Ухвала суду № 139012187, 12.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/10888/25 1-кс/335/2871/2026

12 серпня 2026 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, клопотання ОСОБА_5 в особі представника адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна та передачу майна на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 ОСОБА_5 в особі представника адвоката ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про передачу майна на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в рамках вказаного кримінального провадження постановою слідчої від 13.04.2026 транспортний засіб «BMW 530I», 2021 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який, в свою чергу, у цьому провадженні має статус іншої особи, права та інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026 накладено арешт на вищезазначений транспортний засіб із посиланням на те, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу та може у подальшому підлягати конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.07.2026 відмовлено у скасуванні арешту щодо вказаного автомобіля.

Разом із тим, вказаний автомобіль не є знаряддям злочину, не зберігає на собі його слідів і не є об`єктом протиправних дій, а отже, з огляду на приписи п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України та п. 19 Інструкції зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, вказаний автомобіль може бути переданий власнику на відповідальне зберігання.

Не здійснення такої передачі майна може призвести до його пошкодження або знищення, оскільки автомобіль знаходиться на відкритій місцевості, водночас, у місті Запоріжжі російські війська постійно здійснюють обстріли ракетами, авіабомбами та безпілотніками.

Перебування автомобіля на відкритому майданчику не забезпечує дієвості кримінального провадження та не сприяє виконанню завдань арешту майна щодо запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення.

З огляду на безпекову ситуацію у місті Запоріжжі у родини може виникнути необхідність в евакуації, проте заборона користування автомобілем позбавляє заявника, на утриманні якого перебуває дві малолітні дитини, можливості швидкого залишення небезпечних місць, що загрожує життю і здоров`ю членів сім`ї.

Посилаючись на вищезазначені обставини, а також положення ст.ст. 170, 173, 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), просив частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026 на вищезазначений транспортний засіб, в частині заборони користування вказаним транспортним засобом шляхом його передачі на відповідальне зберігання власнику майна або уповноваженій ним особі, зобов`язати орган досудового розслідування передати на відповідальне зберігання власнику або уповноваженій ним особі вказаний транспортний засію з правом користування ним (а.с. 14).

Власник майна та його представниця адвокатка ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання заявника підтримав. Додатково зазначив, що вказаний транспортний засіб не є речовим доказом, а арешт на нього було накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Разом із тим, вказаний автомобіль придбаний у травні 2025 року, а предметом досудового розслідування є події серпня 2025 року. Крім того, звернув увагу, що вказаний автомобіль придбано за рахунок коштів, отриманих від продажу іншого автомобіля у листопаді 2024 року, а також належного йому будинку. Тобто, автомобіль «BMW» не підпадає під критерії спеціальної конфіскації. Водночас, його зберігання на майданчику під відкритим небом є небезпечним через постійні обстріли міста Запоріжжя. Також зауважив, що КПК України не містить поняття постанови про визнання речовими доказами, саме слідчий суддя, а не слідчий, визначає, чи є майно речовими доказами під час накладення на нього арешту. Слідчий самостійно не може зняти заборону користування транспортним засобом та передати його на зберігання власнику, а тому вказане питання підлягає вирішенню слідчим суддею.

Слідча СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки кримінальне провадження розпочато у березні 2025 року, та саме з вказаного часу у ньому проводились оперативно-розшукові дії, в ході яких було встановлено, що підозрювані та інші особи, яким підозра буде пред`явлена пізніше, здійснили сприяння встановленню інвалідності внаслідок професійного захворювання 555 особам, що стало підставою для зняття їх з військового обліку. Наразі встановлено 150 осіб з кола таких інвалідів. Крім того, додатково встановлено причетність підозрюваних до ще одного епізоду злочинної діяльності по пацієнту Травнікову. Отже, буде пред`явлено нову підозру. Досудове розслідування ще триває, і потреба в арешті вказаного автомобіля не відпала. Крім того, до неї не звертався власник майна з питання передачі вказаного автомобіля йому на відповідальне зберігання. Просила в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників процесу, які з`явились в судове засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000180 від 12.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 , яка є дружиною заявника.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026 клопотання заступника начальника відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна задоволено. В рамках кримінального провадження № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

транспортний засіб «BMW 530I», 2021 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним;

майбутній об`єкт нерухомості, приміщення, загальною площею 44,05 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2812812146020, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним.

