Рішення № 13901130, 30.04.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2010 р. Справа № 10/9

За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору –Дочірнє підприємство «Укргазмережі»НАК «Нафтогаз України»

про стягнення 169252,15 грн. вартості безпідставно набутого майна

Суддя Паскарь А. Д.

представники сторін:

від позивача –Гринько О. А., довіреність від 28.12.2009 № 86/10;

від відповідача –Бойчук О. В., довіреність від 05.10.2009 № 01/1351;

від третьої особи –Миронов С. І., довіреність від 28.12.2009 № 166.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду Чернівецької області з позовом та просить суд стягнути з відповідача – Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», 169252,15 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що відповідачем у липні-серпні 2008 року спожито природний газ у кількості 129,1І6 тис. м куб. з ресурсів НАК «Нафтогаз України», однак договір на постачання природного газу для промислових споживачів між сторонами укладено не було, у зв’язку з чим підстав для споживання природного газу у відповідача не було. При цьому, позивач вказує на те, що повернення безпідставно набутого відповідачем майна у натурі неможливо, враховуючи, що воно спожито третіми особами.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на недоведеність факту передачі йому вказаного обсягу природного газу у спірному періоді (т. 1, а. с.143-144).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.04.2009 за клопотанням позивача та за заявою ДП «Укргазмережі»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено ДП «Укргазмережі»ДК «Газ України»(т. 1, а. с. 137-139, 141, 146).

Третя особа у наданому поясненні на позов вказує, що здійснювала облік природного газу в місці його передачі з магістрального газопроводу у розподільчі мережі Чернівецької області, у т. ч. природного газу, який був протранспортований для потреб споживачів ВАТ «Чернівцігаз» (т. 1, а. с. 162).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.06.2009, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2009, позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 169252,15 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно спожитого природного газу (т. 1, а. с. 167-169).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 зазначені судові рішення у справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Розгляд справи доручено судді Паскарю А. Д.

У судовому засіданні представник позивача, підтримуючи позов у повному обсязі, пояснив, що факт споживання відповідачем у липні-серпні 2008 року природного газу у кількості 129,116 тис. м. куб з ресурсів НАК «Нафтогаз України»без попереднього укладення відповідного договору доведений матеріалами справи. Вартість зазначеного газу складає суму позову, яка визначена відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», що повністю кореспондується із судовою практикою Вищого господарського суду України.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач не довів споживання відповідачем природного газу при вказаних в позові обставинах та його вартість.

Представник третьої особи висловився в підтримку позову.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі –НКРЕ) від 19.04.2007 № 474 «Про видачу ДП «Укргазмережі» ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»ліцензій на розподіл природного і нафтового газу та на постачання природного газу за регульованим тарифом» дочірньому підприємству «Укргазмережі»видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом з терміном дії протягом п’яти років на території, де розташовані розподільні газопроводи, які перебувають у користуванні ДП «Укргазмережі»станом на 19.04.2007, в тому числі й у м. Чернівці та в Чернівецькій області, згідно з наведеним у додатку до цієї постанови Переліком.

Територія провадження ліцензованої діяльності ВАТ «Чернівцігаз» згідно з виданою йому ліцензією на право провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами територією, де розташовані розподільні газопроводи, які перебувають у користуванні ВАТ «Чернівцігаз», визначена постановою НКРЕ України від 27.04.2007 № 556 «Про зміну території провадження ВАТ «Чернівцігаз»господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами».

Підпунктом 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом»(з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що потреба в природному газі для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», суб’єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, задовольняється з ресурсів імпортованого природного газу зазначеної компанії.

Разом з тим абз. 8 пп. 5 п. 2 цієї постанови передбачено, що постачання природного газу повинно здійснюватися на підставі відповідних договорів, а споживачі, які не уклали договорів про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку. Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Державного комітету України по нафті і газу № 355 від 01.11.1994, також встановлено, що постачання природного газу здійснюється лише на підставі відповідних договорів.

Судом встановлено, що, незважаючи на те, що сторони договір на постачання природного газу для потреб промислових споживачів на 2008 рік не уклали, відповідач протягом липня та серпня 2008 року також і без технічних угод про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях, відповідно до Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні, затвердженими наказом НАК «Нафтогаз України»від 11.05.2002 № 1 та Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, безпідставно та незаконно спожив природний газ у кількості 129,116 тис. м куб. для потреб промислових споживачів м. Чернівці та Чернівецької області.

Кількість вказаного газу достеменно підтверджується додатками до актів приймання-передачі газу відповідно до укладеного між НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України»договору поставки природного газу промисловим споживачам № 06/08-44 від 18.03.2008, додатковою угодою до нього, договором № 06/08-123 поставки природного газу від 25.03.2008, укладеним третьою особою з ДК «Газ України»на постачання природного газу для подальшої реалізації промисловим споживачам.

Крім того, відповідач, отримавши надісланий 26.01.2009 ДП «Укргазмережі»акт узгодження обсягів природного газу на території ліцензованої діяльності ВАТ «Чернівцігаз», не підписав його, однак, в свою чергу, надіслав ДП «Укргазмережі»подібний акт у своїй редакції, де обсяги спожитого ним у 2008 році природного газу для потреб промислових споживачів визначено в обсязі 1567,947 тис. м. куб. Вказане свідчить про те, що фактично відповідач не оспорює кількість газу, використаного ним у вказаний період без попереднього укладення відповідного договору на його постачання.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а в разі неможливості повернути таке майно відшкодовує його вартість, яка визначається на момент розгляду справи судом про повернення майна.

Ураховуючи, що отримання відповідачем природного газу та його реалізація споживачам Чернівецької області за відсутності укладеного на постачання договору є безпідставним, суд дійшов висновку, що відносно згаданих дії відповідача належить застосувати наслідки, передбачені ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Вимоги позивача про повернення спожитого в липні-серпні 2008 року природного газу або про оплату його вартості в сумі позову відповідачем залишено без розгляду.

Оскільки газ використаний для потреб промислових споживачів і повернути його в натурі немає можливості, стягненню підлягає його вартість станом на день розгляду спору.

Як вказано в постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2010 у даній справі, вартість природного газу судами визначена з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 609 від 29.04.2006 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка визначає порядок формування ціни на природний газ, але не порядок визначення його вартості.

Вирішуючи питання про вартість природного газу, що є предметом даного спору, суд, ураховуючи відсутність спеціального законодавчого або нормативно-правового акту, який врегулював би його вартість, практику Вищого господарського суду України в справах аналогічної категорії, зокрема, постанови № 10/10 від 11.02.2010, № 12/25 від 31.03.2010, № 12/24 від 01.04.2010, вважає, що позивачем правильно визначено вартість природного газу на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 609 від 29.04.2006 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка встановлює граничний рівень цін на природний газ.

Така позиція повністю кореспондується також із змістом ст. 7 Господарського кодексу України, якою встановлено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати належить покласти на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду в с удовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»(м. Чернівці, вул. Винниченка, 9а, р/р 260060100074 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»м. Київ, ідентифікаційний код 03336166) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 у ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, ідентифікаційний код 31301827) 169 252,15 грн. вартості безпідставно спожитого газу, 1 692,53 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя А. Паскарь