Ухвала суду № 139014907, 14.08.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/479/22

2-п/171/4/26

У Х В А Л А

14 серпня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кодрян Л.І.

за участю секретаря Ровної Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Апостолове, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Павленко В. В., подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року, в якій просить його скасувати, посилаючись на ті обставини, що заочне рішення суду ухвалено у його відсутності, про відкриття провадження в даній справі, про дату та час розгляду справи йому відомо не було. Про ухвалене судом рішення він дізнався лише 09.05.2023 року, ознайомившись з ним у мобільному застосунку «Дія».

У заяві зазначає, що провадження в даній справі було відкрито ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2022, про що йому не було відомо. Вказує, що з 04 березня 2022 року він захищає територіальну цілісність та недоторканість України, оскільки був мобілізований до Збройних Сил України, що підтверджує доданою ним довідкою від 08.07.2022, № 1233. У зв`язку з примусовим виконанням вказаного рішення з його грошового забезпечення здійснюються відрахування.

Зазначає, що ухвалення заочного рішення відбулося без належного повідомлення відповідача, судові повідомлення він не отримував у зв`язку з несенням ним військової служби. Звертає увагу, що останнє засідання в даній справі відбулося без його належного повідомлення.

Посилається на те, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивач не надав доказів, які би підтверджували, що між сторонами в даній справі укладено договір оренди майна з правом викупу відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що твердження позивача про прийняття відповідачем всіх умов договору є безпідставними з огляду на вимоги ЦК України, положення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів».

Вказує, що жодних правочинів він з позивачем не укладав та не отримував від нього товарів чи послуг, а додані до матеріалів справи документи, на підтвердження укладення договору, викликають сумніви у їх достовірності та їх не можна вважати належними та допустимими. Копії документів, які є в матеріалах справи не засвідчені належним чином.

Вважає, що матеріали справи не містять доказів щодо наявності у Мартиненка В.В. повноважень представляти інтереси позивача в якості адвоката.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що відповідно до вимог ст. 287 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутності.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву; 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. (частина четверта статті 287 ЦПК України).

ЄСПЛ висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заочним рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 38962, 50 грн за договором № 1144210626004 оренди майна з правом викупу від 26.06.2021, вирішено питання про стягнення судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що судові повідомлення та виклики надсилалися судом відповідачу відповідно до вимог ст.128 ЦПК України за зареєстрованим його місцем проживання.

Так, із відповіді відділу державної реєстрації виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 04.05.2022, яку отримано судом в порядку передбаченому ст. 187 ЦПК України, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Із повідомлень про вручення поштової кореспонденції вбачається, що рекомендовані повідомлення було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 06.10.2022 року відповідач повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України (у редакції, яка діяла на дату розгляду справи) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Суд встановив, що відповідачу надсилалися судові повістки про виклик в судове засідання на адресу зареєстрованого його місця проживання.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на поважність причин неявки в судові засідання, обґрунтовуючи їх несенням військової служби, з наданням відповідних доказів про це, що судом береться до уваги.

Разом з цим, слід зазначити, що нормою частини 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинні бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Отже, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Також, відповідачем до вказаної заяви не додано жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду.

Доданий до заяви про перегляд заочного рішення розрахунок суми боргу, підписаний представником відповідача, не може вважатися належним та допустимим доказом відповідно до положень ст.ст. 76-78 ЦПК України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284-287 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. І. Кодрян