За змістом вказаної ухвали, підставами для накладення арешту зазначено те, що постановою слідчої від 13.04.2026 вказане майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні як таке, що відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

З урахуванням викладених обставин та положень чинного законодавства, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям речових доказів та може у подальшому підлягати спеціальній конфіскації. Тому не застосування арешту цього майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть його збереженню та можливій спеціальній конфіскації.

Слідчий суддя дійшов висновку, що необхідно накласти арешт на майно саме шляхом тимчасового обмеження права на відчуження та розпорядження відповідним нерухомим майном, з метою запобігання можливості його передачі/відчуження на користь третіх осіб, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими. Водночас, арешт рухомого майна (автомобіля) має бути застосований і шляхом додаткового обмеження у користуванні ним, оскільки вказане майно може бути передане іншим особам, що унеможливить його збереження.

Раніше адвокаткою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подано слідчому судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя клопотання про скасування арешту з вказаного автомобіля. Проте, ухвалою слідчого судді від 03.07.2026 у справі № 335/10888/25, провадження 1-кс/335/2415/2026, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки підстави для скасування арешту відсутні.

31.07.2026 вказана адвокатка знов звернулась до слідчого судді із клопотанням, в якому одночасно посилається на необхідність часткового скасування арешту майна, яке на її думку не є речовим доказом, та передачу на зберігання вказаного автомобіля як речового доказу. Вказана позиція представниці заявника, на переконання слідчого судді, є суперечливою, крім того, як зазначено вище, арешт на автомобіль накладався в тому числі, з підстави, що він відповідає критеріям речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

При цьому, згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Аналізуючи положення кримінального процесуального законодавства щодо накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом із тим, клопотання представниці заявника не містить доводів, які б доводили, що у застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання обґрунтовується здебільшого тим, що наявні підстави вважати, що майно може бути знищене чи пошкоджене внаслідок його зберігання на відкритому майданчику, а також, що арешт майна створює обтяження для його власника у вигляді неможливості його використання для забезпечення потреб родини. Разом із тим, вказані обставини не є підставами для скасування арешту майна, що визначені ч. 2 ст. 174 КПК України.

Щодо посилання у клопотанні на положення п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України слідчий суддя зазначає таке.

Частина 1 ст. 100 КПК України визначає загальне правило, за яким речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Отже, вказана норма процесуального права передбачає можливість повернення речового доказу його володільцю не в усіх випадках, зокрема, такі дії є неможливими у разі накладення на такий речовий доказ арешту в порядку ст. 170 КПК України, що і мало місце у даному випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

У клопотанні не наведено обставин, що автомобіль є таким предметом, зберігання якого неможливе без зайвих труднощів, або що витрати по забезпеченню умов зберігання співмірні з його вартістю.

Додаткові доводи представника заявника ОСОБА_3 у судовому засіданні фактично виходять за межі вимог клопотання, оскільки у клопотанні відсутні посилання на обставини щодо необґрунтованості застосування арешту майна з метою його спеціальної конфіскації. Також, представником не надані докази на підтвердження його доводів, зокрема, не надано копії підозри ОСОБА_7 , документів щодо походження коштів на придбання ОСОБА_5 спірного автомобіля. Зазначення представником нових доводів клопотання та посилання на докази, які не були надані в обґрунтування клопотання, є фактично зміною предмета і підстави клопотання, що не є можливим в рамках цього судового розгляду.

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_5 в особі представника адвоката ОСОБА_6 про передачу майна на відповідальне зберігання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 в особі представника адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна та передачу майна на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 серпня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошений 17 серпня 2026 року о 15:45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1