Постанова № 13901355, 09.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2011                                                                                           № 43/259

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           Смірнова Л.Г.

          Тищенко О.В.

при секретарі:           Карнафель О.В.

За участю представників:

від позивача - Колісник С.Є. (довіреність б/н від 22.04.2010 р.)

від відповідача - не з’явився

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Нова Лінія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.11.2010

у справі № 43/259 (Пасько М.В. .....)

за позовом                               Приватне акціонерне товариство "Нова Лінія"

до                                                   ТОВ "Сегмент"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 3482,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент» про стягнення 710,73 грн. інфляційних втрат, 2446,06 грн. пені та 325,61 грн. 3% річних.

04.10.2010 р. позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 12798,10 грн. суму заборгованості, 1638,51 грн. інфляційних втрат, 701,50 грн. 3% річних та 4867,20 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. у справі позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 623,77 грн. інфляційних втрат, 1068,09 грн. пені, 285,40 грн. 3% річних, 200,05 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів надсилання на адресу відповідача акта прийому-передачі послуг на суму 10870,39 грн., та жодних доказів надання відповідних послуг на зазначену суму. Відповідач дійсно здійснював оплату наданих послуг з пропущенням строків встановлених умовами договору, однак сума 3% річних та інфляційних втрат надана позивачем, нарахована з урахуванням суми основного боргу, а тому підлягає перерахунку та задоволенню у розмірі 285,40 грн. 3% річних та 285,40 грн. інфляційних втрат. Відповідач до винесення рішення судом першої інстанції звернувся із заявою про застосування строку позовної давності, а отже сума пені підлягає задоволенню частково за уточненим розрахунком суду першої інстанції в межах дії позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час вирішення спору були неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, оскаржуване рішення є таким, що винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Висновки, викладені судом в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегмент» (Замовник) та Приватним акціонерним товариством «Нова лінія» (Виконавець) було укладено договір №3085/81124у (далі - Договір) про надання інформаційно-консультаційних послуг, за яким Виконавець зобов'язувався щомісячно надавати Замовнику інформаційно-консультаційні послуги стосовно товарів, які постачаються Замовником через торгівельну мережу ПАТ «Нова лінія».

Відповідно до п. 4.1. Договору, Замовник повинен здійснювати щомісячну оплату за надання інформаційно-консультативних послуг, на підставі рахунків, які надаються Виконавцем, але не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку.

Відповідні рахунки направлялись на адресу відповідача та були отримані ним (копії відповідних поштових повідомлень про вручення наявні в матеріалах справи):

-          Рахунок № БУ-00000454 від 31.01.2009 р. отриманий відповідачем 23.02.2009 р.;

-          Рахунок № ОБ-00000811 від 28.02.2009 р. отриманий відповідачем 20.03.2009 р.;

-          Рахунок № ОБ-00001413 від 31.03.2009 р. отриманий відповідачем 21.04.2009 р.;

-          Рахунок № ОБ-00002057 від 30.04.2009 р. отриманий відповідачем 18.05.2009 р.;

-          Рахунок № ОБ-00002710 від 31.05.2009 р. отриманий відповідачем 19.06.2009 р.;

-          Рахунок № ОБ-00003462 від 30.06.2009 р. отриманий відповідачем 21.07.2009 р.

-          Рахунок № ОБ-00004185 від 31.07.2009 р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00004194 від 31.07.2009 р. отримані відповідачем 17.08.2009 р.;

-          Рахунок № ОБ-00005568 від 30.09.2009 р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00005614 від 30.09.20009 р. отримані відповідачем 12.10.2009 р..

Однак, відповідачем вчасно не проводилася оплата за надані йому інформаційно-консультативні послуги:

-          у липні 2009 р. (Рахунок № ОБ-00004185 від 31.07.2009 р.) на суму 10870,39 грн..

-          у вересні 2009 р. (Рахунок № ОБ-00005568 від 30.09.2009 р.) на суму 1927,71 грн..

          Таким чином, загальна сума заборгованості з боку ТОВ «Сегмент» за Договором № 3085/81124у від 24.11.2008 р. становить 12798,10 грн..

