Постанова № 13901182, 17.02.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011 року Справа № 6/9-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі –Коваль Ю.Ю.

за участю представників сторін

позивача: Семакін А.А.

відповідача: Шпигарева Є.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010 року у справі № 6/9-10

за позовом закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб”, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 63785,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 63785,46 грн., з яких 57743,01 грн. становила заборгованість за товар, поставлений за договором поставки ТФ № 1176 від 14.08.2008р., 4531,95 грн. інфляційні втрати та 1510,50 грн. три відсотки річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010 року у справі № 6/9-10 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 33319,22 грн. основного боргу, 2598,90 грн. інфляційних нарахувань та 656,30 грн. 3% річних. В решті позову відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов’язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність за порушення зобов’язань передбачена умовами договору та нормами чинного законодавства.

Часткову відмову в задоволенні позовних вимог суд обґрунтував посиланням на те, що позивачем не надано доказів надання відповідачу рахунків на оплату отриманого товару, внаслідок чого у відповідача не виникло зобов’язання з оплати отриманого товару, а у відповідача –права вимоги щодо його оплати.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на умови договору та передачу відповідних документів відповідачу одночасно з відвантаженням товару.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 14.08.2008р. між ЗАТ "Електропромислова компанія” (Постачальник) та ТОВ "Інтерпайп Ніко " (Покупець) було укладено договір поставки ТФ № 1176, відповідно до якого позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію матеріально-технічного призначення в обумовлені договором строки в асортименті та ціною згідно специфікацій до договору, а відповідач зобов’язався прийняти продукцію і оплатити її на умовах цього договору.

Сторонами узгоджені всі істотні умови договору, обумовлені умови, строки поставки продукції та порядок її оплати. Відповідно до умов договору товар поставляється партіями, про готовність товару до відвантаження постачальник сповіщає покупця, разом з товаром передає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, товарну накладну, товарно-транспортну накладну (якщо товар поставляється залізницею або автотранспортом), податкову накладну тощо (п.п. 3.1-3.3 договору); відповідно, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару і надання постачальником рахунку (п.4.1 договору).

На виконання умов даного договору позивач протягом вересня-жовтня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 57743,01 грн., що посвідчується видатковими накладними, довіреностями на отримувача товару, податковими накладними та не заперечується відповідачем. Оплату виконаних робіт відповідач у встановлені строки не здійснив, посилаючись на неотримання відповідних рахунків від позивача. З вимогою про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку позивач звернувся до господарського суду.

Господарським судом вимоги позивача були задоволені частково, однак, з даним висновком погодитись не можна.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відвантаження товару покупцю було здійснено постачальником за накладними №№ 2559, 2621 та 2900 відповідно 12 вересня, 19 вересня та 20 жовтня 2008 року і в силу умов договору товар підлягав оплаті протягом 30-ти календарних днів з моменту його поставки. Відповідачем зобов’язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару у встановлені договором строки виконані не були з посиланням на неотримання рахунку на оплату товару від постачальника.

Даний довід є безпідставним, оскільки умовами договору передбачено, що рахунок-фактура передається покупцю разом з товаром.

В силу ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Доказів невиконання позивачем обов'язку щодо передачі разом з товаром, у т.ч. рахунків-фактур, матеріали справи не містять, рівно як і доказів витребування відповідачем вказаних у пункті 3.3. договору документів. Відсутні у матеріалах справи докази й того, що відповідач повернув товар позивачу. Факт прийняття товару без будь-яких зауважень та претензій посвідчується підписом довіреної особи відповідача на видаткових накладних.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо навіть погодитись з точкою зору відповідача щодо ненадання постачальником відповідних рахунків на оплату продукції, то і в даному випадку відсутні підстави для неоплати товару.

В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України пред’явлення вимоги про виконання зобов’язання є обов’язковим лише у випадках, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений.

З зазначеними нормами кореспондуються приписи ст. 614 ЦК України, згідно якої невжиття особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання свідчить про вину останньої в невиконанні зобов’язання.

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що наявність рахунку на оплату виконаних робіт не є визначальним фактором у правовідносинах з виконання договорів поставки, відповідно, його відсутність не є перешкодою для проведення розрахунків і не звільняє боржника від обов’язку щодо оплати отриманого товару.

За умовами договору зобов’язання зі сплати коштів у відповідача виникає не з моменту отримання рахунку (правовий статус даного документу чинним законодавством не визначений), а з моменту отримання товару представником товариства. Відтак, відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов’язку виконати грошове зобов’язання у визначений строк; за наявності встановленого строку для оплати товару та за відсутності відповідного рахунку, відповідачу належало вжити заходів щодо отримання останнього.

Матеріали справи свідчать про те, що з видаткових накладних відповідачеві був відомий момент отримання товару, оплату якого належало здійснити протягом 30 календарних днів з моменту його поставки, як то передбачено договором. Відповідач зобов’язання по оплаті товару у встановлений строк не виконав, заходів щодо належного виконання останнього не вжив.

З урахуванням приписів ст. 625 ЦК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар в сумі 57743,01 грн., втрати від інфляційних процесів та відсотки річних за спірний період підлягають задоволенню у повному обсязі, зокрема, у сумі 4531,95 грн. –інфляційні втрати, 1510,50 грн. –відсотки річних.

З огляду на викладене, рішення господарського суду належить змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Електропромислова компанія” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010 року у справі № 6/9-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363, р/р 2600630358201 в Банку "Кредит-Дніпро", МФО 305749) на користь Закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 59, код ЄДРПОУ 24994146, р/р 26006500005031 в ДФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 306890) 57743,01 грн. основного боргу, 4531,95 грн. інфляційних втрат, 1510,50 грн. 3% річних, 637,86 грн. витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька