Ухвала суду № 139011385, 05.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32050/26

Провадження № 1-кс/761/19451/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000001074 від 14.10.2025 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000001074 від 14.10.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

За обставин викладених у клопотанні, 05.02.2026 о 12 год. 12 хв., в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.02.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

03.03.2026 ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 20.03.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 місяців - до 06 травня 2026 року.

27.03.2026 ухвалою Шевченківського районного суду запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжено до 06 травня 2026 року.

24.04.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 06 серпня 2026 року.

28.04.2026 ухвалою Київського апеляційного суду до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою із визначенням застави у сумі 4 000 000 гривень

Згідно довідки Київського апеляційного суду № 55/04-17/26 від 30.04.2026 за ОСОБА_5 внесено заставу у розмірі 4 000 000 гривень.

30.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову y вчиненні правопорушень, передбачених підозру кримінальних ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 111 КК України.

05.05.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 змінено на тримання під вартою, без визначення розміру застави - до 03 липня 2026 року.

26.06.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжено - до 06 серпня 2026 року.

30.07.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

31.07.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті. Водночас, підготовче судове засідання не проведено.

Як зазначає прокурор у клопотанні, обставини, що дають підстави обгрунтовано обвинувачувати ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема копії яких долучено до клопотання.

У клопотанні прокурор зазначає про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки підготовче судове засіданні у даному кримінальному провадженні не проведено, у відповідності до положень КПК України до Шевченківського районного суду м. Києва подано клопотання про продовження запобіжного заходу, з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які залишились незмінні та продовжують існувати, просив клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики є необґрунтовані та жодним чином не підтвердженні, звернув увагу на тривалість перебування ОСОБА_5 під вартою, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а також долучив заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою та додаткові документи.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисників.

Дослідивши матеріали долучені на обґрунтування клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22025000000001074.

З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.111-2 КК України та відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025000000001074 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.111-2 КК України, скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва, що учасниками в судовому засіданні не оспорювалось.

Відповідно до положень ч.6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор зазначив, що наразі попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо обвинуваченого було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.

Прокурор, просив продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, вважаючи, що існують ризики, що обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні не було проведено, у зв`язку із чим слідчий суддя уповноважений здійснювати розгляд даного клопотання після направлення обвинувального акту до суду.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покаранням, яке може бути призначене, у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, така тяжкість кримінального правопорушення є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду а відтак існує ризик, що останній зможе переховуватись від суду.

Разом з тим, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

При оцінці наявності цього ризику також підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, хоча і не може бути визначальним фактором, але враховується при оцінці такого ризику. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_5 дій, направлених на переховування від суду.

Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від суду на даному етапі провадження та такий ризик не зменшився, оскільки обвинувальний акт скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків.

При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку слідчого судді, такий ризик є сумнівними та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

Наявність у ОСОБА_5 місця реєстрації та проживання, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу обвинуваченого не переважають існуючих ризиків.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.

З огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, а саме вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.

Разом з тим, при вирішенні питання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України та обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва; його обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у разі визнання винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; вік обвинуваченого ОСОБА_5 ; стан здоров`я обвинуваченого; наявність хронічних хвороб у обвинуваченого, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу обвинуваченого та міцність його соціальних зв`язків, який має місце реєстрації та проживання; обвинувачений працевлаштований.

Водночас, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінальних правопорушень, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ обвинуваченого до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Слідчою суддею враховуються доводи, наведені стороною захисту щодо особи обвинуваченого, а також щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків, вказане спростовується стадією кримінального провадження, а саме те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва, а також встановленими слідчим суддею обставинами, обсяг та обставини висунутого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, свідчать, що продовжують існувати раніше встановлені ризики, які не зменшилися.

За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 02 жовтня 2026 року включно.

Відповідно до наведеної норми закону, а саме абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відтак, аналізуючи наведені вище норми закону та, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, тобто дані, які характеризують особу обвинваченого, зокрема, міцність його соціальних зв`язків, стан здоров`я, а також його роль у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обсяг висунутого обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, слідча суддя приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його роль, разом з тим, оцінка доказів щодо їх належності та допустимості має здійнюватись судом.

Також слід взяти до уваги і висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)/2024 (справа № 3-111/2023(207/23, 315/23), згідно з якими, за обставин повідомлення особі про підозру (обвинувачення) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 6 ст. 176 КПК України (109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України), допускається застосування такого запобіжного заходу як застава, що є дискреційним повноваженням суду.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_5 заставу, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак при цьому, визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені п.3 ч.5 ст.182 КПК України межі, що узгоджується з положеннями КПК України.

Тож, за наведеного слід визначити ОСОБА_5 заставу у 1200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 993 600 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі шістсот) гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків, існує необхідність контролю дій та поведінки обвинуваченого, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 206, 331, 323,140, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, терміном до 02 жовтня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у 1200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 993 600 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі шістсот) гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту де він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголосити 07 серпня 2026 року о 15 годині 30 хвилин.

Слідча суддя ОСОБА_1