Ухвала суду № 139011303, 30.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37740/23

Провадження № 6/761/418/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Дибань А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цивільній справі № 761/37740/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 21 березня 2024 року у справі № 761/37740/23. Заява обґрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: присуджено до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 126 253,23 грн (інфляційні втрати, 3% річних, судовий збір) та 8 000,00 грн моральної шкоди. 19.08.2024 року судом видано виконавчий лист в електронній формі. Проте заявник позбавлений можливості пред`явити вказаний електронний виконавчий документ до виконання через функціональні обмеження підсистеми «Електронний суд» (відсутність можливості обрати Державну казначейську службу України у м. Києві як орган виконання). Оскільки заявник є особою похилого віку та перебуває за межами України, отримати паперовий документ та пред`явити його особисто або поштою він позбавлений об`єктивної можливості. Наведені обставини унеможливлюють виконання судового рішення протягом тривалого часу (понад 500 днів). У зв`язку з цим Позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 21.03.2024 шляхом виключення з резолютивної частини формулювання щодо стягнення коштів «за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку» та визначення способу стягнення коштів безпосередньо з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з будь-яких його рахунків, а також видати відповідний виконавчий лист в електронній формі.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони (виконавця) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця - встановити чи змінити спосіб і порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз поняття «зміна способу та порядку виконання рішення» свідчить, що під зміною способу викоритовують вжиття заходів, які не передбачені рішенням суду, але спрямовані на його виконання, без зміни безпосередньо суті ухваленого рішення.

Згідно з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, від 15 січня 2020 року у справі № 2-1601/11) та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (ухвали та постанови у справах № 757/35266/20, № 201/13158/16-ц):

Зміна способу і порядку виконання рішення суду не повинна змінювати суті самого рішення. Внесення змін до резолютивної частини рішення, які змінюють суб`єктний склад, боржника або джерело (порядок) виплати, що були предметом судового розгляду при ухваленні рішення по суті, не допускається в порядку ст. 435 ЦПК України.

Визначення порядку стягнення коштів (за рахунок державного бюджету чи безпосередньо з рахунків державного органу) є елементом предмета позову та правової кваліфікації правовідносин, установлених рішенням суду. Зміна матеріально-правового механізму стягнення коштів після набрання рішенням законної сили шляхом застосування ст. 435 ЦПК України фактично означає зміну самого судового рішення, що є порушенням принципу правової визначеності.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2024 року встановлено конкретний порядок та джерело виконання зобов`язання - за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку.

Запропоноване Заявником формулювання передбачає зміну порядку стягнення коштів на безпосереднє звернення стягнення на майно та рахунки Головного управління ПФУ в м. Києві. Така зміна піддає сумніву та змінює суть ухваленого судового рішення по суті спору, що суперечить приписам ст. 435 ЦПК України.

Щодо технічних ускладнень у підсистемі «Електронний суд» та відсутності опції вибору органу Державної казначейської служби України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 15.15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України суд видає виконавчі документи в паперовій або електронній формі. Правом стягувача є отримання виконавчого документа у формі, яка забезпечує реалізацію його конституційного права на виконання судового рішення.

Технічні недоліки функціонування програмного забезпечення підсистеми «Єдина судово-інформаційна телекомунікаційна система» (ЄСІТС) або підсистеми «Електронний суд» не можуть слугувати правовою підставою для зміни суті ухваленого судового рішення.

Заявник не позбавлений права реалізувати свої процесуальні права шляхом подання до суду заяви про видачу виконавчого листа у паперовій формі (або надсилання його поштою/через уповноваженого представника), оскільки наявність технічної неможливості подання електронного документа до Казначейства є об`єктивною перешкодою для використання саме електронного документа, але не скасовує можливість виконання рішення суду загальновстановленим законом способом (шляхом подання паперового виконавчого листа до органів ДКСУ відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що обраний Заявником спосіб захисту порушеного права шляхом зміни способу і порядку виконання рішення суду суперечить процесуальному закону та стабільності судового рішення, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року у цивільній справі № 761/37740/23.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: