Постанова № 13901374, 15.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011                                                                                           № 09/1923

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           Буравльов С.І.

          Вербицька О.В.

при секретарі:           Гордієнко Л.М.

За участю представників:

позивача: Павлов О.А. (дов. від 14.02.2011 року № 13);

відповідача 1: не з’явився;

відповідача 2: Табаченко А.В. (дов. від 04.11.2010 року, № 362\01-11);

відповідача 3: не з’явився;

третьої особи 1: не з’явився;

третьої особи 2: Самойленко М.О. (дов. від 14.02.2011 року, № 1\35);

третьої особи 3: Синицька В.О. (дов. від 14.01.2011 року, № 69);

третьої особи 4: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонд державного майна України

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2010

у справі № 09/1923 (Курченко Н.М. .....)

за позовом                               Шполянський технічний коледж Товариства сприяння оборони України

до                                                   Шполянська міська рада

                                                  Публічне акціонерне товариство "Шполянський молокозавод"

                                                  Виконавчий комітет Шполянської міської ради

третя особа позивача           Товариство сприяння обороні України           Обласна організація Товариства сприянння обороні України           Фонд державного майна України

третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації"

про                                                   визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.11.2010 року у справі № 09\1923 за позовом Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні Україні (далі – позивач, ШпоТеК) до Шполянської міської ради (далі – відповідач 1) Публічного акціонерного товариства “Шполянський молокозавод” ( далі – відповідач 2, ПАТ “Шполянський молокозавод”), Виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області (далі – відповідач 3), треті особи - Товариство сприяння обороні України (далі – третя особа 1, ТСО), Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України (далі – третя особа 2, Черкаська обласна організація ТСО України), Фонд державного майна України (далі - третя особа 3, ФДМ України), Комунальне підприємство “Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” (далі – третя особа 4, КП “ЧООБТІ”) про визнання права власності на нерухоме майно - позовні вимоги задоволено частково.

Визнано право оперативного управління Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні України на учбовий корпус майстерень, що знаходяться за адресою: вул. Комсомольська 34 у м. Шпола Черкаської області, згідно інвентаризаційної справи № 722 Шполянського відділку комунального підприємства “Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” позначене літ. “А” – учбовий корпус майстерень, літ “а” - прибудова. В решті позовних вимог відмовленою.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ “Шполянський молокозавод” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач 2 зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права. Так, судом першої інстанції під час винесення рішення не було доведено обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими та невірно застосовано вимоги ст.ст. 386, 392 ЦК України.

В свою чергу, не погоджуючись з рішенням суду, ФДМ України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог третя особа 3 зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права. Так, суд першої інстанції, в порушення вимог п. 2 ст. 83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010 року апеляційні скарги відповідача 2 та третьої особи 3 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 15.02.2011 року.

03.01.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу ФДМ України, де ШпоТеК просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

10.01.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи 4 надійшов відзив на апеляційну скаргу де КП “ЧООБТІ” вказує, що при розгляді справи покладається на розсуд суду та просить слухати справу у відсутності свого представника.

14.02.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи 2 надійшло заперечення на апеляційну скаргу ФДМ України, де Черкаська обласна організація ТСО України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

14.02.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу де Виконавчий комітет Шполянської міської ради Черкаської області вказує, що при розгляді справи покладається на розсуд суду та просить слухати справу без участі свого представника.

15.02.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники позивача та відповідача 2 та треті особи 2 та 3. Представники відповідача 1, відповідача 3 та треті особи 1 та 4 в судове засідання не з’явились, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідач 3 та третя особа 4 надали до суду письмові клопотання щодо слухання справи без участі своїх представників. З урахуванням викладеного, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі вищевказаних представників.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2, третьої особи 2 та третьої особи 3, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ШпоТеК, заснований на колективній формі власності і підпорядкований Черкаській обласній організації Товариства сприяння обороні України. Статут Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні Україні (коледж) прийнятий загальними зборами трудового колективу 10.04.2002 року, затверджений постановою бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України від 30.05.2002 року та заступником державного секретаря Міністерства освіти і науки України 05.09.2002 року; зареєстровано в Черкаській обласній організації ТСО України від 11 вересня 2002 року №201 та Шполянською райдержадміністрацією 17 вересня 2002 року.

Згідно п.1.1 Статуту, коледж є вищим навчальним закладом, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр; створений у відповідності зі Статутом ТСО України та змінами до нього від 18.04.2002 року рішенням Бюро Центрального комітету ТСО України від 30.05.2002 року на базі Шполянської автомобільної школи. ШпоТеК є правонаступником Шполянської автомобільної школи, яка була створена у 1961 році постановою Центрального комітету ДТСААФ УРСР (п.1.3 Статуту).

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 Статуту позивача Центральний комітет ТСО України делегував права власника Коледжу Черкаській обласній організації ТСО України. Повноваження Черкаської обласної організації ТСО України, уповноваженого Власника коледжу щодо управління ШпоТеК визначаються в межах законів України Статутом ТСО України та цим Статутом.

Згідно п.3.2 Статуту, коледж є юридичною особою, має відокремлене майно, яке належить йому на правах оперативного управління.

Пунктом 4.1 Статуту встановлено, що для виконання статутних завдань, соціально-побутових потреб і утримання штатних працівників Власником передано коледжу в оперативне управління будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, житло та інші цінності.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство сприяння обороні України, відповідно до його Статуту, затвердженого VII з'їздом ТСО України 26.09.1991 року, зареєстрований Міністерством юстиції України 10.10.1991 року (із подальшими змінами і доповненнями), є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об’єднанням громадян і є правонаступником ДТСААФ УРСР.

Відповідно до п.4.1 Статуту ТСО України (Товариство), воно будується за виробничо-територіальним принципом. Організаційну основу Товариства складають первинні організації. Вони об’єднуються по території в районні, міжрайонні, міські та об’єднані райміські організації, які входять до складу обласних організацій, у тому числі Черкаської, які є для них вищестоящими і складають Товариство сприяння обороні України.

Згідно п.5.23 Статуту ТСО України бюро Центрального комітету ТСО України приймає рішення, у тому числі, про створення (ліквідацію, реорганізацію) вищих і професійно-технічних навчальних закладів.

У пунктах 7.2, 7.3 Статуту ТСО України визначено, що власністю Товариства є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об’єднання, майстерні, та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання, необхідне для виконання статутних завдань Товариства. Товариство має право на майно і засоби, придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності створених ним госпрозрахункових установ, організацій і підприємств. Організації Товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх веденні. Право на об’єкти цієї власності належить Товариству.

Статут Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України затверджений рішенням Бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України (протокол № 6 від 30.03.1993 р.), зареєстрований обласним управлінням юстиції 30.09.1994 року (із подальшими змінами і доповненнями).

Відповідно до розділу І Статуту Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України є обласним громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об’єднанням громадян і складовою частиною ТСО України. Діяльність Черкаської обласної організації ТСО України поширюється на територію Черкаської області. Черкаська обласна організація ТСО України є правонаступником Черкаської обласної організації ДТСААФ УРСР.

З розділу IV Статуту Черкаської обласної організації ТСО України вбачається, що до складу організації входить, у тому числі, Шполянський технічний коледж ТСО України.

Відповідно до розділу VI вищеназваного Статуту Черкаська обласна організація ТСО України має у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення Статутної діяльності. Будинки і споруди, житлові будинки, гуртожитки, технічні та транспортні засоби, підприємства, виробничі об’єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно і обладнання, необхідне для виконання Статутних завдань Товариства є колективною власністю ТСО України. Обласна і підпорядковані їй організації ТСО України мають право користування майном і засобами, що придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності, створених ними госпрозрахункових установ, підприємств, організацій. Дане майно є власністю ТСО України. Право на майно і об’єкти колективної власності належать цілком Товариству сприяння обороні України, воно визначає порядок володіння, використання і розпорядження власністю відповідними Положеннями.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2002 року головою Черкаської обласної організації ТСО України прийнято наказ №124 про створення на базі Шполянської автомобільної школи ТСО України Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні України та призначення ОСОБА_2 виконуючим обов’язки Шполянського технічного коледжу ТСО України з 20.09.2002 року.

В свою чергу, 11 травня 1962 року виконком Шполянської міської Ради депутатів трудящих Шполянського району Черкаської області, розглянувши відношення Шполянської автомотошколи про надання дозволу на будівництво гаража і майстерень по вул. Комсомольській, вирішив дозволити проводити будівництво згідно плану міськкомунгоспу (протокол № 9 від 11.05.1962 –архівний витяг № 124-р/05-08 від 22.04.2009 року).

25 квітня 1973 року виконком Шполянської міської Ради депутатів трудящих, розглянувши акт районної комісії від 21 квітня по вибору земельної ділянки для будівництва школи технічного навчання та автодрому Шполянського автомотоклубу, ухвалив виділити автомотоклубу для будівництва школи технічного навчання та автодрому земельну ділянку площею 5.8 га в кварталі між вулицями Лебединська, Чайковського, Піонерська та Крупська за рахунок земель вільного міського фонду площею 5,2 га та земель присадибного міського фонду 0,6 га (протокол №9 від 25.04.1973 –архівний витяг №63-р/05-08 від 06.02.2007 року).

