Рішення № 139013899, 21.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1307/26

Провадження № 2/373/1316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

представника позивача-адвоката Кравченко І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача-адвокат Кравченко І.О. звернулася до суду із позовом, у якому просила визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання судовим рішенням у справі законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка 02.10.2013 склала заповіт на користь позивача ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 ніхто зі спадкоємців за законом не подавав заяв про прийняття спадщини та залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3223386800:03:007:0004 для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 6,100 га на території Соснівської (нині - Студениківської) сільської ради Переяслав-Хмельницького (нині - Бориспільського) району Київської області; земельної ділянки з кадастровим номером 3223386800:03:007:0018 для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 0,4055 га на території Соснівської (нині - Студениківської) сільської ради Переяслав-Хмельницького (нині - Бориспільського) району Київської області.

Позивач ОСОБА_1 не був повідомлений ОСОБА_3 про складання заповіту на його користь. Оскільки ніхто зі спадкоємців ОСОБА_3 за законом не подавав заяви про прийняття спадщини, а тому ані нотаріусом, ані органом місцевого самоврядування не було проведено дій щодо розшуку спадкоємців після її смерті шляхом здійснення виклику спадкоємців через публічні оголошення. Про заповіт позивач дізнався 18.11.2024 після спливу шестимісячного строку після відкриття спадщини.

Враховуючи вказані обставини в їх сукупності, позивач ОСОБА_1 не подавав заву про прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту на його користь та про своє право на спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 14.04.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.04.2026.

Підготовче засідання відкладено з 30.04.2026 на 20.05.2026, з 20.05.2026 на 01.07.2026 у зв`язку з викликом третьої особи ОСОБА_2 .

У підготовчому засіданні 01.07.2026 завершено підготовчі дії та призначено розгляд справо по суті на 21.07.2026.

Представник позивача-адвокат Кравченко І.О. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.

Відповідач Студениківська сільська рада про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання не направила свого представника, від якого 15.04.2026 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Третя особа ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані в справі докази, встановив таке.

Судом установлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12.12.2024, видане повторно Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 62 (а/с 24).

Після смерті ОСОБА_3 спадкове майно складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3223386800:03:007:0004 для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 6,1000 га на території Соснівської (нині - Студениківської) сільської ради Переяслав-Хмельницького (нині - Бориспільського) району Київської області, що належала їй на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 093784 від 12.08.2008 (копія, а/с 30-31); земельної ділянки з кадастровим номером 3223386800:03:007:0018 для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 0,4056 га на території Соснівської (нині - Студениківської) сільської ради Переяслав-Хмельницького (нині - Бориспільського) району Київської області, що належала їй на підставі та серії ЯЕ № 100284 від 12.08.2008 (копія, а/с 32-33). Дані акти були отримані на адвокатський запит від 16.12.2024, що вбачається з відповіді ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (копія, а/с 29).

Означені земельні ділянки були заповідані ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 на підставі заповіту, складеного 02.10.2013 під № 65, посвідченого секретарем Соснівської сільської ради Синявською В.В. (копія, а/с 28).

У позові вказано, що позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 родичами та знайомими не були, дізнався про смерть ОСОБА_3 від її онуки, з батьком якої перебував у товариських відносинах.

18.11.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського старостинського округу Студениківської сільської ради з приводу наявності заповіту ОСОБА_3 , дізнавшись про заповіт та право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , що вбачається зі змісту відповіді старости с. Соснова Зуб І.В. від 25.11.2024 № 169 (копія, а/с 27).

02.01.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , якому фактично було відмовлено в прийнятті даної заяви у зв`язку з пропуском шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, що вбачається зі змісту відповіді приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Воробей О.М. від 02.01.2025 № 01-01-16 (копія, а/с 34).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 02.01.2025 № 796626011 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, оскільки інформація у даному реєстрі відсутня (копія, а/с 35).

Студениківська сільська рада, на території якої знаходяться належні померлій ОСОБА_3 земельні ділянки, не зверталась до суду з приводу визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_3 (копія відповіді сільської ради на адвокатський запит від 16.12.2024 № 1284, а/с 36).

У позові вказано, що онука померлої ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 отримувала свідоцтво про смерть та поховала ОСОБА_3 . Родинні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 25.10.1999, виданим повторно (донька ОСОБА_3 , матір ОСОБА_2 ), свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 18.06.1971 (після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 »), свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 від 07.06.2024; свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_5 від 20.01.1972, яка уклала та розірвала шлюб із ОСОБА_9 відповідно до свідоцтв про укладення та розірвання шлюбу від 17.01.1991 та від 11.04.2000, уклала шлюб зі ОСОБА_10 та обрала прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу відповідно до свідоцтва про шлюб від 27.04.2013 (копії, а/с 37-43).

Означені докази суд уважає допустимими та неналежними в контексті доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У силу вимог частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною першою статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У своїй постанові від 27 вересня 2024 року по справі № 692/142/24 Верховний Суд звернув увагу, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Згідно з відомостями зі Спадкового реєстру станом на 02.01.2025, які запитував приватний нотаріус Воробей О.М., спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом від 02.10.2013 спадщину не прийняв, оскільки не подавав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк (до шести місяців з часу відкриття спадщини). Як установлено судом, він не є родичем ОСОБА_3 . Кінцевий термін звернення із заявою про прийняття спадщини, визначений статтею 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 сплив 20.07.2021.

Суд констатує, що позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини лише в січні 2025 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 покликався на необізнаність про наявність заповіту ОСОБА_3 , нездійснення виклику спадкоємців нотаріусом або органом місцевого самоврядування.

Суд уважає, що зазначені причини не є поважними з огляду на те, що доказів щодо поважності причин, що перешкоджали би вчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини, позивачем не було надано та матеріали справи таких не містять. Так, позивачем не наведено та не обґрунтовано поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, що були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення такої дії.

Дослідивши та оцінивши докази в своїй сукупності та взаємозв`язку, суд уважає, що викладені в позові обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини не підтверджується належними та достовірними доказами.

Із представлених доказів вбачається те, що позивач ОСОБА_1 мав знати про складання ОСОБА_3 заповіту на його користь, проте довідався про її смерть з пропуском строку для прийняття спадщини, що і послугувало причиною звернення його представника до органу місцевого самоврядування та нотаріуса. Факт звернення представника позивача до органу місцевого самоврядування та нотаріуса, повідомлення останнього про відмову в прийнятті заяви про прийняття спадщини, на думку суду, не свідчать про незнання позивачем про наявність заповіту на його користь.

Таким чином, твердження позивача щодо необізнаності про наявність заповіту не підтверджується наявними в справі доказами, а тому суд не знаходить підстав для визнання поважними причин, що були б пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

З огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, який пропустив визначений законом строк без поважних причин, є пропорційними і необхідним наслідком.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не підлягає задоволенню за його недоведеністю.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач - Студениківська сільська рада, місцезнаходження за адресою: 08421, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Студеники, вул. Переяславська, 19; код ЄДРПОУ 04358916;

третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