Рішення № 139017957, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/3694/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН"

до Національної служби здоров`я України

про стягнення 6 175 081,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В.Завадська.

Представники:

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" (далі - позивач, ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної служби здоров`я України (далі - відповідач, НСЗУ) про стягнення заборгованості за Договором №05122-Е125-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 03.02.2025 (далі - Договір) в сумі 6 175 081,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 (повне рішення складено 24.07.2026) у справі № 910/3694/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з Національної служби здоров`я України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" 6 175 081,00 грн заборгованості, 74 100,97 грн судового збору.

28.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, сформована в системі "Електронний суд" 27.07.2026.

Відповідно до наведеної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 328 657,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 заяву ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, запропоновано НСЗУ надати суду письмові пояснення по суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

30.07.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до заперечень відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 328 657,90 грн, а в разі прийняття судом рішення про стягнення таких витрат, зменшити їх розмір до розумної межі в порядку статті 126 ГПК України.

У період з 03.08.2026 по 16.08.2026 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.

Розглянувши заяву позивача та заперечення відповідача, дослідивши докази, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з вимогами частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини 2 зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

За положенням частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, дорівнює 399 368,37 грн, що складається із сплаченої суми судового збору за подання даного позову у розмірі 74 100,97 грн, витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в зв`язку з поданням даного позову, в розмірі 185 267,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом судової справи у суді першої інстанції, в орієнтовному розмірі 140 000,00 грн. Позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначений ним в ході розгляду даної справи.

До закінчення судових дебатів у судовому засіданні 21.07.2026 позивачем зроблено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані ним відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу, які додано позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення, подані з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, а відтак підлягають долученню до матеріалів справи.

Згідно заяви про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 328 657,90 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 328 657,90 грн позивач долучив до матеріалів справи такі документи:

1) Договір № 1801 від 11.01.2018 про надання правничої допомоги від 11.01.2018, укладений між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "АКТІО" та ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" (далі - Договір);

2) Додаткові угоди до Договору №1 від 27.12.2018, №2 від 26.12.2019, №3 від 30.12.2021, №4 від 30.12.2024; від 02.03.2026 № 5;

3) рахунок № 17 від 02.03.2026 на сплату 185 267,40 грн відповідно до п. 2.1.1. Додаткової угоди №5 до Договору;

4) виписка по рахунку Адвокатського об`єднання "Адвокатська фірма "АКТІО" за 03.03.2026 на підтвердження здійснення позивачем платежу на суму 185 267,40 грн;

5) рахунок № 110 від 22.07.2026 на сплату 143 390,50 грн відповідно до п. 2.1.2. Додаткової угоди №5 до Договору;

6) виписка по рахунку Адвокатського об`єднання "Адвокатська фірма "АКТІО" за 23.07.2026 на підтвердження здійснення позивачем платежу на суму 143 390,50 грн;

7) Акт надання послуг № 86 від 22.07.2026 на суму 328 657,90 грн;

8) Детальний опис наданих послуг з професійної правничої допомоги у справі №910/3694/26;

9) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6130/10 від 07.07.2017, видане Арсоєву Роману Таймуразовичу;

10) наказ Адвокатського об`єднання "Адвокатська фірма "АКТІО" №15-ОС від 03.04.2017;

11) ордер серії АІ № 2151774 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" адвокатом Арсоєвим Р.Т.

Судом встановлено, що 11.01.2018 між ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "АКТІО" (далі - Адвокатське об`єднання) був укладений Договір про надання правничої допомоги № 1801 (далі - Договір), предметом якого є надання Адвокатським об`єднанням послуг у сфері права на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, зокрема здійснення захисту та представництво інтересів клієнта, надання йому правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, спрямованих на забезпечення реалізації права, законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню у разі порушення (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що надання Адвокатським об`єднанням послуг клієнту за цим Договором здійснюється на підставі: додаткових угод, що укладаються сторонами в рамках цього Договору на підставі заявок на отримання послуг у сфері права (пп 3.1.2 п. 3.1).

За результатами надання послуг сторони складають двосторонній акт приймання-передавання наданих послуг у двох примірниках - по одному примірнику для кожної сторони (п. 3.9 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору, гонораром (винагородою) Адвокатського об`єднання є загальна вартість послуг, наданих клієнту, на підставі виставлених Адвокатським об`єднанням рахунків, якщо інше не буде узгоджено сторонами.

Додатковими угодами до Договору №1 від 27.12.2018, №2 від 26.12.2019, №3 від 30.12.2021, №4 від 30.12.2024 строк дії зазначеного Договору продовжено до 31.12.2027.

02.03.2026 сторони уклали Додаткову угоду №5 до Договору (далі - Додаткова угода №5), відповідно до п. 1 якої у рамках надання послуг у сфері права, передбачених п. 1.1 Договору, Адвокатське об`єднання зобов`язалось підготувати документи правового характеру та, зокрема, підготувати та подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву в інтересах клієнта до НСЗУ про стягнення вартості медичних послуг, наданих клієнтом в грудні 2025 року за Договором №05122-Е125-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 03.02.2025, та здійснювати подальше представництво інтересів клієнта під час розгляду цієї справи (далі - судова справа) (пп 1.1. п. 1).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №5 сторони узгодили, що клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар за надання послуг, передбачених п. 1 цієї Додаткової угоди, в розмірі, що становить:

2.1. 7 450 доларів США в перерахунку на гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом продажу банку ПАТ "Креді Агріколь Банк", що встановлений на веб-сайті банку на день оплати, - за надання послуг, передбачених пп. 1.1. цієї Додаткової угоди, в такі строки:

2.1.1. 4 260 доларів США в перерахунку на гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом продажу банку ПАТ "Креді Агріколь Банк", що встановлений на веб-сайті банку на день оплати - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дня укладення Додаткової угоди №5 та отримання рахунку;

2.1.2. 3 190 доларів США в перерахунку на гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом продажу банку ПАТ "Креді Агріколь Банк", що встановлений на веб-сайті банку на день оплати - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дня ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у судовій справі.

Детальний перелік наданих клієнту послуг у сфері права наведено у Детальному описі наданих послуг з професійної правничої допомоги у справі № 910/3694/26, який складено адвокатами Адвокатського об`єднання 24.07.2026. До опису включено такі послуги: ознайомлення з матеріалами, наданими ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" щодо стану виконання зобов`язань за Договором, проведення правового аналізу, формування правової позиції клієнта; підготовка позовної заяви; оформлення та подання позовної заяви; аналіз підстав відзиву відповідача; підготовка відповіді на відзив; підготовка письмових пояснень від 25.05.2026; представництво інтересів ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" у судових засіданнях Господарського суду міста Києва 04.05.2026, 25.05.2026, 29.06.2026, 21.07.2026.

Факт надання Адвокатським об`єднанням клієнту (позивачу) послуг у сфері права на підставі Додаткової угоди №5 до Договору на загальну суму 328 657,90 грн підтверджується Актом надання послуг № 86 від 22.07.2026, підписаним уповноваженими представниками клієнта та Адвокатського об`єднання.

На виконання умов Додаткової угоди №5 до Договору клієнт (позивач) здійснив оплату наданої йому на підставі Додаткової угоди №5 до Договору правничої допомоги у загальній сумі 328 657,90 грн, а саме: 03.03.2026 сплачено 185 267,40 грн, 23.07.2026 сплачено 143 390,50 грн, що підтверджується долученим до справи банківськими виписками по рахунку.

Таким чином, загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі склав 328 657,90 грн.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 328 657,90 грн та докази на підтвердження цих витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009 виснував, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (п. 3.2 наведеного рішення).

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 ГПК України.

Відповідач подав заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, згідно яких просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 328 657,90 грн, а в разі прийняття судом рішення про стягнення таких витрат, зменшити їх розмір до розумної межі в порядку статті 126 ГПК України.

В обгрунтування поданих заперечень відповідач зазначив, що:

- заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям дійсної необхідності таких витрат, оскільки в Детальному описі наданих послуг з професійної правничої допомоги не зазначено, скільки саме часу було витрачено адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- позов було подано через підсистему "Електронний суд", тому послуга з оформлення та подання позову, зазначена у пункті 3 Детального опису наданих послуг з професійної правничої допомоги, не потребувала значного часу та зусиль адвоката;

- справа № 910/3694/26 не є надто складною, у зв`язку з чим вбачається явна не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Суд відзначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат у силу приписів частини шостої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач мав заперечення, а саме.

Заперечення відповідача на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, які обгрунтовано тим, що в Детальному описі наданих послуг з професійної правничої допомоги не зазначено, скільки саме часу було витрачено адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), судом відхиляються з огляду на таке.

Пунктом 5.2 Договору позивач та Адвокатське об`єднання угодили, що гонорар Адвокатського об`єднання визначається на основі фактично витраченого часу Адвокатським об`єднанням на надання послуг клієнту, виходячи із погодинної тарифної ставки, наведеної в цьому Договорі, якщо інше не буде прямо узгоджено сторонами у додаткових угодах до цього Договору чи прямо встановлено Договором.

Відповідно до пп 2.1 п. 2 Додаткової угоди №5 сторони узгодили, що клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар за надання послуг, передбачених п. 1 цієї Додаткової угоди, в розмірі, що становить 7 450 доларів США в перерахунку на гривні.

Отже, сторонами Договору узгоджено гонорар Адвокатського об`єднання у фіксованій сумі, у зв`язку з чим відсутні підстави для визначення гонорару на основі фактично витраченого часу Адвокатським об`єднанням на надання послуг клієнту.

Доводи відповідача про те, що справа № 910/3694/26 не є надто складною, фактично є суб`єктивною оцінкою складності справи відповідачем, відтак такі доводи відповідача суд оцінює критично.

Разом з цим суд зазначає, що під час розгляду справи було проведено 3 (три) підготовчих та 1 (одне) судове засідання у справі № 910/3694/26, у яких приймав участь представник позивача адвокат Арсоєв Р.Т. З матеріалів справи також вбачається, що представником позивача адвокатом Арсоєвим Р.Т. складено, підписано та подано до суду ряд заяв по суті справи (позовну заяву, відповідь на відзив) та заяв з процесуальних питань (клопотання про долучення доказів від 01.05.2026 та від 25.05.2026, письмові пояснення від 25.05.2026 та від 29.06.2026).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку судом враховано, що згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95)).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, зокрема, що угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд також звертається до правового висновку, який викладено у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3547/21.

Враховуючи наведене, суд відзначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 328 657,90 грн, визначений позивачем та його адвокатом, не відповідає критерію розумності цих витрат, виходячи із конкретних обставин даної справи, а також є явно завищеним щодо іншої сторони спору.

Отже, оцінивши доводи заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, заперечення відповідача на заяву позивача, виходячи з вищенаведених критеріїв, керуючись приписами ГПК України, суд дійшов висновку про стягнення з Національної служби здоров`я України на користь ТОВ "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру.

В іншій частині заяви суд не покладає такі витрати на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3694/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної служби здоров`я України (Україна, 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 19; ідентифікаційний код 42032422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" (Україна, 03057, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 3-Я; ідентифікаційний код 40163555) 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні іншої частини вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРИКА МЕДИКАЛ ФАУНДЕЙШН" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3694/26 відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено 17.08.2026.

Суддя Оксана ГУМЕГА