Ухвала суду № 139012188, 14.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7222/21 4-с/335/51/2026

УХВАЛА

14 серпня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калашнікова Микити Руслановича у виконавчому провадженні № 76496993 під час проведення виконавчих дій 02 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

14.07.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (наразі вказаний відділ ДВС має назву Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) Калашнікова Микити Руслановича у виконавчому провадженні № 76496993, яка полягає в нескладенні акту за результатами перевірки виконання ріщення під час виконавчої дії 02.07.2026 та не вирішенні питання щодо невиконання рішення боржницею.

В обґрунтування скарги зазначала, що ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 у справі № 335/7222/21 змінено спосіб і порядок виконання рішення суду та боржника зобов`язано забезпечувати дистанційне спілкування стягувача з малолітньою дитиною (відеозв`язок) у визначені судом дні та години.

02.07.2026 головним державним виконавцем Калашніковим М. Р. у виконавчому провадженні було винесено вимогу про проведення 02.07.2026 о 17:00 год он-лайн зустрічі бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_2 в присутності матері дитини ОСОБА_3 через Viber.

У визначений час відбулась виконавча дія за участі державного виконавця, стягувача, боржниці та дитини.

Вважає, що боржницею не було забезпечено побачення стягувача з дитиною у спосіб, визначений судовим рішенням, оскільки не було забезпечено візуального контакту з дитиною (дитина повідомила, що їй не комфортно перебувати біля камери, а бажає сидіти на дивані), боржниця не розмістила камеру біля зручного місця для дитини. Внаслідок цього побачення було зведено до аудіоспілкування з дитиною, яка перебувала поза кадром. Якість звуку не забезпечувала нормального спілкування, хоча стягувачка висловила прохання державному виконавцю, а державний виконавець боржниці, щоб дитина говорила голосніше або перебувала ближче до мікрофону. Дитина під час зустрічі зазначила, що не бажає бачити стягувачку і що вона для неї ніяка не бабуся. Боржниця на ці висловлювання не відреагувала, не сприяла налагодженню належного контакту з дитиною.

03.07.2026 стягувачка подала державному виконавцеві заяву про складення акту за результатами перевірки виконання рішення та фіксацію обставин неналежного забезпечення побачення з дитиною. Станом на 13.07.2026 у Автоматизованій системі виконавчого провадження акт відсутній. Копію акта стягувачу не надано. Отже, поведінка боржниці не була належним чином оцінена державним виконавцем, внаслідок чого не вжито заходів реагування, визначених ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Просила визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, яка полягає в нескладенні акту за результатами перевірки виконання ріщення під час виконавчої дії 02.07.2026 та не вирішенні питання щодо невиконання рішення боржницею та зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом складення акту з урахуванням зафіксованих у стенограмі обставин, вирішити питання щодо застосування передбачених ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» заходів, внесення відповідних документів до АСВП та надання їх копій стягувачу.

Не погоджуючись зі скаргою, 31.07.2026 державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Калашніковим М. Р. подано відзив, в якому зазначив, що 02.07.2026 проводились виконавчі дії щодо онлайн зустрічі бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_2 в присутності матері дитини ОСОБА_3 . В ході проведення виконавчої дій боржниця підключилась до відеодзвінку та надала дитину для спілкування. В процесі зустрічі дитина відмовилась підходити до камери та спілкуватися поза межами камери. Після нетривалого спілкування дитина повідомила, що не бажає більше спілкуватися та виконавчі дії були завершені. За результатами зустрічі складено акт. З аналізу ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що боржник зобов`язаний надавати дитину для спілкування в порядку, визначеному судовим рішенням, а штраф накладається у разі ненадання дитини без поважної причини. У зв`язку з викладеним, державний виконавець не вбачав підстав для накладання штрафу на боржницю. Просив в задоволенні скарги відмовити.

У судове засідання стягувачка, боржниця, представник боржниці, державний виконавець не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили. Заяв про відкладення судового засідання учасники процесу не подавали. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності стягувачки, боржниці, її представника, державного виконавця.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 :

- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;

- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини.

Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_2 разом із матір`ю ОСОБА_3 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з донькою.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_3 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Шалько О.А. задоволено.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, в тому числі Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

21.10.2024 судом першої інстанції видано виконавчий лист № 335/7222/21, який виконується Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 76496993.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_3 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_4 і ОСОБА_1 спілкування з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за телефоном та засобами відеозв`язку (в онлайн режимі). У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_1 відмовлено.

Предметом оскарження у скарзі ОСОБА_1 визначила бездіяльність державного виконавця Калашнікова М. Р. у виконавчому провадженні № 76496993 з примусового виконання вищезазначеного рішення суду, стягувачем в якому є ОСОБА_1 , а боржником ОСОБА_3 , яка полягає у не складанні акту від 02.07.2026 та невирішенні питання щодо неналежного виконання рішення боржницею.

З долучених до скарги матеріалів випливає, що 02.07.2026 державним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження вимогу про проведення онлайн зустрічі стягувачки ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_2 в присутності матері дитини ОСОБА_3 за телефоном через додаток Viber.

Зі змісту скарги та відзиву на неї встановлено, що вказана зустріч відбулась, боржниця надала дитину для спілкування зі стягувачкою у визначений у вказаній вимозі державного виконавця час.

03.07.2026 ОСОБА_1 звернулась до державного виконавця Калашнікова О. В. про складання акту за результатами перевірки виконання рішення та фіксацію обставин неналежного забезпечення побачення з дитиною.

Разом із тим, до відзиву державного виконавця долучено акт від 02.07.2026, в якому зазначені обставини проведення онлайн зустрічі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_2 , а саме зазначено, що дитина відмовилась підходити до камери та почала спілкування поза межами камери. Після нетривалого спілкування дитина сказала, що ОСОБА_1 не є її бабусею і вона більше не бажає спілкуватися. Виконавчі дії було завершено.

Відтак, бездіяльність державного виконавця щодо не складання акту від 02.07.2026 у даному випадку спростовується наданням вказаного акту. Отже, у цій частині вимоги скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 64-1 цього Закону визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Згідно з ч.ч. 14 цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу на боржника державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови можливо у разі встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що складається відповідний акт державного виконавця. Постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування здійснюється державним виконавцем у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що державний виконавець складає акт.

Разом із тим, зазначені вище матеріали справи не містять доказів невиконання боржницею без поважних причин рішення суду, оскільки 02.07.2026 відбулась онлайн зустріч стягувачки з онукою ОСОБА_2 в присутності боржниці, дитина була присутня під час зустрічі та нетривалий час спілкувалась зі стягувачкою, хоча і поза межами простору, що фіксувався відеокамерою, після чого висловила не бажання подальшого спілкування.

Вказане не можна розцінювати як невиконання рішення боржницею без поважних причин. Зазначення у скарзі, що невиконання рішення боржницею полягало у не забезпеченні візуального контакту, не розміщенні відеокамери навпроти дитини, не сприяння контакту, на переконання суду, не заслуговує на увагу, оскільки вказані доводи грунтуються на власному розумінні стягувачкою обов`язків боржника у виконавчому провадженні та власному її тлумаченні процесу примусового виконання рішення. Натомість, саме до повноважень державного виконавця належить здійснення оцінки дій боржниці на предмет виконання/не виконання виконавчого документа і наявності підстав для застосування відповідних заходів примусового виконання. Державний виконавець в межах своїх повноважень надав відповідну оцінку діям боржниці, зазначивши у відзиві, що підстави для застосування заходів примусового виконанні у цьому випадку відсутні.

Крім того, зі змісту акту від 02.07.2026 випливає, що дитина не відмовилась від спілкування повністю, однак, висловила своє небажання спілкуватись. Вказане доводить наявність поважної обставини, що об`єктивно ускладнює виконання рішення, а не свідчить про бездіяльність боржниці.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 08.07.2021 у справі № 640/11833/19, примушування дитини дод спілкування всупереч її волі фактично є психологічним тиском і суперечить її праву на розвиток у безпечному та стабільному середовищі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне наголосити на необхідності прояву терпіння з боку стягувачки та з урахуванням віку та психоемоційного стану дитини надання дитині певного часу для налагодження контакту між нею і бабусею, адже тиск на малолітню дитину заради формального виконання рішення, на переконання суду, лише поглиблює її небажання конструктивно спілкуватись із бабусею.

За таких обставин, суд доходить висновку, що державним виконавцем Калашніковим М. Р. не допущено протиправної бездіяльності в процесі примусового виконання рішення суду, про яку вказує стягувачка у своїй скарзі.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки судом не встановлено законних підстав для задоволення скарги, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашнікова Микити Руслановича у виконавчому провадженні № 76496993 під час проведення виконавчих дій 02 липня 2026 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А. В. Шалагінова