Ухвала суду № 139011074, 10.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/240/26

Справа № 754/12399/25

У Х В А Л А

Іменем України

10 серпня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - Карандюк Ю.О.,

представника відповідача - Яцко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яцко Віталія Володимировича про зупинення провадження у цивільній справі № 754/12399/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів - адвокат Карандюк Ю.О. звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ТДВ СК «Кредо» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яцко В.В. надійшло клопотання про зупинення провадження. Подане клопотання обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, відтак наявні підстави для зупинення провадження.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Яцко В.В. подане клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених підстав.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Карандюк Ю.О. проти задоволення клопотання про зупинення провадження заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, оскільки від імені відповідача діє його адвокат, що свідчить про дотримання прав сторони відповідача. Також, в матеріалах справи відсутня заява від відповідача про те, що він бажає особисто прийняти участь у розгляді даної цивільної справи, та заперечує щодо розгляду справи за його відсутності. Крім того, сторона позивача звертає увагу суду, на те, що представником відповідача не аргументовано, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи у період перебування відповідача на військовій службі, виходячи із заявлених стороною відповідача підстав зупинення провадження.

Представник відповідача ТдВ СК «Кредо» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений налженим чином.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 01.08.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05.02.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

За приписами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Матеріали справи містять адвокатський запит представника позивачки до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з`ясування чи дійсно ОСОБА_2 станом на 2026 рік перебуває у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань, що переведені на воєнний стан.

09.06.2026 у відповідь на адвокатський запит на електронну адресу представника Позивача надійшла відровідь про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто адвокатський запит щодо поточного статусу військовослужбовця ОСОБА_2 .

Повідомлено, що відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 №690/6147, військовослужбовець ОСОБА_2 самовільно 24.04.2024 залишив військову частину НОМЕР_1 . На даний час здійснюються розшукові заходи щодо встановлення місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_2 .

Також, судом, з документів які надані суду ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний 08.03.2022 другим відділом (Бахмач) ІНФОРМАЦІЯ_5 на військову службу по мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . За даними АІТС «Оберіг», станом на 10.06.2026 на військовий облік ОСОБА_2 не ставав.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Воєнний стан введено в Україні з 24 лютого 2022 року.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Варто наголосити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Також ЄСПЛ зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

За пунктом 1 статті 6 розділу І Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності всіх перед законом та судом і у зв`язку із цим обмежувати право на судовий захист (абзац п`ятнадцятий пункту 3, абзац третій пункту 4 мотивувальної частини 07.05.2002 № 8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб).

Як зазначалося вище, ЦПК України у пункті 2 частини другої статті 251 встановлює обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ця норма першочергово має на меті захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

З іншого боку, однією із засад цивільного судочинства, якої повинен дотримуватися суд, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Окрім цього, суди також повинні слідувати принципу пропорційності, спрямованого, серед іншого, на встановлення справедливого балансу між приватними та публічними інтересами.

Відтак інститут зупинення провадження не може бути застосований на шкоду інтересам інших учасників справи, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.

Не заперечуючи необхідності захисту прав військовослужбовців, які виконують важливу роль в збройній обороні України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, слід зауважити, що не кожний факт перебування учасника справи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан, зумовлює об`єктивну неможливість його участі у розгляді справи.

Натомість зупинення провадження у ситуації, коли військовий має реальну можливість брати участь в розгляді справи, суперечить змісту та меті інституту зупинення провадження та буде мати наслідком порушення прав учасників справи.

Таке правозастосування не відповідає фундаментальним принципам справедливості та пропорційності, адже передбачає формальний підхід до вирішення цього питання.

Для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України недостатньо самого факту перебування особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ключовим моментом при вирішенні питання про зупинення провадження із зазначених підстав є встановлення об`єктивної неможливості таких осіб брати участь у розгляді справи.

При цьому суд повинен ураховувати реальну можливість участі особи у розгляді справи виходячи, зокрема, з: завдань та дислокації військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець; роду військ, його посади.

Також суд має ураховувати, чи виконує військовослужбовець бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій.

Водночас наявність обставин, що свідчать про неможливість участі військовослужбовця у розгляді справи, має бути підтверджена передбаченими законом належними доказами (військовим квитком, наказом, довідкою тощо).

Враховуючи вище викладені доводи, в їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дана заява про зупинення провадження подана до суду представником відповідача, що свідчить про те, що останній користується правничою допомогою, що не виключає можливості участі представника у процесі розгляду справи, з огляду на що відповідач не позбавлений можливості вчиняти процесуальні дії через свого представника, а також враховуючи, що із поданих документів не вбачається об`єктивної неможливості у відповідача взяти участь у розгляді справи особисто, так і через свого представника, суд приходить до висновку, що представника позивача про зупинення провадження у справі є не обґрунтованою.

Слід звернути увагу на те, що клопотання про зупинення провадження заявлено представником відповідача ОСОБА_2 після двох спроб останнього врегулювати спір мирним шляхом при цьому інтереси відповідача представляє два представника, в той час як позов про відшкодування шкоди подала ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

Крім того, у відповіді адвокату Карандюк Ю.С., що надана ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.06.2026 №306/3/7101, повідомлено, що відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 року №690/6147, військовослужбовець ОСОБА_2 самовільно 24.04.2024 залишив військову частину НОМЕР_1 . На даний час здійснюються розшукові заходи щодо встановлення місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_2 .

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про залишення заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яцко В.В. про зупинення провадження без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 250-252 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яцко Віталія Володимировича про зупинення провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути внесені до апеляційної скарги на рішення суду по суті.

Суддя В.О.Сенюта