Постанова № 139014676, 12.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3668/26

3/703/1344/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левчук О.О.,

при секретарі судового засідання Мельник Д.В.,

прокурора Сільченко Н.М.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді командира відділення - водія 12 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежного рятувального загону ГУ ДСНС у Черкаській області,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира відділення - водія 12 державної пожежно-рятувальної частина 2 державного пожежного рятувального загону ГУ ДСНС у Черкаській області (далі 12 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Черкаській області) та відповідно до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, після звільнення, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 3 ст. 172 - 6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину визнав та просив його суворо не карати.

Прокурор просила притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проходять службу на контрактній основі відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.

Трудові відносини працівників регулюються відповідно до вимог чинного законодавства України.

У розумінні до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. З суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Наказом ГУ ДСНС у Черкаській області № 247 від 23.05.2025 ОСОБА_1 призначено на посаду командира відділення-водія 12 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Черкаській області. У подальшому, наказом ГУ ДСНС у Черкаській області № 436 від 11.09.2025 ОСОБА_1 з 19.09.2025 звільнено зі служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Під час проходження служби ОСОБА_1 в системі службової підготовки попереджено про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, у розумінні підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.

Абзацом другим ч. 2 ст. 45 Закону передбачено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані до 1 квітня наступного року, після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Відповідно до Закону, декларація суб`єкта декларування, який припинив відповідну діяльність (декларація після звільнення) - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 години 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби), та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

Отже беручи до уваги те, що ОСОБА_1 звільнено зі служби 19.09.2025, а тому граничний термін подачі щорічної декларації за 2025 рік після звільнення є 31.03.2026.

Разом з тим до Черкаського управління ДВБ НП з НАЗК надійшов лист від 13.05.2026 щодо встановлення факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 ..

За результатами даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 24.04.2026 в порушення вимог абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік після припинення діяльності, після звільнення.

Відповідно до повідомлення Національного агентства від 02.03.2017 щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування співпадає з фактичною датою подання суб`єктами декларування документів до цього реєстру.

Умисел на вчинення правопорушення

Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об`єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 3 ст. 172-6 КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.

Таким чином, можна стверджувати, про те, що умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи ознайомленим із вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавав електронні декларації, не виконав вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушив. Він усвідомлював обов`язок подати електронну декларацію і те, що, маючи для цього можливості, її не подав.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира відділення-водія 12 державна пожежно-рятувальна частина 2 державного пожежного рятувального загону ГУ ДСНС у Черкаській області (далі 12 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Черкаській області) та відповідно до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подавши щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік після звільнення, оскільки граничний строк подання відповідної щорічної декларації спливав о 00 годині 00 хвилин 31.03.2026, тоді як декларацію фактично подано 24.04.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 3 ст. 172-6 КУпАП

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-6 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 28 від 22.05.2026; роздруківкою щорічної декларації ОСОБА_1 після звільнення за 2025 рік дата подання 24.04.2026; копією листа НАЗК № 47-05/33029-26 від 13.06.2026 з додатками; копією послужного списку ОСОБА_1 ; витягом з наказу ГУ ДСНС у Черкаській області № 436 від 11.09.2025 згідно якого ОСОБА_1 з 19.09.2025 звільнено зі служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій; копією постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2026 у справі №703/1998/26 (3/703/879/26); копією пам`ятки при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницьгого складу, посадових та службових осіб державного органу, державних службовців ДСНС України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із ч. 3ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови не своєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3ст. 172-6 КУпАП, а тому останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника, вважаю, що для його перевиховання, стимулювання поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є стягнення у виді штрафу.

Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», ст.9, 33, 34, 35, 40-1, 173-2, 252, 268, 280, 283, 284 , ч. 3ст. 172-6 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О.О. Левчук