Рішення № 139012259, 17.08.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1317/26

Провадження № 2/439/885/26

17 серпня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

у судовому засіданні приймали участь:

представник позивача Мазан С.Р.

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Броди в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплачених коштів,

у с т а н о в и в:

Суть спору.

Позивач Головну управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплачених коштів.

Стислий виклад позиції учасників справи викладених у заявах по суті справи.

1)Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як особа інвалідністю III групи внаслідок загального захворювання, одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058, з 19.10.2022.

Згідно з випискою з акту огляду МСЕК довідки серії 12 ААВ № 613930, виданої Галицькою міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 з 19.10.2022 визнаний особою з інвалідністю III групи терміном по 31.10.2023. Згідно з виписки з акту огляду МСЕК довідки серії 12 ААГ № 606823, виданої Галицькою міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 з 26.10.2023 визнаний особою з інвалідністю III групи терміном по 31.10.2025. Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 20.03.2025 № ЦО 8297 відповідачу було скасовано інвалідність з 26.10.2023. 16.06.2025 на адресу позивача надійшов витяг з рішення експертної команди. Виплату пенсії відповідачу припинено з 01.11.2023. За період з 01.11.2023 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії в сумі 50123,00 грн.

Позивач покликаючись на положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, Постанову КМУ від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», Наказ МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи», просить стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену пенсію в сумі 50123,00 грн.

2)Позиція Відповідача.

Відповідач відзиву не подав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строки для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення недоліків, ухвалою судді від 24.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження в справі, призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з підстав викладених у позові.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що не має повертати виплати оскільки пенсію йому призначено на підставі виданої МСЕК виписки, яка не є сфальсифікована. У 2023 році МСЕК переглядало підстави інвалідності, і йому було продовжена інвалідність на 2 роки по листопад 2025 року. У червні 2025 року йому прийшло повідомлення з Дніпра про скасування інвалідності. Експертна команда його на огляд не викликала, обстеження не проводила. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 11.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Суд визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 613930, виданої Галицькою міжрайонною МСЕК 19.10.2022, на підставі акта огляду МСЕК № 1037 ОСОБА_1 проведено огляд та встановлено III групу інвалідності з загального захворювання до 01.11.2023 (а.с.54-55).

04.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, у якій просив призначити пенсію по інвалідності (а.с.59-62).

Згідно з довідкою про перерахунок пенсії від 22.05.2023, ОСОБА_1 на підставі довідки МСЕК серія 12 ААВ № 613930 про встановлення третьої групи інвалідності, призначено щомісячну пенсію в сумі 2300,00 грн з 19.10.2022 (а.с.63-64).

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 606823 від 06.11.2023, виданої Галицькою міжрайонною МСЕК, на підставі акта огляду МСЕК № 3031/4, ОСОБА_1 встановлено ІІІ інвалідності з загального захворювання, інвалідність встановлена до 01.11.2025 (а.с.56-57).

Дана довідка скерована до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 10.11.2023, що підтверджується копією супровідного листа (а.с. 58).

З витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 20.03.2025 № ЦО 8297 встановлено, що ОСОБА_1 проведено оцінювання повсякденного функціонування особи та не встановлено групу інвалідності з 26.10.2023 (а.с.71).

16.06.2025 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-8297 від 20.03.2025, що вбачається із акту №474 від 12.06.2025 приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи(а.с.72).

Згідно з протоколом індивідуального перерахунку за період з 01.12.2019 по 30.06.2025, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з листопада 2023 по червень 2025 та визначено переплату призначеної пенсії у сумі 50 123,00 грн (а.с.78).

З метою добровільного погашення заборгованості з переплати пенсії, позивач 08.04.2026 звернувся до відповідача. Дане звернення відповідач не задовольнив (а.с.73-74).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Між сторонами виник спір стосовно стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави. Спірні правовідносини регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( від 09.07.2003, із змінами і доповненнями, далі Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» (№1788-XII від 05.11.1991, із змінами і доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (Постанова №1338), Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (Постанова №1338).

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності відповідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою (стаття 34 Закон №1058-IV).

Відповідно до п.2 ч. 1 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (Постанова №1338). Цією постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.

Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Пунктом 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Цим наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.

Згідно з ч.1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 50 Закону № 1058, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Оцінка та мотиви суду.

Відповідач перебував на пенсійному обліку у позивача у зв`язку з призначенням виплати пенсії по інвалідності з 19.10.2022 на підставі випискок з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ № 613930 та довідки серії 12 ААГ № 606823. Виплата пенсії відбувалась з жовтня 2022 по червень 2025.

У зв`язку із набранням чинності Постанови КМУ від 15.11.2024 №1338, переглянуто рішення щодо встановлення ОСОБА_1 інвалідності. На підставі рішення експертної команди №ЦО 8297 від 20.03.2025, ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 26.10.2023. На підставі цього рішення відповідачу припинено виплату пенсії та проведено її перерахунок.

Статтею 50 Закону № 1058 встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли є зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Отже зловживанням з боку пенсіонера, які дають підстави стягнути з нього надміру виплаченої пенсії, є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Тому для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, уповноважений призначати пенсії, має встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку позивача, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних або підроблених документів, які стали підставою для переплати пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії, позивач не надав.

Отже, позивач не довів факту зловживань з боку відповідача, його недобросовісності щодо надання недостовірних даних та, відповідно, отримання переплати пенсії.

Суд зауважує, що при розгляді цієї категорії справ необхідно також поруч з національним законодавством, яке повністю регулює спірні правовідносини, опиратись на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, щодо добросовісних (bonafide) набувачів майна.

У рішенні по справі «Beinaroviи and Others v. Lithuania» від 12 червня 2018 року (заяви №70520/10, 21920/10 та 41876/11) розглядаючи, чи був досягнутий справедливий баланс між громадським інтересом та інтересами заявника, Європейський суд з прав людини підкреслив особливе значення принципу «належного врядування», згідно з яким, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема коли питання стосується основоположних прав людини, як-от прав, що стосуються майна, державні органи повинні діяти своєчасно, належним, а головне, послідовним чином.

Принцип «належного врядування», як правило, не має заважати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, що є наслідком їхньої власної недбалості. З іншого боку, потреба у виправленні минулої несправедливості не має становити непропорційне втручання у право, щойно набуте особою, яка добросовісно покладалась на законність дій державного органу. Інакше кажучи, державні органи, які не впровадили або не дотримувалися власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик помилки з боку державного органу має нести сама Держава, і жодні помилки не можуть бути виправлені за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування права власності на майно, яке було надано помилково, принцип «належного врядування» не лише може накладати на державні органи зобов`язання діяти негайно, щоб виправити свою помилку, але й може обумовлювати необхідність виплати достатньої компенсації чи іншого належного відшкодування попередньому добросовісному власнику («Vukuљiж v. Croatia» від 31 травня 2016 року, заява №69735/11), § 64; «Beinaroviи and Others v. Lithuania» від 12 червня 2018 року, заяви №№70520/10, 21920/10 та 41876/11, § 140).

Отже на відповідача, як добросовісного набувача, не може покладатись тягар виправлення помилки органу пенсійного фонду чи медико-соціальної експертної комісії, якщо такі здійснені. Суд повторює, що факту зловживань чи надання неправильних відомостей ОСОБА_1 позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд відмовляє Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у позові, судові витрати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.4, 12, 76, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплачених коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження: 79016 м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд.10, код ЄДРПОУ 13814885.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк