Рішення № 139017788, 17.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/70/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 Справа № 908/1362/26

м.Запоріжжя

За позовом: Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» Криворізької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА»

про стягнення суми 52024,47 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без повідомлення (виклику) сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» Криворізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» 52024,47 грн, які складаються з: суми 48621,00 грн заборгованості та суми 3403,47 грн - відшкодування у розмірі 7% від суми заборгованості відповідно до п. 8.2 договору, за неотриманий (невідпущений) товар.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.06.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1362/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 10.06.2026 вищевказану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.06.2026, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1362/26, присвоєно номер провадження справи 9/70/26; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 16 від 05.12.2023 щодо поставки пального на суму 48621,00 грн, у зв`язку із чим, крім суми 48621,00 грн заборгованості, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відшкодування у розмірі 7% від суми заборгованості відповідно до п. 8.2 договору за неотриманий (невідпущений) товар в сумі 3403,47 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом відповідач повідомлений належним чином.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду від 22.06.2026 про відкриття провадження у даній справі № 908/1362/26 була направлена відповідачу в електронній формі до його електронного кабінету і була доставлена ТОВ «ТРЕЙДНАФТА» 23.06.2026, 14:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» (Замовник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (Постачальник, відповідач у справі) 05.12.2023 уклали договір поставки № 16 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався передати Замовнику у власність бензин А-95, А-92, дизельне паливо, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (далі - Товар) на АЗС Постачальника з використанням скретч-карток/талонів (бланків - дозволів внутрішнього обігу на відпуск Товару) відповідно до умов, зазначених в Договорі, а Замовник прийняти у власність Товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

Найменування, номенклатура, асортимент та ціна Товару наведені в Специфікації (Додаток 1 до Договору) (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору ціна Договору становить 133068,00 грн з ПДВ.

Розрахунок за поставлену партію Товару здійснюється упродовж 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки Товару Замовнику на підставі наданого Постачальником оригіналу видаткової накладної (п. 5.2 Договору).

За умовами п. 6.4 Договору, поставка за Договором здійснюється Постачальником цілодобово по скретч-картці/талону (Бланку) з АЗС, перелік яких міститься в Додатку 2 до Договору та додатково на інших АЗС по території України, на яких можливий відпуск Товару.

Пунктом 6.5 визначено, що Постачальник гарантовано повинен здійснити відпуск Товару (фактичну заправку автотранспорту Замовника) на АЗС, зазначених у Додатку 2 до Договору, при цьому Замовник має право безпосереднього вибору АЗС з наведеного у Додатку 2 до Договору переліку.

Строк поставки Товару: до 31.12.2023 (п. 6.8 Договору).

Датою поставки (передачі Товару) є дата отримання Замовником Товару від Постачальника шляхом передачі йому скетч-карток/талонів (Бланку). Одночасно з поставкою (передачею) скретч-карток/талонів (Бланку) Замовнику на партію Товару Постачальник зобов`язаний надати оформлену належним чином видаткову накладну. Датою фактичної поставки (відпуску) Товару Замовнику вважається дата своєчасної заправки автотранспорту Замовника на відповідній АЗС на підставі пред`явлення передачі скретч-каток/талонів. Після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картах/талонів (Бланку) вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Замовнику Товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці/талоні (Бланку) (п. 6.10 Договору).

Відповідно до п. 8.2 Договору, за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку Товару, або порушення строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний), Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого Товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Згідно з п. 13.1 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

У Специфікації (Додаток № 1 до Договору) сторони визначили найменування товару: Бензин А-95, Бензин А-92, Дизельне паливо; його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість всього на суму 133068,00 грн з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позивачу був виставлений рахунок на оплату товару № 129 від 05.12.2023.

05.12.2023 сторони підписали видаткову накладну № 129 на передачу товару: Бензин А-95, Бензин А-92, Дизельне паливо, на загальну суму 133068,00 грн з ПДВ.

Платіжним дорученням № 551 від 12.12.2023 позивачем сплачено на рахунок відповідача суму 133068,00 грн вартості паливно-мастильних матеріалів.

На зазначену суму Постачальником видані талони (скретч-карти) мережі АЗС «АВІАС».

Відповідно до акта приймання-передачі талонів на відпуск ПММ № 83 від 05.12.2023 позивачем отримано від відповідача 100 скретч-карток на бензин А-95, номіналами 10 літрів; 50 скретч-карток на бензин А-92, номіналами 10 літрів; 66 скретч-карток на дизельне паливо, номіналами 10 та 20 літрів, а саме: на отримання 1000 літрів бензину А-95, 500 літрів бензину А-92 та 1100 літрів дизельного палива.

Зі змісту позовної заяви слідує, що за отриманими від Постачальника скретч-картками в період з грудня 2023 року по січень 2025 року позивачем отримано 690,00 літрів бензину А-95, 500 літрів бензину А-92 та 460 літрів дизельного палива на загальну суму 84 447,00 грн, при цьому використано 151 скретч-карток, в тому числі 69 скретч-карток номіналом 10 літрів бензину А-95, 50 скретч-карток номіналом 10 літрів бензину А-92, 12 скретч-карток номіналом 20 літрів дизельного палива, 22 скретч-картки номіналом 10 літрів дизельного палива. Решта скретч-карток в кількості 63 штук (31 - номіналом 10 літрів бензин А-95 та 32 - номіналом 20 літрів дизельного палива) на 310 літрів бензину А-95 та 640 літрів дизельного палива на загальну суму 48 621,00 грн залишились неотовареними, у зв`язку з неможливістю отримати бензин, оскільки на АЗС «АВІАС» у м. Кривому Розі та по всій Україні пальне не відпускається.

На неодноразові спроби позивача встановити у Постачальника адреси АЗС на яких можливо здійснити заправку автомобіля за скретч-картками за цим Договором встановлено, що телефони, зазначені в Договорі, на сайті www.avias.ua та телефон гарячої лінії не є дійсними або не відповідають.

17.03.2025 та 16.06.2025 позивач направив відповідачу на адресу, зазначену у Договорі, відповідні претензії, які були повернуті підприємством поштового зв`язку без вручення адресату.

Також позивачем, на адресу відповідача відповідно до відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.08.2025 була направлена чергова претензія про сплату заборгованості у розмірі 48621,00 грн за непоставлений товар (вих. № 425 від 21.08.2025), яку було вручено відповідачу 26.08.2025. Відповіді на вказану претензію, як зазначив позивач, не отримано.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо забезпечення видачі товару за оплаченими позивачем скретч-картками на пально-мастильні матеріали, а також неповернення на вимогу позивача суми передплати стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Сторонами укладений Договір № 16 від 05.12.2023, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату суми 133068,00 грн за пально-мастильні матеріали (платіжне доручення № 551 від 12.12.2023).

Відповідачем зі свого боку, на виконання умов Договору, передано позивачу згідно видаткової накладної № 129 від 05.12.2023 та акта приймання-передачі талонів на відпуск ПММ № 83 від 05.12.2023 скретч-картки/талони на передачу товару: Бензин А-95, Бензин А-92, Дизельне паливо; на загальну суму 133068,00 грн з ПДВ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).

Згідно з п. 9 вказаних Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання,транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами/картками визначений у п.п. 10.3.4 Інструкції, а саме: відпуск нафтопродуктів за платіжними картками здійснюється на підставі вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 N 137, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 543/10823, та інших нормативно-правових актів.

Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.4.2 Інструкції).

З огляду на викладене, талон/картка є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Позивачем талони на отримання бензину та дизельного палива використані на суму 84447,00 грн, вартість залишку невикористаних талонів складає 48621,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо забезпечення відпуску пального позивачу на зазначених у Додатку 2 до Договору АЗС, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, виконав не в повному обсязі.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання підтверджується матеріалами справи.

Доказів виконання зобов`язання з відпуску пального позивачу за пред`явленими ним талонами на суму 48621,00 грн відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Сторонами у п. 13.1 Договору визначено строк його дії до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не спростовував, доказів передачі (відпуску) позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати або повернення позивачу попередньої оплати за частину непоставленого товару суду не надав.

На підставі викладеного, зважаючи на закінчення строку дії Договору та звернення позивача до відповідача з відповідною вимогою щодо повернення коштів, а також те, що після пред`явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії з виконання своїх зобов`язань, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 48 621,00 грн заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, за порушення зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, що складає 3403,47 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

У статті 216 Господарського кодексу України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 8.2 Договору сторони погодили, що за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку Товару, або порушення строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний), Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого Товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Факт порушення відповідачем зобов`язання з поставки (передачі) товару на суму 48621,00 грн підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

На підставі викладеного, перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок штрафу, суд встановив, що розрахунок здійснений позивачем правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

З положень ч. 1, підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду з позовом у даній справі № 908/1362/26 позивач за платіжним документом TS208865 від 03.06.2026 сплатив судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач, із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору, мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до приписів статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (вул. Перемоги, буд. 86, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; код ЄДРПОУ 45095459) на користь Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» Криворізької міської ради (вул. Божка Андрія, буд. 1-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50089; код ЄДРПОУ 20260105; номер рахунку (IBAN): UA638201720344280011000052435 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) суму 48621 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять одну) грн 00 коп. основного боргу та суму 3403 (три тисячі чотириста три) грн 47 коп. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (вул. Перемоги, буд. 86, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; код ЄДРПОУ 45095459) на користь Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» Криворізької міської ради (вул. Божка Андрія, буд. 1-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50089; код ЄДРПОУ 20260105) суму 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 17.08.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва