Ухвала суду № 139017616, 17.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2777/26

За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 18 355,01грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18 355,01грн, з яких: основний борг за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2024 до 25.02.2025 у розмірі 15 485,10грн; плата за абонентське обслуговування за період з 01.04.2024 до 25.02.2025 у розмірі 91,74грн; 3 % річних у розмірі 556,84грн; втрати від інфляції у розмірі 1 543,84грн; пеня у розмірі 677,49грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору №4122/жб від 01 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №904/2777/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

07 липня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява №2 (а.с. 115-116 том 2), якою просить:

- розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, за правилами загального позовного провадження колегіально у складі трьох суддів, об`єднавши справи (№904/4008/22 та №904/2777/26) в одне загальне позовне провадження під головуванням судді Надії Євстигнеєвої.

АТ "КТЦ" проти задоволення клопотання заперечує та зазначає, що ухвалою ГСДО від 29.06.2026 по справі №904/2777/26 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо об`єднання зазначених справ в одне провадження. Окрім того, дані позови заявлено до одного і того ж відповідача, однак підстави виникнення господарського спору та докази подані на обґрунтування позиції відповідача зовсім інші. По справі № 904/4008/22 безпідставно набута теплова енергія за період з 03.10.2013 по 14.04.2021 (бездоговірне споживання), справа №904/2777/26 - стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за типовим індивідуальним договором №4122/жб від 01.11.2021 за період 11.2024 - 02.2025.

13 липня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява №1 (а.с. 134-136 том 2), якою просить зупинити провадження у даній справі до остаточної перемоги над супротивниками у справі №212/8668/26.

Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2026 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 червня 2026 року у цивільній справі №212/8668/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

12 серпня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява №1 про допит свідків та залишення первісного позову без розгляду (а.с. 178-179 том 2). ОСОБА_1 після допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , залишити первісний позов без розгляду з будь-яких причин та за будь-яких обставин.

Частиною другою ст. 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу (ч. 1 ст. 252 ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (ч.3 ст. 252 ГПК України).

Як зазначено вище, ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

З урахуванням наведеного, процесуальні дії могли бути вчинені протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження в справі, тобто до 17.06.2026 (включно).

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи надано право у тому числі на подання заяв та клопотань. Реалізацією цього права є рішення суду з приводу заявлених вимог (клопотань).

За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Отже, заява №2, яка надійшла до суду 07.07.2026 (а.с. 115-166 том 2) та заява №1, яка надійшла до суду 12.08.2026 (а.с. 178-179 том 2), подані після закінчення встановленого законом строку (17.06.2025).

Вказані заяви не містять обґрунтування пропущення такого строку чи заяви про поновлення процесуального строку відповідачу.

Підсумовуючи вищевикладене, заява №2 від 07.07.2026 (вх. 33937/26) та заява №1 від 12.08.2026 (вх. №34625/26) залишаються без розгляду.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За частиною першою ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 227 ГПК України).

Частиною третьою ст. 195 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Тобто, суд не має права зупинити провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи по суті.

Клопотання про зупинення провадження у справі надійшло до суду 13.07.2026, тобто під час розгляду справи по суті, що, з огляду на приписи частини третьої ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює його задоволення.

Залишаючи без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд також враховує таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Окрім того, господарський суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд зазначає, що відповідачем вже заявлялись клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про об`єднання в одне провадження справи №904/4008/22 та справи №904/2777/26, про призначення колегіального розгляду справи №904/2777/26.

Ухвалою суду від 29.06.2026 постановлено клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справи №904/4008/22 та справи №904/2777/26 - відмовити; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення колегіального розгляду справи №904/2777/26 - відмовити.

Стаття 8 Конституції України та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають принцип верховенства права, необхідним елементом якого є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" (CASE OF BRUMГRESCU v. ROMANIA, no. 28342/95, 28 October 1999, para 61, 62) вказав, що принцип правової визначеності як необхідний елемент верховенства права полягає також у тому, що судові рішення, якими остаточно вирішено питання, ніким не повинні ставитися під сумнів.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 набрала законної сили, та станом на дату подання клопотання від 07.07.2026 не була оскаржена, а тому в розумінні Європейського суду з прав людини вказане судове рішення набуло статусу "остаточного" стосовно вирішення питань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про об`єднання в одне провадження справи №904/4008/22 та справи №904/2777/26, про призначення колегіального розгляду справи № 904/2777/26.

Як встановлено, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Совтрансавто-Холдинґ" проти України" (Affaire Sovtransavto Holding c. Ukraine) принцип правової визначеності також вимагає однозначності (послідовності) правозастосування.

Таким чином, надання судом іншої оцінки, ніж та, яку вже надано судом, не буде відповідати вимозі однозначності (послідовності) правозастосування.

Відповідно до частини другої статті 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 118, 195, 227, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без розгляду.

2. Заяву ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справи №904/4008/22 та справи №904/2777/26 - залишити без розгляду.

3. Клопотання ОСОБА_1 про призначення колегіального розгляду справи № 904/2777/26 - залишити без розгляду.

4. Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до розгляду справи №212/8668/26 - залишити без задоволення.

5. Клопотання ОСОБА_1 про допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - залишити без розгляду.

6. Клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 17.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва