Рішення № 139013708, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/2084/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитними договорами на загальну суму 46 348,00 грн (№9423134 у розмірі 29 600,00 грн., №1523064 в розмірі 16748,00 грн), а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.07.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9423134. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, створеному в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступному, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно з умовами кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту, а кредит вважається наданим у день перерахування кредитодавцем грошових коштів у сумі, визначеній договором. Позивач посилається на те, що підписанням кредитного договору відповідач підтвердила ознайомлення з наявними схемами кредитування, отримання проекту кредитного договору разом із додатками в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомлення з усіма його умовами, їх зрозумілість, а також те, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану. 24.12.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2025 до договору факторингу №24122025/1 від 24.12.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ», за твердженням позивача, набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9423134 у загальному розмірі 29 600,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням;

0,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 14 600,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею). Позивач також зазначає, що 21.06.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1523064 в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, створеному в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця. 24.12.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2025 до договору факторингу №24122025/2 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1523064 у загальному розмірі

16 748,00 грн, з яких: 3 992,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 0,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 5 256,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту;

7 500,00 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею). Обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач посилається на положення статей 512, 514 ЦК України та зазначає, що внаслідок відступлення права вимоги до нового кредитора перейшли права первісних кредиторів в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу таких прав. Крім того, посилаючись на статтю 1082 ЦК України та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, позивач вказує, що неотримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише надає право здійснити належне виконання первісному кредиторові. У разі надходження після відступлення права вимоги коштів на рахунок первісного кредитора такі кошти, відповідно до умов договорів факторингу, підлягають перерахуванню факторові та зарахуванню в рахунок погашення кредитної заборгованості. За твердженням позивача, всупереч умовам кредитних договорів відповідач належним чином зобов`язання не виконала, а після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту набуття прав вимоги, а саме з 24.12.2025, позивачем додаткове нарахування штрафних санкцій не здійснювалося. Посилаючись також на положення статей 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України та Закон України «Про електронну комерцію», позивач вважає укладені договори належною правовою підставою виникнення грошових зобов`язань відповідача та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 24.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 07.07.2026 о 14:40.

Позивачу та його представнику, а також відповідачу, у порядку, встановленому

статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі до їх електронних кабінетів, після чого, учасники провадження із заявами по суті спору до суду не зверталися, а відповідач, відповідно до статей 174, 178 ЦПК України, не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Крім цього, судова кореспонденція направлялася відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній» та рукописною відміткою «не проживає».

У судове засідання, призначене на 07.07.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи, не з`явилися. Відповідач поважності причин неявки суду не повідомив, заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність у прохальній частині позову клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника, які не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, а також відсутність підстав, передбачених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

При цьому неподання відповідачем відзиву та доказів на спростування позовних вимог саме по собі не звільняє позивача від встановленого процесуальним законом обов`язку довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд встановив таке.

06.07.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9423134 в електронній формі. Договір містить відомості про його підписання ОСОБА_1 06.07.2025 о 11:10 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 308099 (а.с. 12-23).

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, а позичальник - повернути кредит, сплатити передбачені договором комісії та проценти і виконати інші зобов`язання на визначених договором умовах. Кредит надано на 360 днів, починаючи з 06.07.2025, а остаточною датою погашення заборгованості визначено 01.07.2026.

Пунктом 1.5 договору визначено загальні витрати позичальника за кредитом у сумі

33 200,00 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника - 43 200,00 грн.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 1 080,00 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту за ставкою 10,80 % від суми кредиту.

Пунктом 1.5.2 договору встановлено комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування у загальному розмірі 32 120,00 грн, яка нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього.

При цьому за змістом договору під комісією за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) розуміється винагорода кредитодавця за комплекс дій, який включає, зокрема, цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом її розміщення в особистому кабінеті, інформації про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, її складові, розрахунок поточного платежу, суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, оновлення інформації при настанні змін, забезпечення можливості здійснення платежів через особистий кабінет, надсилання текстових та інших сервісних повідомлень, одноразових ідентифікаторів і паролів, а також консультування та надання інформації з питань виконання договору.

Проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 1.5.3, 1.5.4 договору встановлені у розмірі 0,0010 % річних, при цьому розрахований договором загальний розмір процентів за весь строк кредитування становить 0,00 грн.

Додатком №1 до договору визначено графік платежів, відповідно до якого загальна сума платежів позичальника протягом 360 днів становить 43 200,00 грн (а.с. 24-25).

У заяві на отримання кредиту №9423134 від 06.07.2025 ОСОБА_1 зазначила суму кредиту 10 000,00 грн, строк кредитування 360 днів, погоджені комісії та реквізити платіжної картки VISA DEBIT CLASSIC НОМЕР_1 , на яку мала бути перерахована сума кредиту (а.с. 26).

Умови кредитування також відображені у паспорті споживчого кредиту №9423134 та графіку платежів до нього (а.с. 28-32).

Факт фактичного надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №157214603 від 06.07.2025, згідно з яким ТОВ «МІЛОАН» перерахувало 10 000,00 грн ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_1 із призначенням платежу «Кошти згідно договору 9423134» (а.с. 36).

Таким чином, реквізити платіжної картки, на яку первісним кредитором фактично перераховано кредитні кошти, відповідають реквізитам картки, зазначеним

ОСОБА_1 у заяві на отримання кредиту, що у сукупності з електронним договором та іншими матеріалами підтверджує фактичне виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №9423134 вбачається надання 06.07.2025 кредиту у сумі 10 000,00 грн, здійснення передбачених договором нарахувань та наявність станом на 24.12.2025 непогашеної основної суми кредиту у розмірі 10 000,00 грн, нарахованої комісії за обслуговування кредиту та штрафів (а.с. 38).

24.12.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників (а.с. 40-44).

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 24.12.2025 підтверджено передачу фактору Реєстру боржників та перехід до нього відповідних прав вимоги (а.с. 45).

Виконання фактором умов договору факторингу щодо сплати ціни продажу підтверджується платіжною інструкцією №220 від 26.12.2025 (а.с. 46).

З витягу з Реєстру боржників убачається включення до нього ОСОБА_1 за кредитним договором №9423134 та передання позивачу права вимоги на суму 29 600,00 грн, яка складається з 10 000,00 грн основної заборгованості, 14 600,00 грн комісії за обслуговування кредиту та 5 000,00 грн неустойки (а.с. 47).

Щодо кредитного договору №1523064 судом встановлено таке.

21.06.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1523064 в електронній формі, який містить відомості про його підписання відповідачем 21.06.2025 о 10:38 одноразовим ідентифікатором 277293 (а.с. 58-69).

Згідно з пунктами 1.1-1.3 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику

4 000,00 грн, а позичальник - повернути кредит та сплатити платежі, передбачені договором. Загальний строк кредитування становить 360 днів з 21.06.2025, остаточною датою погашення заборгованості визначено 16.06.2026.

Пунктом 1.5 договору визначено загальні витрати позичальника за кредитом у розмірі 13 388,00 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту - 17 388,00 грн.

За пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 540,00 грн, або 13,50 % від суми кредиту.

Пунктом 1.5.2 передбачено комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування у розмірі 12 848,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту за кожний відповідний розрахунковий період, крім останнього.

Проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 1.5.3, 1.5.4 визначені у розмірі 0,0010 % річних, при цьому загальна сума процентів, розрахована договором за весь строк кредитування, становить 0,00 грн.

Графіком платежів за договором №1523064 передбачено загальну суму платежів протягом 360 днів у розмірі 17 388,00 грн (а.с. 70-71).

У заяві на отримання кредиту №1523064 від 21.06.2025 ОСОБА_1 зазначила суму кредиту 4 000,00 грн, строк кредитування 360 днів та реквізити платіжної картки НОМЕР_2 для перерахування кредитних коштів (а.с. 72).

Аналогічні істотні умови кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів до нього (а.с. 74-79).

Факт надання кредиту підтверджується платіжним дорученням №43978126 від 21.06.2025, згідно з яким ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» перерахувало ОСОБА_1 4 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 із призначенням платежу «Кошти згідно договору 1523064» (а.с. 82).

Відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №1523064 підтверджується надання відповідачу 4 000,00 грн та часткове погашення тіла кредиту платежами по 4,00 грн 05.08.2025 та 22.08.2025, у зв`язку із чим непогашений залишок основної суми кредиту становив 3 992,00 грн. Цією ж відомістю відображено нарахування комісії за обслуговування кредиту та штрафів (а.с. 84).

24.12.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025/2 (а.с. 86-89).

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 24.12.2025 підтверджується передача Реєстру фактору та перехід відповідних прав вимоги (а.с. 90), а платіжною інструкцією №219 від 26.12.2025 виконання фактором грошового зобов`язання за договором факторингу

(а.с. 91).

З витягу з Реєстру боржників убачається, що до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №1523064 у загальному розмірі 16 748,00 грн, у тому числі

3 992,00 грн основної заборгованості, 5 256,00 грн комісії та 7 500,00 грн неустойки (а.с. 92).

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом частин першої, другої статті 202, статей 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а воля сторін може бути виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Статтями 626, 628, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до статті 639 ЦК України у разі домовленості сторін укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір та прийняття такої пропозиції другою стороною. Акцепт може бути здійснений, зокрема, шляхом електронного повідомлення або вчинення дій, які в інформаційній системі визначені як прийняття пропозиції. Використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Отже, надані позивачем електронні кредитні договори, які містять відомості про їх підписання відповідачем одноразовими ідентифікаторами, у сукупності із заявами на отримання кредитів, паспортами споживчого кредиту, графіками платежів та доказами фактичного перерахування грошових коштів на зазначені самою відповідачкою платіжні картки є достатніми доказами виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором або законом строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві отримані грошові кошти у строк та в порядку, встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що первісні кредитори свої зобов`язання виконали: ТОВ «МІЛОАН» перерахувало відповідачу 10 000,00 грн, а ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» - 4 000,00 грн. Натомість доказів повного повернення відповідачем отриманих кредитних коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи; предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Наявними у справі договорами факторингу, актами приймання-передачі Реєстрів боржників, платіжними документами та витягами з Реєстрів боржників підтверджено перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги до ОСОБА_1 за обома спірними кредитними договорами. Доказів визнання таких правочинів недійсними, їх розірвання чи припинення матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних зобов`язаннях. Разом із цим обсяг прав, які перейшли до нового кредитора, не може бути більшим від обсягу прав первісного кредитора, а включення певної суми до Реєстру боржників саме по собі не звільняє суд від перевірки правової природи кожної складової заявленої до стягнення заборгованості та правомірності її нарахування.

Оцінюючи розмір основної заборгованості, суд враховує, що за договором №9423134 доказів погашення тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн не надано.

За договором №1523064 відомістю про нарахування та погашення підтверджено часткове погашення основного боргу на загальну суму 8,00 грн, у зв`язку з чим непогашений залишок тіла кредиту становить 3 992,00 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими у загальному розмірі 13 992,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - за договором №9423134 та

3 992,00 грн - за договором №1523064.

Щодо вимог про стягнення 14 600,00 грн комісії за обслуговування кредиту за договором №9423134 та 5 256,00 грн такої комісії за договором №1523064 суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися проценти, комісії кредитодавця та інші обов`язкові платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Отже, встановлення договором про споживчий кредит комісії не суперечить закону. Разом із тим її правомірність залежить від того, за яку саме послугу така плата встановлена та чи не покладається на споживача обов`язок оплачувати дії кредитодавця, які відповідно до закону мають вчинятися безоплатно або здійснюються кредитодавцем для забезпечення виконання власних обов`язків за договором.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено право споживача після укладення договору, на його вимогу, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно отримувати інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір повернутого кредиту, платежі, які здійснені та які належить здійснити, дати та умови їх сплати, а також іншу передбачену законом та договором інформацію.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Закон України «Про споживче кредитування» допускає встановлення кредитодавцем комісії за обслуговування кредиту, однак умова щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно не частіше одного разу на місяць, є нікчемною. Якщо суд встановлює нікчемність відповідної умови, він повинен врахувати це при вирішенні спору по суті.