Відповідно до постанови Президії Центрального комітету ДТСААФ СРСР від 14.05.1974 (протокол №3) та наказу голови Черкаського обласного комітету ДТСААФ від 12.12.1974 року №308 Шполянський автомотоклуб ДТСААФ перейменований у Шполянську автомобільну школу ДТСААФ .

22 травня 1990 року виконавчий комітет Шполянської районної ради народних депутатів прийняв рішення №115, яким, у зв’язку із тим, що Шполянська автошкола ДТСААФ перейшла в нове приміщення, дозволив Шполянській автошколі ДТСААФ продати старі приміщення, які не використовуються, Шполянському молокозаводу.

В свою чергу, наказом № 49 від 07.06.1990 року (архівна копія №581-р/05-08 від 11.12.2008 року) Виконком Шполянської районної Ради народних депутатів зобов’язав директора Шполянського молочного заводу прийняти комісійно по акту, передані автошколою ДТСААФ основні фонди. У зв’язку із виробничою необхідністю дозволив Шполянському молокозаводу передачу частини будівель і споруд Черкаському спецАТП на умовах оренди у встановленому порядку.

Крім того, наказом № 91а від 12.10.1990 року (архівна копія №581-р/05-08 від 11.12.2008 року) Черкаське виробниче об’єднання молочної промисловості наказано директору Шполянського молочного заводу передати, а директора Черкаського САТП 2302 прийняти, з балансу на баланс території, будівлі і споруди на загальну суму 178939 крб. Залишити за Шполянським заводом третю частину території, будівлю школи і чотири бокси №№15,16,17,18 будівлі гаражу на загальну суму 41177 крб.

В процесі приватизації Шполянського молокозаводу було створено відкрите акціонерне товариство “Шполянський молокозавод”, яке є правонаступником Шполянського молокозаводу. У вересні 2010 року ВАТ “Шполянський молокозавод” перейменовано на публічне акціонерне товариство “Шполянський молокозавод”.

Використання Шполянською автомобільною школою ДТСААФ (правонаступником якої є позивач), приміщення по вул. Комсомольській, № 34 у м. Шпола для виконання статутних завдань підтверджується, зокрема, наданими позивачем документами: паспортами спортивно-технічного клубу ДТСААФ; листуванням з Черкаським обласним комітетом ДТСААФ, з органами державтоінспекції, з позавідомчою охороною; протоколами засідань; документами, що підтверджують ведення господарської діяльності; звітом про кількість нещасних випадків; витягами з книги матеріального обліку основних засобів, що знаходяться на балансі коледжу. Документи містять відбитки печаток і штампів Шполянської автошколи за адресою: м. Шпола, вул. Комсомольська, 34; типографські бланки Шполянської автомобільної школи виготовлені Шполянською районною типографією у 1991 році .

Як вбачається з матеріалів справи, Шполянським відділком КП “ЧОБОТІ” проведено технічну інвентаризацію учбового комплексу майстерень літ. «А»з прибудовою літ. «а», що знаходиться по вул. Комсомольській, 34 у м. Шпола .

05 квітня 2009 року позивач звернувся до виконавчого комітету Шполянської міської ради із заявою про видачу свідоцтва на право власності на адміністративне приміщення старої будівлі автошколи по вул. Комсомольській, 34.

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 27.05.2009 року №167 розглянуто звернення адміністрації Шполянського технічного коледжу щодо видачі свідоцтва про право власності на адміністративне приміщення по вул. Комсомольській, 34, та відкладено для довивчення розгляд питання щодо видачі свідоцтва про право власності, з посиланням на те, що у відповіді Шполянського відділку КП “чОБОТІ” стверджується, що на адмінприміщення по вул. Комсомольській, 34 право власності не зареєстровано, земельна ділянка за даними відділу Держкомзему у Шполянському районі відноситься до земель запасу міської ради, заявником не надано жодного документа, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна .

Також, 16 червня 2009 року до Шполянської міської ради звернулось ВАТ “Шполянський молокозавод” із заявою про видачу свідоцтва на право власності на об’єкт нерухомого майна – не житлове приміщення, що розташоване по вул. Комсомольській, 34 у м. Шпола .

