Єдиний державний реєстр судових рішень 17.08.2026 Справа № 363/3238/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Усенком М.І. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11000-02/2025 від 06.02.2025 в загальному розмірі 29260,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 06.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №11000-02/2025, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Позивач зазначив, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору. Водночас відповідач належним чином умов кредитного договору не виконала, не вносила передбачені договором платежі на повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування кредитом та інших платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Щодо укладення кредитного договору позивач послався на те, що договір укладено в електронній формі відповідно до вимог ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Перед укладенням договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта. На підтвердження укладення договору до позову додано Договір про надання фінансового кредиту №11000-02/2025 від 06.02.2025, Додаток №1 до нього та довідку про ідентифікацію. На підтвердження виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання коштів позивач послався на лист про успішне перерахування кредитних коштів №645451127. При цьому зазначив, що первісний кредитор не створює окремого рахунку для клієнта, а перераховує кошти на вже існуючий рахунок із використанням послуг платіжного провайдера, тому не має доступу до банківського рахунку позичальника та не може самостійно отримати інформацію про операції за ним. За твердженням позивача, станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 29 260,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 560,00 грн - заборгованість за процентами; 14 000,00 грн - заборгованість за штрафом; 700,00 грн - заборгованість за комісією. Щодо переходу права вимоги позивач зазначив, що 19.06.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №19062025, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та право грошової вимоги до боржників ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №11000-02/2025 від 06.02.2025.
Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 09.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 13.08.2026 о 09:30, про що повідомлено учасників провадження.
Також, вказаним судовим рішення, за клопотання представника позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано у Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію, яка становить банківську таємницю, а саме:
чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ;
чи надходили кошти в розмірі 7000,00 грн. на рахунок банківської карти № НОМЕР_2 в період з 06.02.2025 по 11.02.2025.
Позивачу та його представнику, а також відповідачу, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі до їх електронних кабінетів.
23.06.2026 до суду через систему «Електронний суд», відповідачем - ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково. Відповідач визнала наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн, за процентами -
7 560,00 грн та за комісією - 700,00 грн, тобто загалом 15 260,00 грн. Водночас, відповідач заперечила проти стягнення 14 000,00 грн штрафних санкцій, посилаючись на те, що під час дії воєнного стану споживач звільняється від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а нараховані штраф і пеня підлягають списанню. Крім того, відповідач просила зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу як неспівмірні зі складністю справи, а у разі задоволення позову - розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, посилаючись на матеріальне становище, значне фінансове навантаження та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Відповідь на відзив, заперечення щодо наведених у ньому доводів або інші заяви по суті справи від позивача до суду не надходили.
У судове засідання, призначене на 13.08.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, поважності причин неявки - не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності сторін, суд враховує наявність у прохальній частині позову клопотання представника позивача, а також відсутність підстав, передбачених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Згідно зі статтями 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За змістом частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не приймає такого визнання та продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши її обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що 06.02.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №11000-02/2025 в електронній формі.
Згідно з пунктом 1.1 Договору Товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі
7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язалася повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до пункту 1.2 Договору кредит надано строком на 120 днів з 06.02.2025. Кінцевою датою погашення кредиту визначено 05.06.2025.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 0,90 % на день на залишок заборгованості, а також одноразова комісія за видачу кредиту у розмірі 700,00 грн, що становить 10 % від суми кредиту. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до пункту 1.4.1 Договору денна процентна ставка становить 0,98%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2572,74 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 15 260,00 грн, а загальні витрати за кредитом - 8 260,00 грн.
Умови кредитування також викладено у Паспорті споживчого кредиту, відповідно до якого сума кредиту становить 7 000,00 грн, строк кредитування - 120 днів, процентна ставка - 0,90 % на день, комісія за надання кредиту - 700,00 грн, загальна вартість кредиту -
15 260,00 грн.
Додатком №1 до Договору визначено графік платежів, відповідно до якого: 07.03.2025 підлягало сплаті 2 590,00 грн, з яких 1 890,00 грн - проценти та 700,00 грн - комісія;
06.04.2025 - 1 890,00 грн процентів; 06.05.2025 - 1 890,00 грн процентів; 05.06.2025 -
8 890,00 грн, з яких 7 000,00 грн - сума кредиту та 1 890,00 грн - проценти.
У матеріалах справи також міститься заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, у якій зазначено персональні дані ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та реквізити платіжної картки 5168-74xx-xxxx-1569.
Заявку-анкету та паспорт споживчого кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W671.
Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y764.
Згідно з довідкою ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про ідентифікацію, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір №11000-02/2025 від 06.02.2025, була ідентифікована Товариством, а одноразовий ідентифікатор Y764 направлено 06.02.2025 о 15:44:05 на номер телефону НОМЕР_3 та використано відповідачем для акцепту договору.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
За змістом статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладення електронного договору визначені Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до статей 11, 12 якого електронний договір може укладатися шляхом акцепту пропозиції в електронній формі, а моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, наявні у матеріалах справи Договір про надання фінансового кредиту, заявка-анкета, паспорт споживчого кредиту, Додаток №1 до Договору та довідка про ідентифікацію у їх сукупності підтверджують волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та погодження його істотних умов.
На підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язання щодо надання кредитних коштів позивачем надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (iPay.ua), відповідно до якого 06.02.2025 о 15:45:00 на платіжну картку клієнта з маскою НОМЕР_2 перераховано 7 000,00 грн, номер транзакції у системі iPay.ua - 645451127, клієнт - ОСОБА_1 .
Зазначені у листі платіжного провайдера реквізити платіжної картки відповідають реквізитам картки, зазначеним відповідачем у заявці-анкеті та кредитному договорі.
Крім того, відповідач у поданому до суду відзиві не заперечила ні факту укладення кредитного договору, ні факту отримання кредитних коштів, а прямо визнала заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн, процентами у розмірі 7 560,00 грн та комісією у розмірі 700,00 грн.
За таких обставин суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення у неї обов`язку виконати зобов`язання відповідно до погоджених умов.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом, а боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо не виконав зобов`язання у строк, передбачений договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти у строк та в порядку, встановлені договором, а позикодавець має право на одержання процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що на суму кредиту
7 000,00 грн протягом 120 днів строку кредитування нараховувалися проценти у розмірі 0,90 % на день, тобто 63,00 грн за кожний день користування кредитом, що загалом становить
7 560,00 грн.
Нарахування процентів здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування, а після 05.06.2025 договірні проценти до стягнення позивачем не заявлені.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка визначається з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, а її максимальний розмір не може перевищувати 1 відсотка. За спірним договором така ставка становить 0,98 відсотка та не перевищує встановленого законом максимального розміру.
Щодо комісії у розмірі 700,00 грн суд враховує, що її розмір та порядок сплати прямо передбачені кредитним договором, паспортом споживчого кредиту і графіком платежів, вона включена до загальних витрат за кредитом та врахована при розрахунку денної процентної ставки.
За таких обставин визнання відповідачем позовних вимог у частині стягнення
7 000,00 грн тіла кредиту, 7 560,00 грн процентів та 700,00 грн комісії відповідає встановленим судом фактичним обставинам, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає часткове визнання позову відповідачем.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14 000,00 грн суд дійшов такого.
Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, установлених графіком платежів, Товариство має право нарахувати неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків від суми простроченої заборгованості з урахуванням обмежень, установлених чинним законодавством України.
Водночас пунктом 5.3.2 Договору безпосередньо передбачено, що у випадку встановлення законодавством України мораторію чи заборони на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду дії такого мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасування.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Також указаною нормою встановлено, що неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.
Кредитний договір між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено 06.02.2025, а порушення строків виконання зобов`язання, у зв`язку з яким позивачем нараховано 14 000,00 грн штрафу, мало місце під час дії воєнного стану.
Отже, незалежно від передбаченого договором права кредитодавця нараховувати штраф за прострочення платежів, імперативною нормою закону відповідача звільнено від обов`язку його сплати.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі
14 000,00 грн задоволенню не підлягає.
19.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №19062025, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а позивач прийняв належні первісному кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 до позивача передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11000-02/2025 від 06.02.2025.
У витягу з Реєстру боржників зазначено загальний розмір заборгованості 29 260,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - тіло кредиту; 7 560,00 грн - проценти; 14 000,00 грн - штраф; 700,00 грн - комісія.
Актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 19.06.2025 підтверджено передачу фактору Реєстру боржників за Договором факторингу №19062025.
Згідно з платіжною інструкцією №11887 від 19.06.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 6 622 433,48 грн з призначенням платежу «Оплата Суми Фінансування під відступлення Права Вимоги згідно Договору Факторингу №19062025 від 19 червня 2025 без ПДВ».
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки Договір факторингу №19062025 укладено 19.06.2025, правовідносини за ним регулюються законодавством, чинним на момент його укладення.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України у відповідній редакції за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи; предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.
Таким чином, договір факторингу, витяг із Реєстру боржників, акт приймання-передачі Реєстру боржників та платіжна інструкція у своїй сукупності підтверджують належний перехід до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором №11000-02/2025 від 06.02.2025.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 15 260,00 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 560,00 грн - заборгованість за процентами та 700,00 грн - заборгованість за комісією.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 14 000,00 грн штрафу слід відмовити.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на
12 місяців суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач послалася на матеріальне становище, значне фінансове навантаження та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Водночас жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема відомостей про склад сім`ї, доходи, майновий стан, обов`язкові витрати, наявність неповнолітньої дитини на утриманні чи інших обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, відповідачем до суду не надано.
У даному випадку, посилання на складне матеріальне становище без надання доказів, які дають можливість оцінити його фактичний рівень та об`єктивну неможливість виконати рішення у загальному порядку, не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення.
Крім того, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем після отримання кредиту будь-яких платежів на погашення заборгованості, у тому числі тієї частини боргу, яку вона визнала у відзиві.
За таких обставин суд не встановив достатніх підстав для розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, а тому у задоволенні відповідного клопотання відповідача слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд дійшов такого.
Позивач, звертаючись до суду із позовом, сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №27835 від 12.05.2026.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною першою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач у відзиві, поданому до початку розгляду справи по суті, визнала позовні вимоги у розмірі 15 260,00 грн із загальної ціни позову 29 260,00 грн.
Розмір судового збору, пропорційний визнаній та задоволеній частині позовних вимог, становить 1 388,52 грн.
Отже, 50 відсотків цієї суми, а саме 694,26 грн, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, а інші 694,26 грн - стягненню з відповідача на користь позивача.
Решта сплаченого судового збору припадає на частину позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, та відповідно покладається на позивача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
8 000,00 грн суд зазначає таке.
На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт №955 наданих послуг від 11.05.2026 та детальний опис наданих послуг.
Згідно з указаними документами вартість правничої допомоги у кредитній справі відповідача становить 8 000,00 грн, а на надання правничої допомоги витрачено 6 годин
30 хвилин, з яких: усна консультація клієнта - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції - 30 хвилин; складення позовної заяви - 3 години 30 хвилин; подання позовної заяви до суду - одна процесуальна дія.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих ним послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та конкретних обставин її розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечила проти стягнення з неї 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та просила зменшити їх до розумного та співмірного розміру.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи та подані позивачем докази, суд враховує, що дана справа належить до категорії малозначних справ про стягнення заборгованості за кредитним договором, спірні правовідносини не є новими чи складними у судовій практиці, а позовна заява має типовий характер.
Фактично обсяг наданої позивачу правничої допомоги полягав у ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції, підготовці та поданні до суду позовної заяви.
При цьому представник позивача просив здійснювати розгляд справи без його участі, а після отримання відзиву відповідача, яким більшу частину основної заборгованості було визнано, відповіді на відзив чи інших заяв по суті справи до суду не подавав.
Крім того, суд враховує результат розгляду справи: із заявлених до стягнення
29 260,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, визнано 15 260,00 грн, тоді як у задоволенні вимоги про стягнення 14 000,00 грн штрафу відмовлено.
Враховуючи характер та складність справи, типовість позовної заяви, фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, час, об`єктивно необхідний для її виконання, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, а також заявлене відповідачем клопотання про зменшення витрат, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності, необхідності та розумності.
За таких обставин суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу частково - у розмірі 2 000,00 грн, який у конкретних обставинах цієї справи відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності.
Керуючись статтями 3, 11, 15, 16, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 133, 137, 141, 142, 174, 206, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354, 435 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №11000-02/2025 від 06.02.2025 у розмірі 15 260,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 560,00 грн - заборгованість за процентами; 700,00 грн - заборгованість за комісією, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі
694,26 гривень і на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень, а всього стягнути -
17 954 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 26 копійок.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців - відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, пропорційного визнаній відповідачем частині позовних вимог, у розмірі 694 (шістсот дев`яносто чотири) гривні
26 копійок, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №27835 від 12.05.2026.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя О.П. Лукач
Судове рішення № 139013725, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 363/3238/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: