Рішення № 139012036, 17.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/554/26

Провадження № 2/517/309/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокусмт. Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., за участі: секретаря судового засідання Заболотної Л.В., представника відповідача - адвоката Хлопко В.Ф., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" адвоката Кукса Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 листопада 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 48168-11/2024 про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 13 500,00 грн на умовах, визначених кредитним договором. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. 19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 19062025. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути заборгованість, яка станом на 11 травня 2026 року становить 24 300,00 грн, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу. Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 03 червня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо рахунку ОСОБА_1 та виписку за рахунком. Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідач у судове засідання не з`явився, його інтереси представляв адвокат Хлопко В.Ф., який позовні вимоги визнав частково. 06.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечував факт отримання кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту, однак заперечував проти стягнення процентів та штрафу. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір № 48168-11/2024 про надання фінансового кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом. На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 13 500,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» №3426_260217120643 від 17 лютого 2026 року та листом АТ «Універсал Банк», наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідно до якого 22 листопада 2024 року на банківський рахунок відповідача зараховано грошові кошти у розмірі 13 500,00 грн. Таким чином, факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 13 500,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами. 19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025. Таким чином, право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», що підтверджується договором факторингу та реєстром прав вимоги, наявними в матеріалах справи. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу заборгованість відповідача становить 24 300,00 грн. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено способи підписання електронного правочину, зокрема шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Судом встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронній формі, він містить відомості про розмір кредиту та умови його надання, а факт його укладення відповідачем не спростований. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. Відповідач отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, доказів належного виконання зобов`язання щодо повернення суми кредиту суду не надав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 500,00 грн. При цьому між сторонами відсутній спір щодо заборгованості за тілом кредиту. Відповідач не заперечував факту отримання кредитних коштів та не надав доказів їх повернення. Спір між сторонами виник щодо правомірності нарахування процентів та штрафу. Судом встановлено, що відповідач перебуває на військовій службі з 02 липня 2025 року, що підтверджується довідкою військової частини № НОМЕР_1 від 29 травня 2026 року. Разом з тим кредитний договір укладено 22 листопада 2024 року, тоді як проходження військової служби відповідачем підтверджено з 02 липня 2025 року. Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям під час особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом у випадках і порядку, визначених законом. З огляду на встановлені обставини та належність відповідача до категорії військовослужбовців, визначеної пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону, передбачена цією нормою гарантія щодо ненарахування процентів за користування кредитом застосовується до нього з початку проходження військової служби. Оскільки початок проходження відповідачем військової служби підтверджено з 02 липня 2025 року, передбачена пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону гарантія щодо ненарахування процентів за користування кредитом не поширюється на період, що передував цій даті. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості проценти в розмірі 4 050,00 грн нараховані за період до 21 березня 2025 року, тобто до початку проходження відповідачем військової служби, який підтверджено з 02 липня 2025 року. Отже, зазначені проценти нараховані за період, на який не поширюється гарантія, передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому підлягають стягненню. Разом з тим суд не погоджується з вимогами позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 6 750,00 грн. Відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після дня його припинення або скасування споживач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту, а неустойка (штраф, пеня), нарахована за такий період, підлягає списанню кредитодавцем. Оскільки заявлені до стягнення 6 750,00 грн є заборгованістю за штрафом, нарахованим у період дії спеціальних гарантій, встановлених пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», зазначена штрафна санкція підлягає списанню кредитодавцем та не може бути стягнута в судовому порядку. У зв`язку з цим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту в загальному розмірі 17 550,00 грн, яка складається з: - 13 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; - 4 050,00 грн заборгованість за процентами. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу в розмірі 6 750,00 грн слід відмовити. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого. Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони та розподіляються між ними з урахуванням розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, довідку про укладення договору, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та акт наданих послуг. Таким чином, факт надання правничої допомоги та погоджений сторонами розмір її вартості підтверджені належними доказами. Відповідач у відзиві просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, посилаючись на нескладність справи та неспівмірність заявлених витрат. Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Оцінивши доводи відповідача та наведені обставини, суд не вбачає підстав для зменшення документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн. Водночас, оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено до стягнення 24 300,00 грн, судом задоволено позовні вимоги в розмірі 17 550,00 грн, що становить 72,22 % від заявлених вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 777,78 грн (8 000,00 грн ? 17 550,00 грн / 24 300,00 грн). Щодо судового збору суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі. З урахуванням положень частини першої статті 141 ЦПК України та пропорційності розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у частині, пропорційній розміру задоволених позовних вимог. При поданні позовної заяви в електронній формі ставка судового збору підлягала визначенню із застосуванням коефіцієнта 0,8. З огляду на ціну позову 24 300,00 грн та встановлений на 2026 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328,00 грн, розмір судового збору становить 2 662,40 грн. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 923,73 грн судового збору. Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 263265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвоката Кукса Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, р/р НОМЕР_3 , заборгованість за договором про надання фінансового кредиту в розмірі 17 550 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 923 (одна тисяча дев`ятсот двадцять три) гривні 73 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 777 (п`ять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 78 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ірина ГОНЧАР