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 25.06.2009 року №215 розглянута заява ВАТ “Шполянський молокозавод”та відкладено для довивчення розгляд питання щодо видачі адміністрації ВАТ “Шполянський молокозавод” свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомості по вул. Комсомольській, 34, з посиланням на те, що у відповіді Шполянського відділку КП “ЧОБОТІ” стверджується, що на адмінприміщення по вул. Комсомольській, 34 право власності не зареєстровано, земельна ділянка за даними відділу Держкомзему у Шполянському районі відноситься до земель запасу міської ради, заявником не надано жодного документа, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2009 року позивач повторно звернувся до виконавчого комітету Шполянської міської ради з проханням розглянути питання щодо видачі свідоцтва на право власності на адміністративне приміщення старої будівлі автошколи по вул. Комсомольській, 34.

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 08.07.2009 року № 250 повторно розглянуто звернення адміністрації Шполянського технічного коледжу щодо видачі свідоцтва про право власності на адміністративне приміщення по вул. Комсомольській, 34, та відмовлено у визнанні за коледжем права власності, з посиланням на те, що додаткових документів з підтвердженням права власності на нерухоме майно адміністрацією технічного коледжу не надано, у відповіді Шполянського відділку КП “ЧОБОТІ” стверджується, що на адмінприміщення по вул. Комсомольській, 34 право власності не зареєстровано, земельна ділянка за даними відділу Держкомзему у Шполянському районі відноситься до земель запасу міської ради, право власності на приміщення заявлено у зверненні адміністрації ВАТ “Шполянський молокозавод”.

В свою чергу, рішенням господарського суду Черкаської області від 05 травня 2010 року у справі № 03/701 задоволено позов Товариства сприяння обороні України в особі Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України до ВАТ “Шполянський молокозавод” та Шполянської міської ради про визнання права власності та визнано за Товариством сприяння обороні України в особі Шполянського технічного коледжу право власності на будівлю учбового корпусу майстерень літ. “А”, яка розташована по вул. Комсомольська, 34 у м. Шпола Черкаської області.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №03/701, яка набрала законної сили, скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2010 року, у позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що Шполянський технічний коледж ТСО України є самостійною юридичною особою і має право самостійного звернення до суду за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані матеріалі справи та позовні вимоги, колегія суду погоджується з висновком суду, що предметом спору у справі є визнання права власності на об’єкт нерухомості.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч 1 ст. 134 ГК України, суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на праві власності, права господарського відання чи праві оперативного управління.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття ст. 392 Цивільного кодексу України, передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про власність”, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 4 Закону України “Про власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, врегульовані спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року №1952-ІУ (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI).

В стой же час, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з п. 3.2 Статуту Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні Україні, майно належить позивачу на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх сукупності та вимоги вищезазначеного чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду з позовом, невірно визначив матеріально-правову норму для захисту свого порушеного (оспорюваного) права.

До вищевказаного висновку також вірно прийшов суд першої інстанції, однак, за своєю ініціативою, вийшов за межі позовних вимог і застосував до спірних правовідносин іншу норму права, зокрема ст. 137 ГК України.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.2 п.1 ст 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку щодо скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог Шполянському технічному коледжу Товариства сприяння обороні Україні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, Публічним акціонерним товариством “Шполянський молокозавод” та Фондом державного майна України доведено вимоги своїх апеляційних скарг, отже, вони підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд не повно з’ясував всі обставини справи та не дав їм належну правову оцінку, порушень норм матеріального права, що призвело скасування рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства “Шполянський молокозавод” та Фонду державного майна України на рішення господарського суду Черкаської області у справі № 09\1923 – задовольнити.

          Рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2010 року у справі № 09\1923 за позовом Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні Україні до Шполянської міської ради, Публічного акціонерного товариства “Шполянський молокозавод”, Виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області, треті особи - Товариство сприяння обороні України, Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України, Фонд державного майна України, Комунальне підприємство “Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на нерухоме майно – скасувати повністю.

          Прийняти нове рішення, яким в позові Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні Україні до Шполянської міської ради, Публічного акціонерного товариства “Шполянський молокозавод”, Виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області, треті особи - Товариство сприяння обороні України, Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України, Фонд державного майна України, Комунальне підприємство “Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на нерухоме майно – відмовити повністю.

          Стягнути з Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні Україні (20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська 4, код ЄДРПОУ 02723336) на користь Публічного акціонерного товариства “Шполянський молокозавод” (20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська 140, код ЄДРПОУ 03566564) – 79 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          Зобов’язати господарський суд Черкаської області видати відповідний наказ.

Справу № 09\1923 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Андрієнко В.В.

Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Вербицька О.В.