Рішення № 139013184, 13.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/608/26

Провадження № 2/168/426/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.

за участю: секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Медведєвої Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Медведєва Н.О. звернулася до суду з позовом до відповідачки, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 12.03.2025-100000492 від 13 березня 2025 року в розмірі 8 300,00 грн та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 13 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 12.03.2025-100000492 строком на 217 днів. Згідно з умовами договору відповідачці було надано кошти в сумі 2 500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок (платіжну картку) зі сплатою відсотків за користування. Проте відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, через що виникла прострочена заборгованість на загальну суму 8 300,00 грн. З яких 2 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3 875,00 грн - заборгованість за процентами, 225,00 грн - комісія, 450,00 грн - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1 250,00 грн - неустойка.

Тому представник позивача просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надала: пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення», інформаційне повідомлення позичальнику, договір про надання послуг з переказу коштів від 04 січня 2024 року, квитанцію від 17 липня 2026 року № 2164488 (на суму 120,18 грн.), розрахунок заборгованості, довідку про відкриття рахунку та довіреність.

Відповідачка відзиву на позов не подала.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В позовній заяві представник позивача просила здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка бідь-яких заяв та клопотань суду не подавала.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі. Прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Здійснено повідомлення відповідачки, в тому числі, через офіційний веб-сайт судової влади.

Будь-яких клопотань, заяв та заперечень до суду не надійшло. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Судом встановлено, що 13 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 12.03.2025-100000492. Договір було підписано одноразовим ідентифікатором Е794. Згідно заявки кредитного договору відповідачці було надано кошти в 2 500,00 грн шляхом перерахунку на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 .

Строк кредиту - 217 днів. Дата повернення - 15 жовтня 2025 року. Процентна ставка 1,00% в день. Комісія 9,0 % від суми кредиту, що становить 225,00 грн.

Факт переказу коштів підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Проте, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала. Тому виникла заборгованість, яка становить 8 300,00 грн. З яких 2 500,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 3 875,00 грн. заборгованість за процентами, 225,00 грн. комісія, 450,00 грн додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1 250,00 грн. неустойка.

Оцінка Суду.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідачка погодилася на умови кредитного договору. Надані ТОВ «Споживчий кредит» докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення електронного кредитного договору з відповідачкою. Оскільки такий договір містить електронний підпис відповідачки з одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідачки на укладання договорів на погоджених умовах.

Своїм підписом на договорі відповідачка також підтвердила, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Водночас, відповідачка відзив на позов та жодних доказів на спростування суми заборгованості у зазначеному розмірі не надала.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 500,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 3 875,00 грн. та комісії (за надання кредиту) 225,00 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідачки неустойки у розмірі 1 250,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.

У цій справі кредитний договір укладений між сторонами 13 березня 2025 року. Тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки. Тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки цих коштів в розмірі 1 250,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості), то суд виходить з наступного.

Відповідачці нараховано 450,00 грн. заборгованості за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості боржника тощо), або за дії, які споживач вчиняє на користь кредитодавця, або які не обумовлюють надання окремої фінансової послуги споживачу.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (справа № 496/3134/19 від 13 липня 2022), умова договору, що передбачає оплату послуг з інформування про заборгованість, яку споживач вимагає (або отримує) раз на місяць, є нікчемною.

Оскільки комісія нарахована за дії, що є обов`язком кредитора або є безкоштовними за законом, умови Кредитного договору в цій частині є нікчемними з моменту підписання. Відтак, суд вважає за необхідне повністю відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за додатковою комісією за обслуговування кредиту в розмірі 450,00 грн..

З огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Слід стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість у розмірі 6 600,00 грн., з яких: основний борг 2 500,00 грн., заборгованість по процентам 3 875,00 грн. та комісія (за надання кредиту) 225,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення додаткової комісії в розмірі 450,00 грн. та неустойки в розмірі 1 250,00 грн. необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 662,40 грн.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 6 600,00 грн., що становить 79,52 % від заявленої позивачем суми 8 300,00 грн. (6600,00 грн * 100 / 8300,00 грн. = 79,52%), відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2 117,14 грн. (2 662,40 * 79,52 / 100 = 2 117,14).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З цих підстав стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в розмірі 95,57 грн. (120,18 * 79,52 / 100 = 95,57).

Керуючись статтями 76 - 81, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 610, 628, 638, 1048, 1054 ЦК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Медведєвої Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 12.03.2025-100000492 від 13 березня 2025 року в розмірі 6 600 (шість тисяч шістсот) гривень, з яких: основний борг 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень, заборгованість по процентам 3 875,00 (три тисячі вісімсот сімдесят п`ять) гривень та комісія (за надання кредиту) 225,00 (двісті двадцять п`ять) гривень.

В задоволенні позову в частині стягнення додаткової комісії за обслуговування кредиту у розмірі 450,00 гривень та неустойки у розмірі 1 250,00 гривень відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 117,14 (дві тисячі сто сімнадцять гривень 14 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви, в розмірі 95, 57 (дев"яносто п"ять гривень 57 копійок) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення судового збору та витрат на поштове відправлення відмовити.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті 13 серпня 2026 року в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Малюта