Рішення № 139016265, 17.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2497/26

Провадження № 2/621/2173/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Лацько А. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС",

представники позивача Фалінська Л. А., Резуєв Є. В.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

08.07.20026 від представника ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", через підсистему "Електронний суд", до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1653-2244 від 25.01.2025 у загальному розмірі 19 040 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.01.2026 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" було укладено електронний договір про відкриття кредиту № 1653-2344.

На виконання вимог ЗУ "Про електронну комерцію", позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A0160, для підписання кредитного договору №1653-2344 від 25.01.2026, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

За умовами кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7 000 грн 00 коп., строк кредитування - 365 днів, базовий період - 16 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, пільгова % ставка 1,% в день, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка: - 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дня укладення Договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою, - 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настає раніше).

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

У подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 12.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 19 040 грн 40 коп., який складається з: - заборгованість за кредитом 7 000 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами 7 490 грн 00 коп.; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 3 500 грн 00 коп.; - заборгованості по комісії 1 050 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді даного позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.07.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання, копій поданих до суду документів, з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

23.07.2026 представник позивача Мосійчук А. І. подав заяву про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та позовної заяви в новій редакції

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.07.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 21.07.2026

21.07.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача, судовий розгляд відкладено до 17.08.2026.

03.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд задовольнити позов лише в частині вимог, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а в іншій частині позовних вимог, відмовити. На обґрунтування відзиву зазначено, що відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів у розмірі 7 000 грн 00 коп. за кредитним договором №1653-2344 від 25.01.2026. Разом з тим, відповідач вважає безпідставними нарахування відсотків відповідно до положень статті 625 ЦК України. Також, відповідач вважає договірні проценти, що нараховані за період з 25.01.2026 по 11.05.2026 у розмірі 7 490 грн 00 коп. такими, що не відповідають принципам справедливості, добросовісності та розумності у співвідношенні до суми виданого кредиту. Загальний розмір заявлених до стягнення платежів становить 12 040 грн 00 коп., що складає близько 172% від суми фактично отриманого кредиту, у зв`язку з чим відповідач просить перевірити результати застосування умов кредитного договору на відповідність загальним засадам цивільного законодавства та застосування до спірних правовідносин уже сформованих правових висновків Верховного суду (а. с. 79-88).

17.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Резуєв Є. В. разом з позовом надав заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд справи за відсутності представника. На задоволенні позову наполягав, проти винесення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 на судовий розгляд не прибув, причини своєї неявки не повідомляв.

Відповідно до частини 3 статі 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 скористався своїми цивільними процесуальними правами на подачу відзиву на позов щодо суті спору; про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи не заявляв, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи, не подавав суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , не відкладаючи судовий розгляд.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору про відкриття кредитної лінії № 1653-2344 продукту "MiniKasa" від 25.01.2026, правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту "MiniKasa ", таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до договором № 1653-2344 додаток № 2, паспорту споживчого кредиту, довідки про перерахування суми кредиту № 1563-2344 від 25.01.2026, листа генерального директора ТОВ "ФК "Контрактовий Дім" № 467204-1746434738-14052026 про підтвердження успішної оплати, підтверджується, що 25.01.2026 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1563-2344, за умовами якого ОСОБА_1 отримав 7 000 грн 00 коп., на строк кредитування 365 днів (до 24.01.2027), базовий період складає 16 календарних днів. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 4359,22 процентів. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення усієї суми, за наступною стандартною процентною ставкою: 0,918 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дня укладення Договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою, - 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настає раніше). Комісія за видачу кредиту 15,00% від суми виданого кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору 30 444 грн 61 коп. Також, договір та його складові містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника, накладений одноразовим ідентифікатором А 0160. (а. с. 13-43).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1614-3074 від 17.10.2025, станом на 12.05.2026 за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 19 040 грн 00 коп., яка складається з: - заборгованість за кредитом 7 000 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами 7 490 грн 00 коп.; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 3 500 грн 00 коп.; - заборгованості по комісії 1 050 грн 00 коп. (а. с. 44-45).

Зазначений розрахунок містять відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

В свою чергу, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності до статі 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням 25.01.2026 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 договору № 1653-2344 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з Договору № 1653-2344 від 25.01.2026, сума кредиту склала - 7 000 грн 00 коп.; строк кредитування 365 днів; базовий період 16 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000 грн 00 коп., оскільки умовами договору підтверджено надання відповідачу кредитних коштів, а відповідачем не заперечується сума вказаної заборгованості. Крім того, обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 7 490 грн 00 коп. які нараховані в межах строку кредитування та відповідно до умов кредитного договору, які були погоджені сторонами.

Щодо правомірності нарахування комісії за договором, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4.11 розділу 4Договору № 1653-2344 від 25.01.2026, встановлено, що комісія за надання кредиту складає 15,00 відсотків від суми виданого кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема, за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1 050 грн 00 коп., яка складає 15.00 відсотків від суми виданого кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, сплата комісії передбачена умовами кредитного договору. Підстав для відмови у її стягненні суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованість за кредитом у розмір 7 000 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7 490 грн 00 коп.; заборгованості по комісії у розмірі 1 050 грн 00 коп., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 3 500 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 зробив правовий висновок, відповідно до якого у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Також суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункти 17, 18), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), відповідно до яких якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять одно предметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України; спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Оскільки проценти річні згідно статті 625 Цивільного кодексу України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що вимагається до стягнення 3 500 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, щодо якої позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в частині стягнення вказаної суми.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 1653-2344 від 25.01.2026 в розмірі 15 540 грн 00 коп., з яких: 7 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним боргом; 7 490 грн 00 коп. сума заборгованості по відсотках; 1 050 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії.

Згідно зі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі, пропорційному до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1653-2344 від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 15 540 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн 00 коп., з яких 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; заборгованість за нарахованими процентами - 7 490 (сім тисяч чотириста дев`яносто) грн 00 коп.; заборгованість по комісії - 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 2 173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн 05 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне рішення складене та підписане 17.08.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: