Рішення № 139010179, 14.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.08.2026

Справа № 334/6146/26

Провадження № 2/334/4301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник позивача Докукіна Д.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на корись позивача заборгованість за Договором № 533757-КС-002 про надання кредиту від 05.05.2025, що становить 95 881,58 гривня, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 352,26 гривні, суми прострочених платежів по процентах - 43 283,52 гривні, суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України - 18 245,80 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 05.05.2025 між сторонами укладено Договір № 533757-КС-002 про надання кредиту. 05.05.2025 направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір № 533757-КС-002 про надання кредиту, яку остання того ж дня підписала. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9938, на номер телефону НОМЕР_1 , який позичальником було введено/відправлено. Таким чином вказаний Договір підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору відповідачка отримала кредит в сумі 29 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 . 19.06.2025 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 533757-КС-002 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 9 000 грн. До теперішнього часу відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти в сумі 49 971,40 гривень. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Договору. Заборгованість складає 95 881,58 гривня, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 352,26 гривні, суми прострочених платежів по процентах - 43 283,52 гривні, суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України - 18 245,80 гривень.

Відповідачка відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.07.2026 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у АТ «ОЩАДБАНК» докази, які були подані суду 14.07.2026.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана ним 04.07.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання. Рекомендований лист повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідачки за адресою місцезнаходження від 13.07.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка ж належним чином повідомленою про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.05.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 533757-КС-002 про надання кредиту (далі - Договір), відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 29 000 гривень (пункт 2.1), строком на 24 тижні (пункт 2.3), до 01.03.2026 (пункт 2.8), фіксованою стандартною процентною ставкою 1% в день (пункт 2.4), комісією за видачу кредиту 5 800 гривень (пункт 2.5).

16.06.2025 між цими ж сторонами укладена Додаткова угода № 1 до Договору №533757-КС-002 про надання кредиту від 05.05.2025, відповідно до якої кредит збільшено на 9 000 грн. (пункт 3.1), строк кредитування продовжується на 45 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди (з урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 214 днів (пункт 4), комісія за надання додаткової суми кредиту 1 800 грн. (пункт 5).

Відповідно до листа АТ «ОЩАДБАНК» від 08.07.2026 № 46/12-11/94439/2026/БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 .

Підтвердженнями щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПРОФІТГІД» та випискою за поточними рахунками клієнта за період з 05.05.2025 по 04.12.2025 підтверджується отримання відповідачкою кредиту в сумі 29 000 гривень та 9 000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості станом на 09.06.2026 заборгованість відповідачки перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» становить 95 881,58 гривня, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 352,26 гривні, суми прострочених платежів по процентах - 43 283,52 гривні, суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України - 18 245,80 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», що передбачено частиною другою статті 13 Закону № 1734-VIII.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 14.12.2021 № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в редакції, чинній на час укладення договору, фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію. У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону № 675-VIII).

Частиною п`ятою статті 11 Закону № 675-VIII передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами Договору та Додаткової угоди, що підтверджується підписанням їх електронними підписами одноразовими ідентифікаторами UA-5198 та UA-5055, що підтверджується візуальними формами послідовності дій Клієнта.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору позики проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що відповідачка отримала у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» кредит в сумі 38 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 , строком на 214 днів, а саме до 04.12.2025, фіксованою стандартною процентною ставкою 1% в день, комісією за видачу кредиту 7 600 гривень.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином. Відповідачка, у свою чергу, свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, кредит і нараховані за його користування проценти у строк кредитування не повернула.

Судом встановлено, що пунктом 2.3 Договору сторонами погоджений строк кредиту - 24 тижні, що дорівнює 168 дням (24 тижні х 7 днів у тижні).

У пункті 4 Додаткової угоди сторони узгодили, що строк кредитування продовжується на 45 днів з дати укладення Додаткової угоди, з урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 214 днів.

Проте, враховуючи строк кредитування, узгоджений сторонами у пункті 2.3 Договору, продовжений на 45 днів строк кредитування складає не 214, а 213 дням (168+45).

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Таким чином умови пункту 2.3 Договору, з урахуванням пункту 4 Додаткової угоди, в частині строку кредитування тлумачаться судом на користь відповідачки і є встановленим, що строк кредитування становить 213 днів та закінчився 03.12.2025.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості суд встановив, що заборгованість по процентам нарахована позивачем за ставкою 1 % у день з 01.08.2025 після останньої оплати відповідачкою всієї заборгованості по процентам, яка була нарахована до цієї дати. Проценти нараховувались на заборгованість по тілу кредиту, яка станом на 01.08.2026 складала 34 352,26 гривні.

Провівши власний розрахунок заборгованості по процентам, суд встановив, що її розмір за період з 01.08.2025 до 03.12.2025 (115 днів) складає 39 504,80 гривні (34 352,26 гривні (заборгованість по тілу кредиту) х 1 % х 115 днів)).

Предметом позову, у тому числі, є стягнення з відповідача заборгованості по процентам відповідно до статті 625 ЦК України в сумі 18 245,80 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте пунктом 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було продовжено та діє на час ухвалення рішення у даній справі.

Таким чином заборгованості по процентам відповідно до статті 625 ЦК України в сумі 18 245,80 гривень підлягає списанню позивачем, оскільки відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) заборгованості на підставі статті 625 ЦК України за таке прострочення виконання грошового зобов`язання, що є підставою для відмові у позові в цій частині.

Також суд зауважує, що проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, нараховувались позивачем у розмірі 2 % у день на підставі пункту 7.5 Договору у період з 15.08.2025 до 10.09.2025.

Таким чином вказані проценти були нараховані в межах строку кредитування одночасно з процентами, передбаченими як плату за користування кредитом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Таким чином позов у частині стягнення заборгованості за процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України, необхідно відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором № 533757-КС-002 про надання кредиту від 05.05.2025, що становить 73 857,06 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 352,26 гривні, суми прострочених платежів по процентам - 39 504,80 гривні.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 052,83 гривні (2 662,40 гривні (сплачений судовий збір) х (73 857,06 гривень (задоволена частина позову) х 100% : 95 881,58 гривня (ціна позову)).

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 141, 259, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 533757-КС-002 про надання кредиту від 05.05.2025, що становить 73 857 (сімдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят сім) гривень 06 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 352 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят дві) гривні 26 копійок, суми прострочених платежів по процентам - 39 504 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 80 копійок.

У позові в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у сумі 2 052 (дві тисячі п`ятдесят дві) гривні 83 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 41084239,

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя М.В. Фетісов