Рішення № 13900975, 15.02.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р. Справа № 7/22

за позовом Приватне підприємство "Віжн Плюс"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 26 829 грн. 12 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Віжн Плюс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 26 829 грн. 12 коп., з яких 21100 грн. 00 коп. - основний борг, 2652 грн. 81 коп. - інфляційні втрати, 830 грн. 76 коп. - 3% річних, 2245 грн. 55 коп. - пеня. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови укладених між сторонами Договорів поставки №28/01-2008-2 від 28.01.2008 р. та №06/01-4-2009 від 06.01.2009 р. в частині проведення розрахунків за отриманий товар.

26 січня 2011 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої крім вимог про стягнення з відповідача 26 829 грн. 12 коп. заборгованості позивач просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 8517 грн. 81 коп. 30% річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення на підставі п.6.5. Договорів поставки. Згідно зазначеного пункту Договорів у разі коли прострочення платежу триватиме більше тридцяти календарних днів, Постачальник має право, крім передбачених п.5.4. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені, додатково стягнути з Покупця 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Суд зазначає, що в даному випадку подана позивачем 26.01.2011 р. заява по своїй суті не є власне заявою про збільшення позовних вимог, оскільки під збільшенням позовних вимог (частина четверта статті 22 ГПК України) законодавець розуміє збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній (зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позові. Однак, у поданій заяві позивачем додатково до предявленої позовної вимоги фактично висунуто ще одну вимогу, яка не була зазначена і обґрунтована у тексті позовної заяви, що є неправомірним.

Отже, з врахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що позивачем під виглядом збільшення позовних вимог фактично висунуто нову вимогу, про яку не йшлося у тексті позовної заяви. За вказаних обставин, заяву подану позивачем 26.01.2011 р. про збільшення позовних вимог належить повернути без розгляду. При цьому, суд зазначає позивачу, що він не позбавлений права звернутись з окремим позовом та заявити вказану вимогу у встановленому порядку на загальних підставах.

Представники позивача та відповідач в судові засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам. Крім того, відповідач відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

Статтею 75 ГПК України встановлено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2008 року між Приватним підприємством "Віжн Плюс" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір №28/01-2008-2. Відповідно до предмету договору Постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві (відповідачу) товар, визначений у п.1.2. цього Договору (надалі іменується - "товар"), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей товар. Найменування, асортимент, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються в накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Крім того, 06 січня 2009 року між сторонами укладено Договір поставки №06/01-4-2009. Відповідно до предмету договору Постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві (відповідачу) товар, визначений у п.1.2. цього Договору (надалі іменується - "товар"), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей товар. Найменування, асортимент, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються в накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

За умовами розділу 5 зазначених Договорів "Ціна товару та порядок розрахунків за Договором" ціна за одиницю товару та ціна окремої партії товару визначатиметься в накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунки за цим Договором здійснюватимуться у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника. Розрахунок проводиться на протязі 5-ти банківських днів із дня виставлення рахунку.

Згідно наданих позивачем накладних (арк.с.20-29), останній поставив відповідачу за період з 28 січня 2008 року по 07 грудня 2009 року товар на загальну суму 33837 грн. 72 коп. Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату вартості поставленого товару (арк.с.30-33).

Відповідач у строки, передбачені договорами, здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 6636 грн. 77 коп. Крім того, Покупцем було повернуто частину товару згідно накладних на повернення №ВП-0000004 від 04.06.2009 р. та №0000007 від 27.10.2009 р. на загальну суму 6100 грн. 95 коп. (арк.с.34-35). Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 21100 грн. 00 коп.

Пунктами 6.4. зазначених Договорів встановлено, що у разі затримки оплати товару Покупець за вимогою Постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діятиме в період прострочення.

Керуючись зазначеним пунктами Договорів, чинним законодавством, та покликаючись на ст.625 ЦК України, з огляду на прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивач нарахував пеню в розмірі 2245 грн. 55 коп., 2652 грн. 81 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 830 грн. 76 коп. - 3% річних. Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 26829 грн. 12 коп. (21100,00+2245,55+2652,81+830,76=26829,12).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 26829 грн. 12 коп., з яких 21100 грн. 00 коп. - основний борг, 2652 грн. 81 коп. - інфляційні втрати, 830 грн. 76 коп. - 3% річних, 2245 грн. 55 коп. - пеня.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати в розмірі 268 грн. 29 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Крім того, суд зазначає, що позивачем платіжним дорученням №142 від 17.12.2010 р. сплачено 299 грн. 00 коп. державного мита. В даному випадку сума мита, яку необхідно було сплатити за розгляд справи становить 268 грн. 29 коп. - 1% від 26829 грн. 12 коп. розміру позовних вимог. Отже позивачем надміру сплачено державне мито. Тому суд вважає за необхідне повернути Приватному підприємству "Віжн Плюс" з державного бюджету надміру сплачену суму мита в розмірі 30 грн. 71 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Віжн Плюс" (88000, м.Ужгород, вул..Шевченка,43, код ЄДРПОУ 35561307) - 21100 грн. 00 коп. - основного боргу, 2652 грн. 81 коп. - інфляційних втрат, 830 грн. 76 коп. - 3% річних, 2245 грн. 55 коп. - пені, 268 грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Повернути Приватному підприємству "Віжн Плюс" (88000, м.Ужгород, вул..Шевченка,43, код ЄДРПОУ 35561307) з державного бюджету надміру сплачене державне мито в розмірі 30 грн. 71 коп. Видати довідку після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повне рішення підписано "18" лютого 2011 року