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає, що позивачем не надано належних доказів надсилання на адресу відповідача акту прийому-передачі послуг на суму 10870,39 грн. та жодних доказів надання відповідних послуг на зазначену суму. Крім того, на думку суду першої інстанції, позивач в позовній заяві сам зазначає, що ним на адресу відповідача надсилався лише рахунок на оплату.

В той же час, вказаний висновок суду спростовується матеріалами справи.

У доповненні до позовної заяви про збільшення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України від 04.10.2010 р., згідно відбитку штампу вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва, позивач зазначає, що на адресу відповідача направлялись відповідні рахунки та акти здачі-прийняття робіт, які були отримані останнім:

- Рахунок № ОБ-00004185 від 31.07.2009 р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00004194 від 31.07.2009 р. отримані відповідачем 17.08.2009 р.;

- Рахунок № ОБ-00005568 від 30.09.2009 р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00005614 від 30.09.20009 р. отримані відповідачем 12.10.2009 р..

Крім копій вказаних рахунків та Актів здачі-прийняття робіт, до зазначеного Доповнення до позовної заяви додані належним чином засвідчені копії поштових реєстрів відправлень з відмітками відділення поштового зв'язку, в яких зазначено перелік направлених на адресу відповідача документів (в т.ч. Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00004194 від 31.07.2009 р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00005614 від 30.09.20009 р.) та поштові повідомлення про їх вручення відповідачу.

Однак, Господарським судом міста Києва вказані докази досліджені не були.

Суд першої інстанції, зазначивши, що позивачем не надано належних доказів надсилання на адресу відповідача акту прийому-передачі послуг на суму 10870,39 грн. та жодних доказів надання відповідних послуг на зазначену суму, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, яка виникла за рахунками № ОБ-00004185 від 31.07.2009 р., № ОБ-00005568 від 30.09.2009 р., № ОБ-00005614 від 30.03.2009 р. від 12.10.2009 р. у розмірі 12798,10 грн.

Однак, в оскаржуваному рішенні не визначено підстави, з яких не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 1927,71 грн..

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідачем наприкінці червня 2009 р. були припинені будь-які поставки в торгівельну мережу позивача, а тому позивачем не могли бути надані інформаційно-консультаційні послуги.

Пунктами 4.2-4.4 Договору передбачено, що за надання послуг, визначених у п.п. 2.1.-2.3. Договору, Замовник повинен сплатити на користь Виконавця (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму у розмірі 5% від загальної вартості товарів, поставлених Замовником за Договором поставки № 3085/81124 від 24.11.2008 р., та які реалізовані за такий календарний місяць через роздрібну мережу Виконавця (в т.ч. оплачені Виконавцем).

За надання послуг, визначених у п. 2.5. Договору, Замовник повинен сплатити на користь Виконавця (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму, у розмірі 0,5% від загальної вартості товарів, поставлених за Договором поставки № 3085/81124 від 24.11.2008 р., та які реалізовані за такий календарний місяць через роздрібну мережу Виконавця.

Зі змісту наведених пунктів вбачається, що розмір платежу, який відповідач повинен здійснити на користь позивача, визначається, виходячи із загальної вартості реалізованих позивачем за календарний місяць товарів відповідача, до якої включається й вартість реалізованих товарів, що вже була оплачена позивачем.

Отже, положення Договору жодним чином не пов'язують обов'язок відповідача з оплати наданих послуг з фактом поставки ним товарів саме протягом того місяця, в якому Виконавцем надавалися послуги.

Як зазначає у відзиві відповідач, поставки товарів через торгівельну мережу позивача були припинені наприкінці червня 2009 р..

Однак, доказів того, що поставлений ТОВ «Сегмент» за Договором поставки № 3085/81124 від 24.11.2008 р. товар не реалізовувався через роздрібну мережу ПАТ «Нова лінія», протягом липня та вересня 2009 р., відповідачем не надано.

Пункт 1.1. Договору визначає предмет Договору, який полягає в тому, що Виконавець зобов'язується надавати Замовнику інформаційно-консультаційні послуги, стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів, які постачаються Замовником через торговельну мережу Виконавця.

