Рішення № 139013726, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/1994/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 30.03.2026), представником позивача - директором Хлопковою М.С. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №176716 від 27.03.2025 у розмірі 19 135,98 грн., а також судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійному правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.03.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №176716 на суму 15 585,00 грн. За доводами позивача, кредитний договір складається з індивідуальної частини, графіку платежів та публічної частини, а відповідач приєднався до публічної частини та прийняв індивідуальні умови і графік платежів шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом одноразовим ідентифікатором «84724e8a». Позивач посилається на те, що такий спосіб укладення договору відповідає вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», а електронний підпис відповідача підтверджує його волевиявлення і згоду з умовами кредитування. Позивач також зазначив, що умовами кредитного договору передбачено особливий порядок надання кредиту: частина кредитних коштів у сумі 6 504,29 грн спрямовується на погашення заборгованості відповідача за раніше укладеним з тим самим кредитодавцем договором про споживчий кредит №171098 від 12.02.2025; 5 496,16 грн - на картковий рахунок позичальника; 3 584,55 грн - на погашення одноразової комісії за надання кредиту, передбаченої пунктом 2.5 індивідуальної частини договору. На підтвердження перерахування 5 496,16 грн на картку відповідача позивач додав довідку про успішність операції та заявив клопотання про витребування відповідної банківської інформації. За твердженням позивача, відповідач взяті на себе зобов`язання у повному обсязі не виконав. Позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду загальна облікова заборгованість за кредитним договором становить

21 535,98 грн, з яких: 12 192,66 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 343,32 грн - заборгованість за процентами; 600,00 грн - заборгованість за комісією; 2 400,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Щодо належності позивачу права вимоги у позові зазначено, що 10.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №10102025. Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 10.10.2025 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог №1 від 10.10.2025 до позивача перейшло, зокрема, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №176716. Позивач послався також на платіжну інструкцію, якою підтверджується фінансування клієнта за передані права вимоги. У позовній заяві позивач просив розглядати справу за його відсутності та у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Після виконання вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 08.06.2026 о 10:20, про що повідомлено учасників провадження.

Також, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано у АТ «А-БАНК» інформацію, яка становить банківську таємницю: чи була емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_4; чи були зараховані на картковий рахунок, пов`язаний із вказаною банківською карткою, за період часу з 27.03.2025 до 01.04.2025 в сумі 5496,16 грн.; інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення) про рух грошових коштів по банківському рахунку, пов`язаному із банківською карткою НОМЕР_4 за період від 27.03.2025 до 01.04.2025; чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками) - маска Карти НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

01.06.2026 до суду на виконання вимог ухвали від 08.04.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», надійшла відповідь згідно якої, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 27.03.2025 - 01.04.2025: номер телефону НОМЕР_2 не був/не є фінансовим, номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться/не знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 , також по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) про зарахування коштів на суму 5496,16 грн. За період 27.03.2025-01.04.2025. Також, долучено виписку по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 27.03.2025 - 01.04.2025.

У судове засідання, призначене на 08.06.2026, учасники не з`явились, при цьому, судова кореспонденція, надіслана відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання, повернулась на адресу суду без вручення з причин «адресат відсутній».

У зв`язку із зазначеним, а також з метою повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, розгляд справи було відкладено на 05.08.2026 о 09:30, про що повідомлено учасників провадження судовими повістками, а відповідача, додатково, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, також, відповідачу на номер мобільного телефону було надіслано судову повістку у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений у позовній заяві позивачем і відповідачем у договорах, та згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», повістку доставлено 08.06.2026.

У судове засідання, призначене на 08.06.2026, учасники провадження не з`явились.

Судова кореспонденція, надіслана відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, повернулась на адресу суду без вручення з причин «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, а також вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи і положення

пункту 4 частини восьмої та частини одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно з частиною першою статті 5 цього Кодексу суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статей 12, 13, 76, 77, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, що мають значення для її вирішення, та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив таке.

27.03.2025 ОСОБА_1 подав ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» заяву на видачу кредиту №100791357, у якій просив надати йому кредит у розмірі 15 585,00 грн строком на 126 днів. У заяві зазначено, зокрема, РНОКПП відповідача НОМЕР_1 , адресу його проживання, фінансовий номер телефону НОМЕР_6 та інші персональні дані. Заяву підписано ОСОБА_1 27.03.2025 о 11:08:39 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «68fdcfe1».

Цього ж дня сторонами укладено договір про споживчий кредит №176716 (індивідуальна частина), який ОСОБА_1 підписав 27.03.2025 о 11:08:59 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «84724e8a». Договором визначено, що його невід`ємними складовими є індивідуальна частина, графік платежів та публічна частина; укладення договору відбувається в особистому кабінеті позичальника шляхом акцепту оферти з використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону позичальника.

Пунктом 2.2.1 індивідуальної частини погоджено загальний розмір кредиту

15 585,00 грн та спосіб його надання: 6 504,29 грн - для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №171098 від 12.02.2025, укладеним із тим самим кредитодавцем; 5 496,16 грн - на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_7 ; 3 584,55 грн - шляхом погашення заборгованості позичальника за одноразовою комісією за надання кредиту, передбаченою пунктом 2.5 договору.

Пунктом 2.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку 350,00 % річних. Проценти нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту, протягом строку кредитування. Загальний строк кредитування відповідно до пункту 2.6 договору становить

126 днів - з 27.03.2025 по 31.07.2025, а періодичність платежів за кредитом, процентами та комісією - один раз на два тижні відповідно до графіку платежів.

Пунктом 2.4 договору визначено комісію за управління та обслуговування кредиту: знижений тариф - 1,00 грн за розрахунковий період, стандартний (базовий) тариф - 100,00 грн. Паспортом споживчого кредиту та умовами договору передбачено, що стандартний тариф у розмірі 100,00 грн застосовується у наступному розрахунковому періоді, якщо позичальник не виконав або несвоєчасно виконав зобов`язання у попередню дату чергового платежу. Окремо пунктом 2.5 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту у сумі 3 584,55 грн, яка за умовами пункту 2.2.1 погашається за рахунок кредиту.

У паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем одноразовим ідентифікатором «68fdcfe1», також зазначені сума кредиту 15 585,00 грн, строк 126 днів, процентна ставка 350,00 % річних, порядок надання кредиту, комісії та орієнтовна загальна вартість кредиту. У графіку платежів передбачено дев`ять періодичних платежів по

3 090,33 грн; загальна сума планових платежів за графіком - 27 812,97 грн, з них 15 585,00 грн - сума кредиту, 12 218,97 грн - проценти, 9,00 грн - комісія за обслуговування за зниженим тарифом; окремо відображено одноразову комісію за надання кредиту 3 584,55 грн.

Факт зарахування передбаченої договором частини кредитних коштів у сумі

5 496,16 грн на рахунок відповідача підтверджується не лише довідкою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» про успішну операцію, а й незалежними від кредитодавця банківськими доказами, витребуваними судом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердило, що картка № НОМЕР_4 та рахунок IBAN НОМЕР_5 належать ОСОБА_1 , а банківська виписка містить операцію із зарахування 27.03.2025 на цей рахунок 5 496,16 грн.

Наведені докази у взаємному зв`язку із заявою на видачу кредиту, індивідуальною частиною договору, паспортом споживчого кредиту та подальшим частковим виконанням відповідачем графіку платежів підтверджують факт укладення договору та виникнення між сторонами кредитних правовідносин. Відсутність підтвердження банком номера телефону НОМЕР_2 цього висновку не спростовує, оскільки такий номер не зазначений відповідачем у заяві чи договорі як його фінансовий номер; у кредитних документах зазначено номер НОМЕР_6 .

Картка обліку виконання договору №176716 містить відомості про надання 27.03.2025 кредиту у сумі 15 585,00 грн, щоденне нарахування процентів у межах строку кредитування та фактичні платежі відповідача. Зокрема, 11.04.2025 зафіксовано погашення на загальну суму

3 090,33 грн, а 21.05.2025 - погашення на загальну суму 7 178,66 грн.

За даними картки обліку після проведених платежів та нарахувань станом на завершення розрахунку обліковувався залишок: 12 192,66 грн за тілом кредиту, 6 343,32 грн за процентами, 2 400,00 грн штрафних санкцій та 600,00 грн комісії, разом 21 535,98 грн. Такі самі складові відображені у виписці з особового рахунку за договором станом на 20.02.2026. Доказів погашення відповідачем заборгованості після зазначених у картці обліку платежів матеріали справи не містять.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» як клієнтом та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» як фактором укладено договір факторингу №10102025. Відповідно до пункту 2.1 цього договору клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор - прийняти їх і надати клієнту фінансування.

Згідно з пунктом 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог. 10.10.2025 сторонами підписано Реєстр прав вимог №1 та Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог №1. У витягу з Реєстру під №377 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір №176716 від 27.03.2025 та заборгованість у сумі

21 535,98 грн, з яких 12 192,66 грн - основний борг, 6 343,32 грн - проценти, 600,00 грн - комісія, 2 400,00 грн - штраф/пеня. Платіжною інструкцією від 14.10.2025 підтверджено перерахування ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» фінансування ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» за передані за Реєстром права вимоги.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено перехід до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором №176716 у тому обсязі, в якому воно існувало на момент відступлення. Доказів того, що після відступлення права вимоги відповідач здійснював виконання первісному кредитору, матеріали справи не містять.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин щодо споживчого кредиту та відступлення права грошової вимоги, які регулюються загальними положеннями Цивільного кодексу України про правочини, договори та зобов`язання, нормами про кредит і факторинг, Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. За правилами статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі; письмовою форма вважається дотриманою, якщо зміст правочину зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а волю сторін виражено за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтями 626, 627, 628, 638 та 639 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними у його укладенні та визначенні умов у межах закону; договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, зокрема шляхом заповнення електронної форми або надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У даній справі кредитний договір та пов`язані з ним документи містять ідентифікаційні дані відповідача і відомості про застосовані одноразові ідентифікатори, а факт фактичного отримання частини кредитних коштів підтверджено банком. Крім того, відповідач здійснював платежі на виконання саме цього договору. За відсутності будь-яких доказів того, що електронні документи створені не відповідачем або що відображені в них дані були змінені, сукупність наведених доказів є достатньою для висновку про укладення сторонами договору №176716 та погодження його істотних умов.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти. Згідно з частиною другою цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено правилами про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статей 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів, розмір і порядок яких встановлюються договором, а позичальник зобов`язаний повернути грошові кошти у строк та в порядку, визначені договором. Стаття 1056-1 ЦК України передбачає, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Статтями 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612 та 629 ЦК України встановлено обов`язок належного і своєчасного виконання зобов`язання відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для сторін. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у встановлений строк.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідач частково виконував кредитний договір, однак до закінчення строку кредитування 31.07.2025 не повернув кредит та не сплатив проценти у повному обсязі. Нарахування процентів, включених до заявленої суми 6 343,32 грн, відповідно до картки обліку здійснювалося у межах погодженого договором строку кредитування. Доказів, які б спростовували розрахований залишок основного боргу

12 192,66 грн та процентів 6 343,32 грн, суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. За частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи. Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом такого договору може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Надані договір факторингу, Реєстр прав вимог, Акт приймання-передачі та документ про фінансування узгоджуються між собою і підтверджують набуття ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги до відповідача. Сам по собі факт ненадання суду доказів повідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє та не робить недійсним перехід права вимоги: відповідно до частини другої статті 516 ЦК України у такому разі новий кредитор несе ризик несприятливих наслідків, а виконання боржником первісному кредитору вважається належним. Таких платежів після відступлення права вимоги у цій справі не встановлено.

Окремої оцінки потребує заявлена до стягнення заборгованість за комісією у розмірі 600,00 грн.

Як установлено судом, пунктом 2.4 договору передбачено знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 1,00 грн і стандартний тариф у розмірі

100,00 грн. При цьому стандартний тариф застосовується саме як наслідок невиконання або несвоєчасного виконання позичальником попереднього чергового платежу. Картка обліку виконання договору підтверджує, що після виникнення прострочення первісним кредитором нараховувалися платежі по 100,00 грн, а непогашений їх залишок становить 600,00 грн.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом прямо передбачено, що неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

У постанові Пленуму Верховного Суду від 07.02.2025 №6 звернуто увагу на те, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється, зокрема, на договори про споживчий кредит, а до платежів, які підлягають списанню, належать не лише неустойка, а й інші платежі, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання.

На час розгляду справи воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указом Президента України від 13.07.2026 №596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4928-IX, строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 02.08.2026 строком на 90 діб.

Отже, комісія у розмірі 600,00 грн, яка виникла не як плата за самостійно замовлену та фактично надану послугу незалежно від виконання договору, а як підвищений платіж, нарахований виключно внаслідок прострочення попередніх платежів, за своєю правовою природою охоплюється поняттям «інші платежі», нараховані за прострочення, у розумінні пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Така сума підлягає списанню кредитодавцем і не може бути покладена на відповідача судовим рішенням.

Позивач обґрунтовано не включив до предмета позову 2 400,00 грн штрафних санкцій, тому питання про їх стягнення судом не вирішується. Водночас у частині 600,00 грн комісії позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути 18 535,98 грн, з яких 12 192,66 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6 343,32 грн - заборгованість за процентами. У задоволенні вимоги про стягнення 600,00 грн комісії слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а розмір інших витрат визначається судом на підставі поданих доказів із урахуванням їх зв`язку з розглядом справи, обґрунтованості, пропорційності та розумності.

За подання позову в електронній формі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.03.2026 №36431. Оскільки з заявлених 19 135,98 грн задоволено 18 535,98 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі

2 578,92 грн (18 535,98 грн ? 2 662,40 грн : 19 135,98 грн).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаток до договору, додаткову угоду №25771391782 від 21.01.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2026. З акта вбачається, що вартість послуг визначена у сумі 7 000,00 грн, у тому числі: складання позовної заяви - 5 000,00 грн (2 години); вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн (2 години); підготовка та подання адвокатського запиту - 500,00 грн (1 година); підготовка клопотання про витребування доказів - 500,00 грн (1 година).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суд не зобов`язаний покладати на іншу сторону всі погоджені між адвокатом і клієнтом витрати, якщо при розподілі судових витрат установлено їх непропорційність предмету спору та відсутність розумної необхідності у заявленому розмірі.

У цій справі адвокатом фактично підготовлено позов, адвокатський запит та клопотання про витребування доказів; останні два документи були пов`язані з необхідністю отримати банківське підтвердження переказу коштів. Разом з тим справа не є складною за фактичними та правовими питаннями, стосується одного кредитного договору та одного договору факторингу, розглядалася у спрощеному провадженні, відповідач активної процесуальної позиції не займав, участі адвоката у судових засіданнях матеріалами не підтверджено. Позовна заява значною мірою містить типове правове обґрунтування для цієї категорії справ. Заявлена сума 7 000,00 грн є істотною порівняно з ціною позову 19 135,98 грн.

Враховуючи характер і обсяг фактично наданих послуг, необхідність адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів, складність справи, ціну позову, часткове задоволення вимог, а також критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. У решті заявлений розмір витрат не відповідає критеріям, передбаченим частиною третьою статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 3, 11, 202-207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054-1056-1, 1077, 1078, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 133, 137, 141, 174, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит №176716 від 27.03.2025 у розмірі 18 535, 98грн., з яких: 12 192,66 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 343,32 грн - заборгованість за процентами., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 578,92 грн. і 2000,00 грн - витрати на професійну правничу, всього стягнути 23 114 (двадцять три тисячі сто чотирнадцять) гривень 90 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач