТ «СГ «ТАС», потерпілого чи іншої особи, учасника пригоди, яка має право на отримання відшкодування, заява із повідомленням про настання страхового випадку та заява про виплату з додатками згідно положень статті 31 та 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до ПАТ «СК «Інтер-Поліс» не надходили.

Позивачем не подано до суду належних доказів направлення на адресу Відповідача заяви про виплату суми страхового відшкодування, а надане рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення, на яке посилається Позивач як на доказ направлення заяви про відшкодування шкоди, не містить відомостей, що саме направлялось на адресу ПАТ «СК «Інтер-Поліс» в силу чого факт прострочення виконання грошового зобов`язання не підтверджено, що спростовує правомірність здійснених Позивачем нарахувань пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

22.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

24.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір комплексного страхування FO-02751981 від 05.09.2025 щодо транспортного засобу Audi A6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску.

Строк дії вказаного договору з 06.09.2025 по 05.09.2025 (включно), франшиза - 0 грн.

На 155 км 250 м автошляху М-19 сполученням Доманове-Ковель-Чернівці-Теребляче 20.10.2025 мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участі колісного транспортного засобу марки «Skoda Octavia» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , колісного транспортного засобу марки «Audi A6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та колісного транспортного засобу марки «Volvo V70» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Внаслідок вказаної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальним збитком.

Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2025, справа № 161/22721/25, винним у даній ДТП визнано водія колісного транспортного засобу марки «Skoda Octavia» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Skoda Octavia» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП застрахована Відповідачем за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 228757708 (ліміт за шкоду майну - 250 000 грн, франшиза 0).

ОСОБА_1 звернулась до Позивача із заявою про настання події від 21.10.2025 № 1946 із повідомленням про ДТП 20.10.2025.

Згідно ремонтної калькуляції № 92530213 від 28.10.2025 відновлювальна вартість пошкодженого автомобіля Audi A6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 498 381, 53 грн.

Згідно страхового акту № 32405/16/925 від 05.11.2025, платіжної інструкції № 94358 від 06.11.2025 Позивачем виплачено потерпілій особі кошти в розмірі 250 000 грн за спричинену шкоду на виконання договору комплексного страхування FO-02751981 від 05.09.2025.

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування від 12.11.2025 № 08404/9225 Позивач звертався до Відповідача із вимогою про виплату коштів за полісом № ЕР 228757708, яку Відповідачем отримано 17.11.2025.

Докази направлення вказаної заяви поштовим повідомленням № 0590020538386 долучено до позову.

Станом на дату звернення до суду з позовом Відповідачем не здійснено виплати коштів в розмірі 250 000 грн, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Враховуючи те, що вина водія транспортного засобу «Skoda Octavia» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлена в судовому порядку та підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2025 у справі № 161/22721/25, суд погоджується з доводами Позивача та зазначає, що до нього перейшло право вимоги до особи відповідальної за збитки, тобто до Відповідача на підставі полісу №ЕР 228757708 в межах виплаченої Позивачем суми.

Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що сума страхового відшкодування виплачена Позивачем в розмірі 250 000 грн, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з Відповідача вказаних коштів, як з особи відповідальної за шкоду, спричинену його страхувальником за полісом № ЕР 228757708.

Статтею 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено порядок дій водія у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, водій причетний до дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

Частиною 4 статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ).

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна.

В силу викладеного вище, суд презюмує, що саме на водія транспортного засобу, причетного до ДТП (в даному випадку страхувальника Відповідача) покладено обов`язок вчасно інформувати свого страховика про настання події, що може бути страховим випадком.

Підстави для розповсюдження такого обов`язку на страхувальника Позивача перед Відповідачем відсутні.

Спростовуючи доводи Відповідача, суд вказує, що ним не доведено про існування у нього намірів оглянути пошкоджений транспортний засіб, в той час, як положення 4 статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладають на Позивача лише забезпечити можливість огляду, про який, як вже сказано судом вище, Відповідач не повідомляв.

Так, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено, що саме дії Позивача (як страхувальника) позбавили його права встановити механізм ДТП та встановити належним чином розмір заподіяної шкоди.

Статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено, що для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо страховик (МТСБУ) протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви про страхову (регламентну) виплату не повідомив заявника у зазначений у заяві спосіб про відсутність одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, вважається, що заявник виконав вимоги частини третьої цієї статті та разом із заявою про страхову (регламентну) виплату подав усі передбачені цим Законом документи для здійснення такої виплати.

Граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.

Із долучених до позову доказів вбачається, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виплату від 12.11.2025, яку отримано Відповідачем 17.11.2025, що підтверджується наданим Позивачем рекомендованим повідомленням про вручення.

Суд вказує, що такі докази є достатніми та належними для підтвердження доводів сторони Позивача та натомість не спростовані доказами зі сторони Відповідача, при тому, що сам факт отримання такої заяви ним не заперечується.

Вимоги про направлення заяви про виплату листом з описом вкладення Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містить.

Відтак, враховуючи строки визначені частиною 5 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Відповідач мав прийняти рішення щодо поданої Позивачем заяви до 16.01.2026 (Позивач вказує дату 19.01.2026 при тому, що дата відрахована судом з дати отримання Відповідачем заяви в силу відсутності дати направлення останньої).

Однак, станом на дату ухвалення даного рішення, результати розгляду Відповідачем заяви Позивача в межах даного спору відсутні.

Відтак, вимога Позивача в частині стягнення з Відповідача суми 250 000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а зобов`язання Відповідача з виплати є таким, що прострочено.

Що стосується здійснених Позивачем нарахувань пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, судом встановлено правомірність застосування до Відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат в силу допущених ним порушень за період 19.01.2026 по 29.05.2026, правильність нарахування яких у заявленому до стягнення розмірі також перевірено та встановлено судом, враховуючи неможливість останнього вийти за їх межі.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено правомірність заявлених до Відповідача вимог та порушення останнім строків виконання грошового зобов`язання в силу чого позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (вул. Володимирська, буд. 69; м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (проспект Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243) 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн - суми страхового відшкодування, 10 387 (десять тисяч триста вісімдесят сім) грн 60 коп - інфляційних втрат, 2 691 (дві тисячі шістсот дев`яносто одна) грн 78 коп - 3% річних, 26 993 (двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 15 коп - пені, судовий збір - 3 480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн 87 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 17.08.2025

Суддя Антон ПУКАС