Рішення № 139012194, 17.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 331/3534/26 2/335/3302/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» в особі представника Варшавського Костянтина Антоновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» в особі представника Варшавського К. А. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 21.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір № 74556912, за умовами якого позикодавець надав відповідачці у позику 9 521,00 грн зі сплатою відсотків 1,99 % за кожен день користування.

05.01.2023 укладений договір факторингу № 031-050123, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 74556912.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладений договір №17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» право вимоги за договором № 74556912.

Всупереч умовам договору № 74556912, відповідачка свої зобов`язання не виконала, внаслідок чого станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідачки складає 16 425,72 грн, у тому числі заборгованість за основним зобов`язанням 9 521,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5 376,08 грн, комісія 1 528,64 грн.

З наведених підстав просив стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному вище розмірі, а також судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 6622,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу 9 000 грн та витрати, пов`язані із надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками в паперовій формі розміром 381,74 грн.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04.05.2026 справа передана на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі (у змішаній формі паперовій та електронній), розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання, встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Копію ухвали від 02.06.2026 було направлено відповідачці за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом із повідомленням, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою пошти від 03.07.2026 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, позовна заява з доданими до неї документами були направлені відповідачці за зареєстрованим місцем проживання до звернення до суду із цим позовом, що підтверджується долученою до позовної заяви копією опису вкладення у конверт з відміткою відділення зв`язку про відправлення від 14.04.2026.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання, та враховуючи, що відповідачка не повідомила суд про зміну адреси проживання, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що останній було у встановленому порядку вручено копію вищезазначеної ухвали 03.07.2026.

Крім того, копія зазначеної ухвали направлялась відповідачці електронною поштою за адресою електронної поштової скриньки, що зазначена в позовній заяві. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копію вказаної ухвали відповідачка отримала 02.06.2026.

Відзиву на позов відповідачка у визначений у вказаній ухвалі строк не подала.

Дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

21.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74556912 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачці у позику 9 521,00 грн строком на 30 днів, із терміном повернення 20.01.2022, зі сплатою відсотків 1,99 % за кожен день користування.

За умовами цього договору знижена процентна ставка складає 0,6985%, а процентна ставка за понадстрокове користування кредитом складає 2,70%, яка не застосовується в період карантину. Орієнтовна річна процентна ставка визначена 906,08%, а орієнтовна загальна вартість позики 11 510,41 грн.

Договір укладений в електронний формі, та підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором hLB1bnLIyC.

Крім того, відповідачка також ознайомилась та підписала в електронній формі паспорт споживчого кредиту, в якому відображені умови кредитування, реальна процентна ставка та порядок повернення кредиту.

Факт перерахування коштів на картку відповідачки підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000113172/ТНПП від 21.01.2026 на суму 9 521,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою договір позики № 74556912 від 21.12.2021 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Згідно з наданим суду розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором позики № 74556912 від 21.12.2021, внаслідок неналежного виконання відповідачкою умов договору в неї виникла заборгованість 22.03.2023 у розмірі 16 425,72 грн. Водночас, з вказаного розрахунку не вбачаються складові заборгованості у вказаному розмірі. Натомість, у позові вказано, що вказана заборгованість складається з: 9 521,00 грн за тілом кредиту, 5 376,08 грн за процентами, 1 528,64 грн за комісією.

05.01.2023 укладений договір факторингу № 031-050123, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 74556912. Факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується Витягом з Реєстру прав вимог № 22/03/23 від 22.03.2023, що відступаються Клієнтом Факторові, відповідно до Договору факторингу № 031-050123 від 05.01.2023, в якому наведено інформацію про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є відповідачка, на суму 16 425,72 грн, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 767 від 06.03.2023 про сплату фінансування згідно реєстру за вказаним договором факторингу.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладений договір № 17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» право вимоги за договором № 74556912. Факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується Реєстром прав вимог № 17/12/25 від 17.12.2025, в якому наведено інформацію про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є відповідачка, на суму 16 425,72 грн (у т.ч. сума боргу за основним зобов`язанням 9 521,00 грн. та за відсотками 6 904,72 грн., платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (в електронному вигляді).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка висувала заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором позики № 74556912 від 21.12.2021, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідачки в обсязі, визначеному вказаним договором.

Згідно з розрахунком суми позову, наведеним у позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідачки 16 425,72 грн, у т.ч. основний борг 9 521,00 грн, проценти за користування кредитом 5 376,08 грн, комісія 1 528,64 грн.

Вказаний розмір заборгованості заявляє позивач до стягнення з відповідачки у позові.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за вказаним договором підлягає частковому задоволенню, а за комісією не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за вищезазначеним договором, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», випливає, що відповідачкою здійснювалась сплата процентів на виконання умов договору, а саме: 21.01.2022 розміром 307,89 грн, 21.01.2022 розміром 189,47 грн, 22.01.2022 розміром 947,35 грн, 26.01.2022 розміром 2 792,05 грн, 11.02.2022 розміром 2 084,17 грн, 02.09.2022 розміром 190,42 грн, 15.09.2022 розміром 190,42 грн, 21.10.2022 розміром 190,42 грн, 21.11.2022 розміром 349,04 грн, 28.12.2022 розміром 342,06 грн, 30.01.2023 розміром 335,22 грн.

Тобто, усі вказані платежі здійснені відповідачкою після спливу строку кредитування, визначеного у договорі, тобто після 20.01.2022.

Водночас, до позовної заяви позивач долучив редакцію Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», затверджену наказом Директора вказаного Товариства від 03.10.2024 № 03/10/2024, тобто редакцію, що не була чинною на момент укладення вищезазначеного договору. З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості визначити, чи мав право кредитор нараховувати проценти відповідачці згідно з вказаними Правилами за понадстрокове користування кредитом.

Оскільки вказані обставини позивачем не доведені, тому суд виходить зі строку кредитування, що визначений у договорі № 74556912 від 21.12.2021, тобто 30 днів до 20.01.2022. Отже, нарахування відповідачці процентів поза межами вказаного строку в розмірі, що визначений договором позики, суд визнає необґрунтованим.

Отже, у зв`язку із тим, що нарахування процентів після 20.01.2022 не відповідає умовам укладеного договору, суд доходить висновку, що заборгованість відповідачки за цим договором складає 9 521,00 грн за тілом кредиту та 1 969,41 грн за процентами, що відповідає розміру, зазначеному у Додатку 1 до договору позики.

При цьому, нарахування відповідачці комісії розміром 1 528,64 грн не передбачено умовами договору позики. У позовній заяві позивач також не довів підстав нарахування комісії відповідачці у вказаному розмірі. За таких обставин, у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З урахуванням проведених відповідачкою оплат за кредитним договором, заборгованість за відсотками у неї відсутня, а стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту розміром 3 571,90 грн (9 521,00 + 1 969,41 (307,89 + 189,47 + 947,35 + 2 792,05 + 2084,17 + 190,42 + 190,42 + 190,42 + 349,04 + 342,06 + 335,22) = 3 571,90).

Підсумовуючи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 3 571,90 грн, що складає 21,75% від заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано такі докази: договір № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Богомоловим В. В., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.02.2017, прайс-лист послуг вказаного адвоката, заявка на надання правової допомоги № 766 від 01.04.2026, витяг акту № 766 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026, в якому зазначено про надання вказаним адвокатом позивачу таких послуг: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години на суму 4 000 грн, складання позовної заяви тривалістю 1 година на суму 5 000,00 грн.

Оцінивши надані суду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вони частково обґрунтовані в частині витрат, понесених на оплату послуги зі складання позовної заяви розміром 5 000,00 грн.

Водночас, витрати у сумі 4 000 грн за надання усної консультації з вивченням документів, на переконання суду, не є обґрунтованими, з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці компенсує правові (судові) витрати лише в тому разі, якщо вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за своїм розміром.

Водночас, оцінювання послуги з надання консультації та вивчення документів у типовому кредитному спорі на рівні 4 000 грн, суд вважає очевидно завищеним і таким, що не відповідає критерію розумності. Крім того, даний спір є не складним, правовідносини між сторонами є типовими, що не вимагало проведення тривалої консультації та вивчення документів окремо від процесу складення позовної заяви. Відтак, у цій частині понесені судові витрати на правничу допомогу суд вважає необґрунтованими.

Отже, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто у розмірі 1 087,50 грн (21,75% від 5 000 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 579,07 грн (21,75% від 2 662,40 грн).

Також з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у виді витрат на підготовку (друк, конвертування) та відправку відповідачці позовної заяви, що документально підтверджені, розміром 83,03 грн (21,75% від 381,74 грн).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за договором позики № 74556912 від 21 грудня 2021 року розміром 3 571 (три тисячі п`ятсот сімдесят одна) гривні 90 копійок, витрати на правничу допомогу у розмірі 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн 50 коп., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 579 (п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 07 коп., витрати, пов`язані з розглядом справи розміром 83 (вісімдесят три) грн 03 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 17 серпня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», ЄДРПОУ 43950742, адреса місцезнаходження: пр. Соборності, буд. 30-А, прим. 321, м. Київ, 02154;

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А. В. Шалагінова