Дослідження змісту договорів №9423134 та №1523064 свідчить, що встановлена ними комісія за обслуговування кредиту нараховується автоматично за кожний розрахунковий період у фіксованому розмірі - 14,60 % від початкової суми кредиту - незалежно від фактичного звернення позичальника за конкретною додатковою послугою.

При цьому до змісту послуг, за які встановлена така комісія, кредитодавцями включено, зокрема, надання в особистому кабінеті інформації про розмір і склад заборгованості, здійснені та майбутні платежі, розрахунок поточного платежу і суми повного погашення, графік платежів, оновлення такої інформації, надсилання повідомлень та консультування з питань виконання кредитного договору.

Значна частина зазначеної інформації за своєю правовою природою належить до інформації про стан та виконання кредитного зобов`язання, право на безоплатне отримання якої безпосередньо гарантується статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Інші зазначені у договорі дії - підтримання особистого кабінету, оновлення облікових даних, формування одноразових ідентифікаторів та сервісних повідомлень, забезпечення технічної можливості здійснити платіж - нерозривно пов`язані з веденням та адмініструванням самого кредитного договору й забезпеченням можливості його виконання.

Позивач, заявляючи до стягнення за двома договорами 19 856,00 грн комісії, не зазначив, яка саме частина цієї суми є платою за конкретну додаткову послугу, що не охоплюється гарантованим законом безоплатним інформуванням, не надав розрахунку вартості кожної окремої послуги та доказів її фактичного замовлення чи надання відповідачу у відповідному розрахунковому періоді.

Із договорів не вбачається можливості відокремити частину періодичної комісії, яка могла б припадати на окремі додаткові платні послуги, від тієї її частини, яка фактично є платою за інформаційне та технічне супроводження кредитного зобов`язання.

Визначити такий розмір самостійно суд позбавлений можливості, оскільки це означало б встановлення розміру договірної плати на підставі припущень, що суперечить статтям 12, 13, 81 ЦПК України та принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Сам факт відображення 14 600,00 грн та 5 256,00 грн у внутрішніх відомостях кредитодавців і Реєстрах боржників підтверджує здійснення відповідних нарахувань, однак не доводить правомірність покладення цих нарахувань на споживача.

За таких обставин позивач не довів наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 14 600,00 грн та 5 256,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення неустойки у розмірі 5 000,00 грн за договором №9423134 та 7 500,00 грн за договором №1523064 суд враховує таке.

З відомостей про щоденні нарахування та погашення за обома кредитними договорами вбачається, що відповідні суми відображені саме як штрафи, нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цією ж нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24.02.2022 за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання відповідних кредитних договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Воєнний стан, введений в Україні 24.02.2022, у період виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафів та на час ухвалення рішення суду не припинено і не скасовано.

Отже, враховуючи імперативний характер пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, стягнення з відповідача 5 000,00 грн та 7 500,00 грн неустойки, нарахованої у 2025 році за прострочення виконання кредитних зобов`язань, суперечить прямій законодавчій забороні.

При цьому перехід права вимоги від первісних кредиторів до позивача не змінює правової природи такої неустойки та не надає новому кредиторові більшого обсягу прав, ніж той, який належав первісному кредиторові.

Тому вимоги позивача про стягнення неустойки у загальному розмірі 12 500,00 грн задоволенню не підлягають.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню 13 992,00 грн основної заборгованості, а в іншій частині заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №155267 від 17.03.2026 (а.с. 1).

Позов задоволено на суму 13 992,00 грн із заявлених 46 348,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 004,69 грн, виходячи з розрахунку: 13 992,00 грн ? 3 328,00 грн : 46 348,00 грн

= 1 004,69 грн.

Керуючись статтями 11, 202, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 625-629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 141, 174, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Договором про споживчий кредит №9423134 від 06.07.2025 у розмірі

10 000,00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту та за Договором про споживчий кредит №1523064 від 21.06.2025 у розмірі 3 992,00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 004,69 гривні, а всього стягнути - 14 996 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 69 копійок.

У задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач