Рішення № 13901003, 14.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 лютого 2011 року справа № 5020-2/213

За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, місто Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс”

(99014, місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 5-а,)

про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі

29879,51грн,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача Позняков С.О., довіреність б/н від 10.01.2011;

відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі Позивач) звернувся у господарський суд міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 29879,51грн.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що договір оренди нерухомого майна №43-08 від 22.04.2008 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Прогрес” нотаріально не посвідчений, у звязку з чим договір є нікчемним, та з посиланням на статті 215, 216 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача вартість фактичного користування нерухомим майном період з 01.08.2009 по 29.09.2009 у розмірі 22667,11 грн. 30.09.2009 актом приймання передачі відповідач повернув позивачу нерухоме майно. Письмовими поясненнями, наданими суду 08.02.2011, позивач підтвердив свої позовні вимоги посилаючись на статті 190, 216, 762 Цивільного кодексу України, статтю 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункт 13 Методики (а.с. 43-44).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.32-33).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2008 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Прогрес” (Орендар) укладений договір № 43-08 оренди нерухомого майна вбудованих нежитлових приміщень, розташованих у підвалі окремо розташованого триповерхового житлового будинку, загальною площею 117,30 м2, за адресою: АДРЕСА_1 (далі Договір) (а.с.8-9).

Відповідно до розділу 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду вбудовані нежилі приміщення, розташовані в підвалі окремо розташованого триповерхового житлового будинку, загальною площею 117,30 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на балансі РЕП № 3.

Рішеннями господарського суду міста Севастополя від 04.03.2009 у справі №5020-3/012 за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до ТОВ „Транс-Прогресс” про стягнення 99162,05грн. та зобовязання усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом виселення, та від 20.10.2009 у справі №5020-6/098 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до ТОВ „Транс-Прогресс” про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 130466,78грн., встановлено, що приміщення були передані відповідачеві по акту приймання-передачі вказаного майна від 10.06.2005.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно положень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим, судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 Цивільного кодексу України тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Отже, враховуючи положення зазначених вище правових норм, приписи, викладені в названій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також те, що договір оренди нерухомого майна №43-08 від 22.04.2008 був укладений у простій письмовій формі, він не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, суд дійшов висновку, що такий договір не можна вважати вчиненим, а отже, він не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Проте, майно було передане по акту приймання-передачі від 10.06.2005.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.03.2009 у справі №5020-3/012 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” відповідач був виселений з приміщення, розташованого в підвалі окремого триповерхового житлового будинку, загальною площею 117,30 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та був зобовязаний сплатити вартість фактичного користування цим приміщенням (а.с.11-12).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.10.2009 у справі №5020-6/098 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” відповідач був зобовязаний сплатити вартість фактичного користування цим приміщенням за період з 22.04.2008 по 30.07.2009 (а.с.13-14).

Зазначене майно було повернуте 30.09.2009 по акту приймання передачі орендованого майна, згідно до якого ТОВ „Транс-Прогресс” передав, балансоутримувач прийняв нерухоме майно, а саме, вбудовані нежитлові приміщення, розташовані у підвальному поверсі триповерхового житлового будинку, загальною площею 117,30 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38).

Таким чином, відповідач з 01.11.2005 по 30.09.2009 безпідставно користувався комунальним майном. Однак, вартість користування майном за період з 01.08.2009 по 29.09.2009 відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сам обєкт нерухомого майна був повернутий 30.09.2009, однак повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з 01.08.2009 по 29.09.2009 є обґрунтованими.

Суд вважає, що позивачем при визначенні вартості користування майном правомірно застосований по аналогії розрахунок розміру орендної плати цього майна за вказаний період відповідно до Методики, затвердженої рішеннями Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та №6659 від 14.04.2009 (а.с. 45-46).

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що за період з 01.08.2009 по 29.09.2009 вартість користування приміщенням складає 29879,51 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Прогрес” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5а, ідентифікаційний код 20738009, рахункі не відоми) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ЄДРПОУ 25750044; р/р 33213870700001 ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400, ОКПО 23895637) 97% вартості фактичного користування майном у сумі 28983,12 грн. (двадцять вісім тисяч девятсот вісімдесят три гривні 12 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Прогрес” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5а, ідентифікаційний код 20738009, рахункі не відоми) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ЄДРПОУ 25750044; р/р 31516933700001, ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637) 3% вартості фактичного користування майном у сумі 896,39грн. (вісімсот девяносто шість гривень 39 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5а, ідентифікаційний код 20738009, рахункі не відоми) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ЄДРПОУ 25750044, місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, р/р 37188003000416 в УДК у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, отримувач: ФКМ СМР) витрати по сплаті державного мита у сумі 298,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлене відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.02.2011