Постанова № 139015970, 13.08.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 384/499/25

Провадження № 3/386/228/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2026 року

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Голованівськ справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

20.07.2026 року з Вільшанського районного суду Кіровоградської області до Голованівськорго районного суду Кіроавогнрадської області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514318 від 16.11.2025, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 15.11.2025 року о 23.35 годині в селищі Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області по вул.Толстого,9, керував транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ E 220 CDI , н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер у встановленому законом порядку та від проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 23.07.2026. про виклик його до суду на 13.08.2026, для розгляду справи. Будь яких заперечень ОСОБА_2 до суду не подав. Такі дії мають очевидні ознаки штучного створення підстав для закінчення передбаченого ст.38 КпАП України строку накладення адміністративного стягнення і намагання уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі,добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом, а також не забезпечення свого представника розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 вказав своє місце проживання, яке було зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 було вручена судова повістка про виклик його до суду про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що підтверджується його підписам у поштовому повідомленні, який міститься в матеріалах справи, знав про існування справи у Голованівському районному суді Кіровоградської області, однак, не забезпечив своєї участі, або участі свого представника у ній, проігнорував виклик до суду, що сприймається, як намагання затягування процесу з метою уникнення відповідальності за вчинене, враховуючи відповідність складеного протоколу вимогам ст.256 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514318 від 16.11.2025 року, відеозаписом, здійсненим за допомогою нагрудної камери поліцейського,

З переглянутого диску відеозапису, зафіксованому на бодікамеру поліцейського чітко видно, що після зупинення автомобіля MERSEDES-BENZ E 220 CDI , н/з НОМЕР_2 із-за керма вказаного автомобіля вийшов ОСОБА_1 , а не інша особа.

В подальшому при спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 говорив поліцейським, що не він був за кермом вказаного автомобіля, якого зупинили працівники поліції, а інша особа, яка на його думку керувала вказаним автомобілем, однак не назвав дану особу.

На неодноразову законну вимогу поліцейських прийти медичне освідування на предмет вживання алкогольних напоїв за допомогою алкотестера Драгер, або пройти його в медичній установу для визначення можливого вживання ним алкогольних напоїв відмовлявся. Умисно уникав спілкування з працівниками поліції з даного приводу.

Вказував працівникам поліції, що бажає викликати свого адвоката, для зясування всіх обставин у справі, які не заперечували проти цього, однак активних дій з цього приводу свідомо не здійснював та в подальшому не вчинив.

Також при спілкуванні з працівниками поліції вказував, що ніяких пояснень він їм надавати ні в усному ні в письмовому вигляді не буде по даному факту. Не заперечував, щоб поліцейські складали відносного нього адміністративний протокол по ч.1 ст.130 КУпАП.

В подальшому ОСОБА_3 став умисно уникати спілкування з працівниками поліції залишаючи місце події де був зупинений автомобіль MERSEDES-BENZ E 220 CDI з якого він вийшов із-за керма.

На вимогу працівників поліції припинити свої активні дії з даного приводу щодо залишення місця та зясування всіх обставин по справі події не реагував та демонстративно залишив його.

Таким чином зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його поведінку під час спілкування з працівниками поліції, а також відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також закладах охорони здоров`я.

Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення у видіштрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису судом не встановлено жодних порушень дій працівників поліції.

Досліджені письмові та цифрові докази у справі, які надійшли на розгляд до суду узгоджуються між собою, є належними та допустимими, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені докази, або вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у матеріалах справи відсутні, та не надані під час розгляду справи.

За даних обставин суд дійшов до переконливого висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху,та вбачає в діях ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які є доведеними та підтвердженими у передбачений законом спосіб.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керування джерелом підвищеної небезпеки, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

А тому, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 245, 246, 248, 249, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення по ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави на рахунок: UA658999980313000149000011001, отримувач коштів ГУК у Кіровоградській області/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, банк отримувача (ГУ ДКСУ) Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач ГУК у м. Києві /м.Київ / 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу ОСОБА_1 , справа №384/499/25.

Роз`яснити порушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв`язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю. О. Гут