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що вся консультаційна інформація надається Виконавцем замовнику в усній формі та деталізується в актах прийому-передачі послуг.

Відповідно до п. 4.6. Договору № 3085/81124у від 24.11.2008 р., послуги за Договором вважаються прийнятими після підписання актів прийому-передачі послуг з урахуванням п. 4.7.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що у разі не підписання акту прийому-передачі послуг замовником, останній повинен письмово надати мотивовану відмову від підписання акту, протягом 3 календарних днів з моменту отримання акту. У випадку неотримання мотивованої відмови Замовника Виконавцем у вказаний термін, акти вважаються підписаними, послуги вважаються такими, що прийняті, а рахунок підлягає обов'язковій оплаті Замовником.

Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00004194 від 31.07.2009 р. та Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОБ-00005614 від 30.09.20009 р. були вручені відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, однак, з боку ТОВ «Сегмент» підписані не були. Мотивованої відмови від їх підписання з боку ТОВ «Сегмент» на адресу ПАТ «Нова лінія» також не надходило.

Отже, відповідно до п. 4.6., 4.7. Договору, послуги вважаються прийнятими, а рахунки підлягають обов'язковій оплаті.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Днем надходження позовної заяви до суду слід вважати день надходження її до канцелярії господарського суду незалежно від дня і способу відправлення позовної заяви. День надходження позовної заяви до господарського суду відповідно до п. 2.3 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 р. N 75, засвідчується у правому нижньому куті або вільному від тексту місці першого аркуша відміткою реєстраційного штампа, дати надходження до суду, реєстраційного номера.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовною заявою 15.06.2010 р., що підтверджується відбитком вхідного штампу канцелярії Господарського суду м. Києва.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач до винесення рішення по даній справі ,місцевим господарським судом, звернувся із заявою про застосування строку позовної давності.

Пунктом 5.1. Договору № 3085/81124у від 24.11.2008 р. визначена відповідальність Замовника, за порушення терміну оплати, яка стягується у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Пунктом 5.2. Договору № 3085/81124у від 24.11.2008 р. передбачено, що нарахування та сплата пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання на користь Виконавця.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши розрахунок, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 3779,75 грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, вважає, що вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 701,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 1638,51 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують наявність заборгованості Виконавця (відповідача) в сумі 12798,10 грн. з оплати наданих інформаційно-консультаційних послуг за рахунками № ОБ-00004185 від 31.07.2009 р., № ОБ-00005568 від 30.09.2009 р., правомірність вимог щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Щодо звернення відповідача про стягнення з позивача, у випадку часткового задоволення позову, витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 1500,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме порушення відповідачем строків оплати за надані послуги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. у справі №43/259 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасовано частково.

Згідно ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. у справі №43/259 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. у справі №43/259 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент» (03124, м. Київ, вул.. М.Василенка, 7-А, п/р 26008301361931 у філії «Залізничне відділення ПІБ» м. Київ, МФО 322153, код ЄДРПОУ32586837), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168 п/р 26006001334641 в АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 30728887, МФО 300528, свідоцтво платника ПДВ №100256810 ІПН 307288826135) 12798 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто вісім) грн.. 10 коп. суми боргу, 1638 (тисяча шістсот тридцять вісім) грн.. 51 коп. інфляційних втрат, 701 (сімсот одну) грн.. 50 коп. 3% річних та 3779 (три тисячі сімсот сімдесят дев’ять) грн. 75 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент» (03124, м. Київ, вул.. М.Василенка, 7-А, п/р 26008301361931 у філії «Залізничне відділення ПІБ» м. Київ, МФО 322153, код ЄДРПОУ32586837), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168 п/р 26006001334641 в АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 30728887, МФО 300528, свідоцтво платника ПДВ №100256810 ІПН 307288826135) 189 (сто вісімдесят дев’ять) грн. 17 коп. державного мита, 223 (двісті двадцять три) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 94 (дев’яносто чотири) грн. 58 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Справу №43/259 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Алданова С.О.

Судді                                                                                          Смірнова Л.Г.

                                                                                          Тищенко О.В.