Рішення № 139014350, 14.08.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1715/26

Провадження № 2/559/1573/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Макеєва С.В.

секретаря судового засідання Франчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Вишковська Валентина Іванівна до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вишковська Валентина Іванівна звернулась до суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина, позивач звернулася до приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Хомич О.С. з заявою про прийняття спадщини за законом, було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 №166/2025. Однак, нотаріус повідомила, що не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, оскільки для оформлення спадкових прав на майно померлого необхідно зняти арешт, накладений на все нерухоме майно померлого. Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на усе майно спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВДВС Дніпровського району міста Києва 04.11.2015 року було накладено арешт, видати свідоцтво про право на спадщину не є можливим. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту згідно п. 20 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого 22.02.2012 року №296/5. Тому, позивачка змушена звернутись із даною позовною заявою до суду задля реалізації свого права на отримання спадщини.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позов не надав.

Від сторін до суду не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або уразі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 НОМЕР_2 , батьком зазначений ОСОБА_2 (а.с. 10).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 зазначений власником земельних ділянок: площею 0, 3384 га, площею 1, 7458 га, що розташовані на території Привільненської сільської ради (а.с. 14, 15).

Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на усе майно ОСОБА_2 ВДВС Дніпровського району міста Києва 04.11.2015 року було накладено арешт (а.с. 16).

У листі від 11.03.2026 року Дніпровський відділ ДВС у м. Києві повідомляє, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №49354621 з примусового виконання виконавчого напису від 13.10.2015 року Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 26 864,73 грн. Повідомляють, що задовольнити заяву та скасувати арешт не виявляється за можливе, у зв`язку з тим, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту із майна покійного, а також у відділі на виконанні не перебувають виконавчі провадження за якими ОСОБА_2 є боржником (а.с. 17-18).

Згідно довідки приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Хомич О.М. №125/01-16 від 16.04.2026, після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу №166/2025. Спадкоємцем після його смерті є дочка ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини. Так як згідно інформації з ДРРПНМ на усе майно спадкодавця накладено арешт, видати свідоцтво про право на спадщину не є можливим (а.с. 12, 13).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) прийшла до висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд приходить до висновку, що наявність арешту на спадкове майно перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 . З часу повернення виконавчого документу стягувачеві минуло 11 років. Стягувач не був позбавлений можливості звернутися з виконавчим листом повторно, у встановлені строки про пред`явлення виконавчого листа до виконання, які давно минули. Відділом ДВС повідомлено, що виконавчі провадження, за якими ОСОБА_2 є боржником, на виконанні у відділі не перебувають. Однак, Дніпровський відділ ДВС у м. Києві не має підстав для зняття даного арешту без рішення суду. Виконавче провадження, яке було відкрито у 2015 році станом на сьогодні завершено. Таким чином, накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину, тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Також суд бере до уваги, що скасування заборони на майно не порушує прав інших осіб, не суперечить вимогам діючого законодавства, а також те, що іншого способу зняти заборону у позивача, крім судового немає, суд приходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Вишковська Валентина Іванівна до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти (припинити) обтяження у формі арешту нерухомого майна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 : реєстраційний номер 14025152 від 05.04.2016 року, зареєстровано державним реєстратором Коломієць Інна Миколаївна, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на підставі постанови №49354621 виданої 04.11.2015 року відділом державної виконавчої служби Дніпровського р-ну м. Києва, вид обтяження - арешт нерухомого майна, предмет обтяження - все нерухоме майно та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження (спеціальний розділ) №14025152.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Вишковська Валентина Іванівна, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: вул. Г. Тороповського, буд. 39, м. Київ, код ЄДРПОУ 35011660.

Суддя: С.В. Макеєв