Єдиний державний реєстр судових рішень
17.08.2026
Справа № 337/3625/26
Провадження № 2/337/2746/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги,
встановив:
Представниця позивача КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», по системі «Електронний суд», звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості з централізованого опаленняі та гарячого водопостачання з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.12.2018 року по 28.02.2026 року у розмірі 60124,32 грн., посилаючись на неналежне виконання своїх зобов`язань з боку відповідачів.
В обґрунтування позову вказано, що позивач по відношенню відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем комунальних послуг, а саме, з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії.
Відповідачі являються власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630, які діяли під час виникнення спірних правовідносин вказано, що Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі
Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров`я та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає право на житло, позивач здійснював та продовжує надавати відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем укладений Типовий індивідуальний договір № 603514506 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Просить суд стягнути заборгованість і судовий збір.
09.06.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Текст позову містить клопотанняі представниці позивача про проведення розгляду справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач надав до суду заяву в якій просить провести розгляд справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, також просить стягнути 50% судового збору.
Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Інформації сформованої за допомогою додатку "Реєстр нерухомості", відповідачі являються співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, відповідачці ОСОБА_2 належить на праві часткової власності 1/2 частина квартири, а інші 1/2 частини квартири належить на праві часткової власності відповідачу ОСОБА_1
02.10.2021 року Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.
Крім того ч.6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.
Таким чином з 01.11.2021 року між Концерном «Міські теплові мережі» та відповідачами укладено типовий договір № 603514506про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п.5 Типового індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до п.11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315.
Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
У відповідності зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормою ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (частина друга статті 317 ЦК України).
Квартира відповідачів є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення.
Квартира відповідачів не підпадає під термін «неопалювальне приміщення», так як відсутні докази на підтвердження відключення приміщення від центрального опалення в установленому законом порядку.
Суд вважає, що позивачем було правомірно здійснено нарахування обсягів спожитої теплової енергії відповідачам.
Між сторонами існували фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов`язку оплати до 01.11.2021 року за надані такі послуги (вказане відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 7 липня 2020 р.).
Позивач у період з 01.12.2018 р. по 28.02.2026 р. надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з яких не оплаченими залишились послуги на суму 60124,32 грн., що підтверджується відповідним розрахунком за особовим рахунком № НОМЕР_1 , довідкою щодо заборгованості за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за спірний період складений із чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум; окремо вказано суми заборгованості за кожен місяць та за надані послуги. Зазначений розрахунок виконано відповідно до вимог чинного законодавства. Доказів, які б спростовували цей розрахунок, суду не подано, тому суд приймає його за основу при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з п.5 ч.2 ст.7, ст.9 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, які діяли на час спірних правідносин за період по 31.10.2021 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Таким чином, враховуючи та аналізуючи усі надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
Однак суд не може погодитися з вимогами позивача про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.
Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до положень ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру, крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 522/7683/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі №352/2163/13-ц).
Кожен із власників спільної часткової власності несе витрати з утримання майна відповідно до своєї частки у спільному майні.
Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Натомість солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).
Суд вважає, що в силу належності квартири відповідачам на праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано.
Подібний висновок щодо солідарного зобов`язання співвласників житла, у яке надаються комунальні послуги, викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 344/1792/16-ц.
Таким чином частка заборгованості відповідача ОСОБА_1 і якому належить на праві часткової власності 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_1 , складає 30 062,16 грн., і частка заборгованості відповідача ОСОБА_2 і якій належить на праві часткової власності 1/2 частини квартири, складає 30 062,16 грн.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, установленному законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на вищевказані положення Закону, суд доходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а інші 50 відсотків сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. 89, 141, 206, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води наданих за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2018 р. по 28.02.2026 р. в розмірі 30 062,16 грн. і судовий збір у розмірі 1331, 2 грн., а всього стягнути 31 393 (тридцять одна тисяча триста дев`яносто три) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води наданих за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2018 р. по 28.02.2026 р. в розмірі 30 062,16 грн. і судовий збір у розмірі 1331, 2 грн., а всього стягнути 31 393 (тридцять одна тисяча триста дев`яносто три) грн. 36 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» 50% судового збору, а саме в сумі 1331(одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп, сплаченого при подачі позову згідно платіжної інструкції № 5696 від 27.05.2026 року.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Інформація про сторін
Позивач: КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», ЄДРПОУ 32121458, адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ел. пошта info@teploseti.zp.ua, тел. 380612205810.
Відповідачка: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце зареєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: І.Г. Кучерук
Судове рішення № 139012206, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 337/3625/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: